Ухвала суду № 124843692, 31.01.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

31 січня 2025 року Справа № 640/19359/20 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №640/19359/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка 33/19, м.Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

18.08.2020 вх.№640/19359/20 представник позивача - адвокат Семашко Дмитро Миколайович (згідно витягу договір про надання правової допомоги діє до 29.05.2021, ордер серії КС №783701; клопотання адвоката від 23.09.2021 не містить відомостей про продовження строку дії договору) у позовній заяві просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м.Києві у сумі 21030.90 грн;

- скасувати нарахування, що обліковуються в картці платника ОСОБА_1 у сумі 8262.54 грн, що нараховані на борг (недоїмку);

- виключити ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників податків;

- відобразити в особистому кабінеті платника податків правильну інформацію шляхом приведення у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно платника та інтегровану картку платника податків.

Ухвалою суду від 26.08.2020 позовна заява залишена без руху, наданий позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали (ЄДРСР 91152242).

21.09.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя Келеберда В.І.) відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ЄДРСР 91717605).

09.11.2022 суд (ЄДРСР 107242283) замінив відповідача у справі № 640/19359/20 з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (04655, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).

На виконання п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ, Окружний адміністративний суд міста Києва скерував за належністю матеріали справи № 640/19359/20 до Київського окружного адміністративного суду (лист 20.09.2023 №03-19/26841/23 на 69 арк).

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №640/19359/20 - вх. №1122/25 від 10.01.2025). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 адміністративна справа №640/19359/20 (28.01.2025 вх.№4066/25) передана судді Л.В.Трофімовій, у зв`язку з чим суддя приймає справу до свого провадження.

Згідно з ч. 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд встановив, що усупереч вимог ч.2, ч.5 ст.94 КАС України надані до позовної заяви додатки не містять дати засвідчення копій.

Відповідно до ч.5 ст.94 КАС україни учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У додатку до адміністративного позову вказані 20 додатків без кількості аркушів щодо кожного і без надання відповідного опису.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Верховний Суд у справі № 520/9891/19 зазначає, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, визначений частиною 4 статті 122 КАС України, складає три місяці з дня отримання платником ЄСВ рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

У позові не повідомляється: з якою саме датою пов`язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо індивідуального акта.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Матеріали адміністративного позову містять відомості щодо адміністративного оскарження вимоги і отримання рішення ДПС України від 30.07.2020.

Верховний Суд (постанова від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19) у складі судової палати формулює правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Позивач не обгрунтовує обрання способу захисту, формуючи вимоги без урахування ст.5 КАС України про скасування нарахування, що обліковуються в картці платника ОСОБА_1 у сумі 8262.54 грн, що нараховані на борг (недоїмку); виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників податків (не вказує адміністратора і правильну назву); відображення в особистому кабінеті платника податків правильну інформацію шляхом приведення у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно платника та інтегровану картку платника податків - не надає витяг з електронного кабінету платника та/або актів звірки чи власних розрахунків деструктивних відхилень.

Позивач не враховує ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у контексті повноважень суб`єктів публічної адміністрації та судової практики.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації про платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Суд апеляційної інстанції у справі № 360/1779/20 зазначає, що такі дії не порушують права та інтереси особи і не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків (https://1aa.court.gov.ua/sud4850/pres-centr/news/1066864/).

Перша позовні вимога є самостійним способом захисту у контексті п.2 ч.1 ст.5 КАС України, проте інші вимоги потребують обгрунтування. Усупереч вимог п.4, 5, 9 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права у зв`язку із прийняттям індивідуального акта і не обгрунтував об`єднання у позовній заяві різних вимог у контексті способів захисту порушеного права відповідно до ст.5 КАС України.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог майнового і немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору. Судовий збір стягується у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, що поданий фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наприклад, у справі № 200/2402/19-а заявлена позовна вимога майнового характеру щодо визнання протиправною та скасування вимоги (ЄДРСР 79952684, 83598742).

Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем (висновки у постанові Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19). З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, відповідно до якого внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зокрема, у частину першу статті 7, а саме: - у пункті 2 перше речення абзацу другого пункту слова «має право самостійно» замінено словом зобов`язаний.

Недоїмка - це сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон № 2464), обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Відповідно до діючого законодавства строки давності щодо стягнення ЄСВ не застосовуються, а його примусове стягнення супроводжується блокуванням рахунків платника у банківських установах, арештом майна таких платників тощо (ч. 16 ст. 25 Закону № 2464). Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI). Згідно з п. 6 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства в день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464). Відповідно до п. 13 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, не застосовується строк давності при нарахуванні, застосуванні та стягненні сум штрафів з ЄСВ. Сума недоїмки з ЄСВ не підлягає списанню, навіть у процедурі санації відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи-підприємця, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону №2464 несуть зобов`язання зі сплати ЄСВ. Під час сплати сум заборгованості з ЄСВ, відповідно до наказу Мінфіну України від 22.03.2023 №148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», застосовується код сплати 140 (Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов`язань).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Під час формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, що складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога). В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Під час надсилання вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. Під час вручення вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Позивач не врахував зміст ст.49 КАС України щодо залучення третьої особи - роботодавця ТОВ «Профлайн груп» (ЄДРПОУ 38908547).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Відповідно до ч1 ст.131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 , 161 КАС України. Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/19359/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, залишивши позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, зокрема: обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача у звязку із обраним способом захисту; надати копії додатків до адміністративного позову із датою засвідчення та описом із зазначенням кількості аркушів; відомості про РНОКПП адвоката (актуальний договір) і відомості про реєстрацію в Електронному кабінеті ЄСІТС на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України; повідомлення: з якою саме датою пов`язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; клопотання про залучення третьої особи - роботодавця.

Запропонувати позивачу та іншим учасникам (представнику позивача) надати до суду протягом десяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали актуальні пояснення (відомості про перейменування вулиць, засвідчені документи, оновлені дані, реєстраційні відомості, адреси листування) стосовно учасників та щодо спірних правовідносин у контексті сприяння у розгляді справи.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява належить поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА