Рішення № 124848034, 31.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року справа №320/32032/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Антимонопольного комітету України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту також позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») з позовом до Антимонопольного комітету України (далі по тексту також відповідач, АМКУ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 10.08.2023 №12523-р/пк-пз.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що ним було розміщено в електронній системі закупівель оголошення від 22.03.2023 про проведення відкритих торгів UA-2023-03-22-010837-a.

Спірним рішенням відповідача, прийнятим за результатами розгляду скарги третьої особи, позивача було зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Робочі лопатки лівого обертання 5 ступені ЦНТ турбіни К-1000-60/3000 для ВП ХАЕС» з метою усунення порушень, зазначених в резолютивній частині цього рішення.

Позивач вважає помилковим висновок відповідача щодо порушення ним вимог пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі по тексту також Особливості №1178), з огляду на надання можливості замовнику відобразити у тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

На думку позивача, вимоги до тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель.

Враховуючи викладене, позивач вважає такою, що відповідає положенням законодавства, вимогу тендерної документації щодо надання учасниками процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції довідки довільної форми про відсутність негативного досвіду постачання та/або приймання, експлуатації продукції виробника, запропонованого цим учасником торгів, зокрема для потреб ДП «НАЕК «Енергоатом» та/або його відокремлених підрозділів.

Також позивач зауважив, що третьою особою у скарзі вказано про можливість виконання такої вимоги, а відповідачем у спірному рішенні не встановлено обмеження прав та законних інтересів скаржника.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (далі по тексту також третя особа, АТ «Українські енергетичні машини»).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що вимога щодо надання учасниками процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції довідки довільної форми про відсутність негативного досвіду постачання та/або приймання, експлуатації продукції виробника, запропонованого цим учасником торгів, зокрема для потреб ДП «НАЕК «Енергоатом» та/або його відокремлених підрозділів не відповідає положенням пункту 47 Особливостей №1178, що мало наслідком прийняття спірного рішення, яким позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що спірна довідка може бути надана будь-яким суб`єктом господарювання і ніяким чином не обмежує його право на участь у публічних закупівлях. На думку позивача, відповідачем не спростовано невстановлення у спірному рішенні обмеження прав та законних інтересів будь-якого суб`єкта господарювання у цій частині.

Позивач стверджує, що у відзиві на позовну заяву відсутнє будь-яке обґрунтування висновку, який міститься на стор. 5 спірного рішення про порушення позивачем абзаців 14, 16 пункту 47 Особливостей №1178.

Третьою особою подано до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) та за безпосередньої участі сторін, включаючи АТ «Українські енергетичні машини», з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зауважує, що третьою особою у поданому клопотанні не наведено жодних обґрунтувань на підтвердження того, які саме обставини мають бути з`ясовані виключно у судовому засіданні і чому такі питання не можуть бути з`ясовані у порядку письмового провадження.

Суд наголошує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 «CASE OF JUSSILA v. FINLAND», суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання третьої особи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Третьою особою подано до суду пояснення, в яких зазначено, що при зверненні до суду з цим позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» не надано жодних доказів доцільності визнання протиправним та скасування спірного рішення. АТ «Українські енергетичні машини» вказано, що аналогічна за змістом процедура закупівлі того ж замовника, розміщена в Prozorro 04.10.2023 не містить спірної вимоги, що дало змогу третій особі подати свою тендерну пропозицію, яка знаходиться на розгляді замовника. На переконання третьої особи, означена обставина підтверджує той факт, що позивачем визнано її дискримінаційний характер.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Відповідно до інформації, розміщеної на інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-22-010837-a ДП «НАЕК «Енергоатом» було ініційовано проведення процедури відкритих торгів за процедурою закупівлі «Робочі лопатки лівого обертання 5 ступені ЦНТ турбіни К-1000-60/3000 для ВП ХАЕС» (далі по тексту - процедура закупівлі).

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 22.03.2023.

АТ «Українські енергетичні машини» звернулось до АМКУ зі скаргою від 28.07.2023 №UA-2023-03-22-010837-a.b16, в якій просило встановити порушення процедури закупівлі за номером в ЦБД № UA-2023-03-22-010837-a за кодом CPV згідно ДК 021-2015: 42110000-3 Турбіни та мотори (Робочі лопатки лівого обертання 5 ступені ЦНТ турбіни К-1000-60/3000 для ВП ХАЕС) в частині наявності дискримінаційних вимог тендерної документації, що суперечать чинному законодавству у сфері публічних закупівель з урахуванням Особливостей та зобов`язати Замовника усунути дискримінаційні умови та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами чинного законодавства у сфері публічних закупівель з урахуванням Особливостей шляхом внесення змін до тендерної документації.

Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 10.08.2023 року №12523-р/пк-пз зобов`язано ДП «НАЕК «Енергоатом» внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Робочі лопатки лівого обертання 5 ступені ЦНТ турбіни К-1000-60/3000 для ВП ХАЕС» з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

За змістом частини шістнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.

Інформація, документи та інші матеріали, які суб`єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги Комісією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель через електронну систему закупівель.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відповідачу як органу оскарження надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом розгляду скарг осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, з метою захисту їх прав та законних інтересів.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язання замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

У справі, що розглядається, відповідачем ухвалено рішення, яким позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Робочі лопатки лівого обертання 5 ступені ЦНТ турбіни К-1000-60/3000 для ВП ХАЕС», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-03-22-010837-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Таке рішення відповідач обґрунтував встановленими порушеннями, які полягають у невідповідності пункту 6 частини ІІ розділу ІІІ Документації тендерної документації вимогам пункту 47 Особливостей №1178.

Отже, спірним питанням є відповідність/невідповідність пункту 6 частини ІІ розділу ІІІ тендерної документації вимогам пункту 47 Особливостей №1178, з приводу чого суд зазначає таке.

Положеннями статті 5 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

За приписами абзаців 1 14, 16, 17 пункту 47 Особливостей №1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо наймання на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку;

6) керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;

12) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.

Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.

Судом встановлено, що відповідно до підпункту 6 пункту А частини ІІ розділу ІІІ Тендерної документації «Інші вимоги до предмета закупівлі» визначено, що учасник у складі тендерної пропозиції має надати довідку довільної форми про відсутність негативного досвіду постачання та/або приймання, експлуатації продукції виробника, запропонованого цим учасником торгів, зокрема для потреб ДП «НАЕК «Енергоатом» та/або його відокремлених підрозділів (під негативним досвідом розуміється: триваюча або закінчена претензійно-позовна робота та/або наявність прострочення поставки продукції та/або поставка забракованої продукції та/або встановлення/виявлення дефектів запчастин або обладнання під час експлуатації.

Позивач стверджує про наявність у нього права вимагати довідку, яка зазначена у пункті 6 частини ІІ розділу ІІІ тендерної документації, відповідно до положень частини другої статті 17, частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, а обов`язок учасника надати таку довідку встановлений частиною третьою статті 17 означеного Закону. При цьому зазначення замовником вимоги про надання довідки у довільній формі свідчить про відсутність дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону №922-VIII замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Означені умови кореспондуються з викладеними у частині чотирнадцятій пункту 47 Особливостей №1178.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Частиною третьою статті 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Виходячи з означених правових норм, до тендерної документації може бути включено вимоги, зокрема, щодо надання учасником процедури закупівлі інформації про відсутність не виконаних своїх зобов`язань за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, як це передбачено положеннями частини другої статті 17 Закону №922-VIII.

Саме відсутності означених обставин замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі шляхом надання означеної вище інформації у складі тендерної пропозиції, без встановлення не передбачених положеннями законодавства вимог.

При цьому, суд зауважує, що ведення претензійно-позовної роботи, зокрема, і тривале, наявність прострочення поставки продукції та/або поставка забракованої продукції та/або встановлення/виявлення дефектів запчастин або обладнання під час експлуатації, не свідчить про наявність обставин, визначених пунктом 47 Особливостей та частиною другою статті 17 Закону №922-VIII. Наявність претензійно-позовної роботи без ухвалення рішення суду, яке набрало законної сили, не свідчить про застосування до учасника процедури закупівлі штрафних санкцій та/або розірвання з ним договору.

Оскільки положення частини третьої статті 22 Закону №922-VIII надають замовнику право встановлення у тендерній документації вимог щодо надання інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, враховуючи невідповідність вимоги, визначеної у пункті 6 частини ІІ розділу ІІІ тендерної документації положенням частини другої статті 17 Закону №922-VIII та абзацу 14 пункту 47 Особливостей №1178, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірному рішенні правомірно зобов`язано відповідача внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Робочі лопатки лівого обертання 5 ступені ЦНТ турбіни К-1000-60/3000 для ВП ХАЕС» з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Доводи позивача щодо підтвердження третьою особою можливості виконання спірної вимоги спростовуються викладеними у скарзі від 28.07.2023 поясненнями, згідно яких АТ «Українські енергетичні машини» зазначило, що не може надати довідку довільної форми про відсутність негативного досвіду постачання та/або приймання, експлуатації продукції виробника, запропонованого цим учасником торгів, зокрема, для потреб ДП «НАЕК «Енергоатом» та/або його відокремлених підрозділів, де під негативним досвідом розуміється триваюча або закінчена претензійно-позовна робота та/або наявність прострочення поставки продукції та/або поставка забракованої продукції та/або встановлення/виявлення дефектів запчастин або обладнання під час експлуатації. На підтвердження означених доводів третьою особою було долучено до скарги листи, в яких міститься інформація про вирішення питань в частині виявлення проблем з експлуатацією запасних частин за договором, що пов`язані з неправильним монтажем таких, де монтаж здійснювався не третьою особою, а був здійснений без відома АТ «Українські енергетичні машини». АТ «Українські енергетичні машини» пояснило, що виконуючи договір постачання, поставивши товар, що відповідає усім технічним, якісним та кількісним характеристикам предмету закупівлі, під час монтажу поставленого третьою особою товару, що відбувалося без його відома та без його участі, було допущено помилку, де така помилка завідомо визначена замовником як дефект під час експлуатації. Саме означена обставина унеможливлює надання ним такої довідки.

Судом також відхиляються доводи позивача щодо відсутності у спірному рішенні встановлення обмеження прав та законних інтересів будь-якого суб`єкта господарювання, у тому числі і позивача, у спірній частині, оскільки в силу положень частини дев`ятнадцятої статті 18 Закону №922-VIII рішення Комісії не повинно містити висновків щодо обмеження прав та законних інтересів будь-якого суб`єкта господарювання.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.