Рішення № 124847581, 31.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року № 320/30291/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яке прийнято зарезультатами розгляду заяви про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.02.2023, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 11.04.1994 по 31.01.2002, згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.02.2023, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер" та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02.09.2019 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте при визначенні її розміру відповідачем не взято до уваги відомості про заробітну плату, яку він одержував під час роботи у ТОВ "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер" з квітня 1994 року по січень 2002 року, мотивуючи це тим, що довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.

Позивач вважає дії відповідача щодо не включення для обчислення пенсії заробітної плати згідно з поданої ним довідки протиправними та такими, що порушують його законні права на отримання належних йому сум пенсії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник ГУ ПФУ в м. Києві у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки довідки не підтверджені первинними документами в установленому чинним законодавством порядку та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач з 02.09.2019 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 наявний запис про те, що ОСОБА_1 у період з 11.04.1994 по 31.01.2002 працював на різних посадах в ТОВ "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер".

ТОВ "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер" було видано позивачу довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.02.2023 № б/н , з якою позивач звертався до відповідача з метою врахування такої довідки та обчислення розміру пенсії на підставі такої довідки.

Водночас Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії з урахування вказаної довідки для обчислення пенсії, оскільки відсутні первинні документи на підставі яких видано таку довідку.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 за № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058- IV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.40 Закону № 1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 27 Закону № 1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 40 Закону № 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку. Форма і зміст довідки визначено в додатку 5 Порядку.

Зі змісту довідки від 20.02.2023 №б/н вбачається, що її видано на підставі платіжних відомостей про заробітну плату.

Суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивачем надано необхідні документи, які були у нього наявні та підтверджували суми отриманої заробітної плати. Норми чинного на момент роботи позивача законодавства передбачають необхідність зберігання відповідної документації у роботодавця та надання ним такої документації до архівних установ, однак суд зазначає, що жодний акт не встановлює аналогічного обов`язку за працівником.

При цьому, період роботи позивача з 11.04.1994 по 31.01.2002 підтверджується записами в його трудовій книжці, а у спірній довідці вказані відомості щодо заробітної плати отриманої позивачем у вказаний період. Довідка видана на підставі платіжних відомостей.

Однак, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, не вбачається, що пенсійним органом під час розгляду заяви позивача взагалі здійснювалося дослідження відповідних записів трудової книжки позивача, їх аналіз у сукупності з відомостями спірної довідки, зокрема про період роботи.

Водночас, суд зауважує, що законодавством передбачено повноваження пенсійних органів при вирішенні питання щодо здійснення призначення чи перерахунку пенсії особи, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази про вжиття відповідачем відповідних заходів для перевірки відомостей, що містяться у спірній довідці.

Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: " посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Зазначене, також узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.10.2022 по справі № 808/1735/18.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 дійшов висновку про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 24.06.2021 при розгляді справи № 233/179/17.

Таким чином, враховуючи викладене, неврахування довідки про зарплату позивача неможливість проведення перевірки підприємства, при обрахунку пенсії позивача, на переконання суду, порушує право позивача на отримання належного йому розміру пенсії з формальних підстав.

Наведене у сукупності свідчить про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки № б/н від 20.02.2023.

З огляду на викладене, суд з метою належного та повного захисту прав позивача, з урахуваннням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в м. Києві щодо неврахування при обрахунку пенсії позивача заробітної плати відповідно до довідки № б/н від 20.02.2023 та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки № б/н від 20.02.2023.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування при обрахунку пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 11.04.1994 по 31.01.2002 відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер" №б/н від 20.02.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 11.04.1994 по 31.01.2002 відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Агро-Інтер" №б/н від 20.02.2023, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.