Рішення № 124843661, 21.01.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року справа № 580/6857/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Анжеліки БАБИЧ, за участю:

секретаря судового засідання Дар`ї МІЩЕНКО,

представник позивача не прибув,

представниці відповідача Анжели НЕКОЗ (у порядку самопредставництва),

розглянувши правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

10.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 14.02.2024 №1651/23-00-24-00-24-04-01, №1652/23-00-24-00-24-04-01, №1655/23-00-24-00-24-04-01, №1657/23-00-24-00-24-04-01, №1658/23-00-24-00-24-04-01, №1661/23-00-24-00-24-04-01 та стягнення судових витрат.

Обґрунтовуючи зазначено, спірні рішення прийняті всупереч закону без урахування карантинних обмежень. Зокрема, під час карантину за порушення строків реєстрації ПН штрафні санкції не можуть застосовуватися. Також відповідач в акті податкової перевірки не обґрунтував зміст порушень і доказів, висновки про які урахував для спірних ППР, не зазначив про обставини, що пом`якшують чи звільняють від відповідальності.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю десять днів для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви. 05 серпня 2024 року ухвалою суд продовжив позивачці строк для усунення недоліків позову, встановивши термін 5 днів з дати отримання цієї ухвали.

Ухвалою від 19 серпня 2024 року суд відмовив повністю у задоволенні заяви вх. від 12.08.2024 №38492/24 адвоката Чакалова Р.К. та повернув позовну заяву позивачці. У подальшому позивачка оскаржила її до суду апеляційної інстанції. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 вказану вище ухвалу суду скасовано, а справу №580/6857/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказана справа передана для продовження розгляду судді Бабич А.М.

28.10.2024 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття загального позовного провадження.

13.11.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що ППР винесені із-за порушення позивачем податкового обліку товарних запасів, недотримання строків реєстрації ПН (далі ПН), заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі ПДВ) внаслідок несвоєчасного коригування податкового кредиту та не відображенням РК зареєстрованих ПН, безпідставне включення до складу доходу під час декларування майнового стану сум ПДВ, що стало наслідком неправильність визначення чистого оподатковуваного доходу та сплати податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), військового збору та єдиного внеску. Також шляхом зіставлення суми коштів з реєстратора розрахункових операцій (далі РРО), фіскальних чеків, акту зняття залишків виявлене заниження акцизного податку, порушення правил роздрібної торгівлі підакцизним товаром із-за порушення режиму використання програмування найменування кожного такого товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. У періоді його прийняття норми закону не передбачали підстав для звільнення від відповідальності.

Позивач правом надати суду відповідь на відзив не скористався.

Під час підготовчого провадження суд долучив вказані письмові заяви по суті та докази до матеріалів справи, задовольнив клопотання позивачки про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ЄДРПОУ позивачка зареєстрована, як фізична особа-підприємець, з 23.11.1999. Зареєстровані види господарської діяльності: основний « 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», інші: « 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування», « 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки», « 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів», « 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.». Перебуває на податковому обліку відповідача.

Відповідно до плану-графіка перевірок відповідач на підставі наказу від 13.10.2023 №1826-п провів документальну планову виїзну перевірку позивачки, про що склав акт від 22.12.2023 №13057/23-00-24-04-01/2733601987 (далі Акт перевірки). Позивачка використовує 15 РРО, у т.ч. для роздрібного продажу підакцизних товарів, відомості щодо продажів з яких математично враховані для висновків щодо заниження податкових зобов`язань, які донараховані спірними в цій справі ППР. Розбіжності, обчислені відповідачем математично, вказані в таблицях Акту перевірки та не заперечуються позивачкою.

У Висновку зазначено про виявлення порушень:

п.п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з ПДФО на загальну суму 213475,81 грн, у т.ч. за 2018 рік на суму 13924,31 грн, за 2019 рік на суму 67921,17 грн, за 2020 рік на суму 55991,77 грн, за 2021 рік на суму 45684,62 грн, за 2022 рік на суму 29953,94 грн;

підп.163.1.1 п.163.1 ст.163, абз.4 п.164.1 ст.164 та п.161 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідних положень» Кодексу, у результаті занижений військовий збір від провадження підприємницької діяльності на загальну суму 16249,42 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 1160,36грн, 2019 рік на суму 4736,56 грн, за 2020 рік на суму 4665,98 грн, за 2021 рік на суму 3190,36грн, за 2022 рік на суму 2496,16грн;

підп. 1.2 п. 1 ст. 7 та абз.3 п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі ЗУ №2464-УІ), у результаті занижений єдиний внесок на суму 223275,38 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 17018,60 грн, за 2019 рік на суму 69469,53 грн, за 2020 рік на суму 68434,40 грн, за 2021 рік на суму 39886,76 грн, за 2022 рік на суму 28466,09 грн

п.187.1 ст.187, п. 192.1 ст. 192, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 ПК України - встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 2620481 грн, у тому числі за серпень 2019 року на суму 7356 грн, за листопад 2019 року на суму 28117 грн, за грудень 2019 року на суму 6798 грн, за лютий 2020 року на суму 58 грн, за травень 2020 року на суму 2980 грн, за червень 2020 року на суму 1873 грн, за серпень 2020 року на суму 11667 грн, за січень 2021 року на суму 10939 грн, за березень 2021 року на суму 23468 грн, за липень 2021 року на суму 4989 грн, за серпень 2021 року на суму 97463 грн, за жовтень 2021 року на суму 122827 грн, за грудень 2021 року на суму 6635 грн, за січень 2022 року на суму 402132 грн, за лютий 2022 року на суму 376669 грн, за березень 2022 року на суму 302265 грн, за квітень 2022 року на суму 235277 грн, за травень 2022 року на суму 164924 грн, за червень 2022 року на суму 182530 грн, за липень 2022 року на суму 218615 грн, за серпень 2022 року на суму 87787 грн, за вересень 2022 року на суму 85332 грн, за жовтень 2022 року на суму 139044 грн, за листопад 2022 року на суму 100736 грн;

порушення ст. 51, підп. «б» п.176.2 ст.176, п.217.1 ст.217 ПК України, у результаті занижено акцизний податок на суму 416 825,01 грн, у тому числі за березень 2018 року на суму 10120,61 грн, за квітень 2018 року на суму 8889,85 грн, за травень 2018 року на суму 5960,82 грн, за червень 2018 року на суму 17220,38 грн, за липень 2018року на суму 9888,97 грн, за серпень 2018 року на суму 11970,69 грн, за вересень 2018 року на суму 3448,03 грн, за жовтень 2018 року на суму 7985,63 грн, за листопад 2018 року на суму 6877,69 грн, за грудень 2018 року на суму 11828,62 грн, за січень 2019 року на суму 13285,89 грн, за лютий 2019 року на суму 9461,89 грн, за березень 2019 року на суму 12853,29 грн, за квітень 2019 року на суму 11254,41 грн, за травень 2019 року на суму 19452,82 грн, за червень 2018року на суму 27018,95 грн, за липень 2019 року на суму 22929,67 грн, за серпень 2019 року на суму 21293,67 грн, за вересень 2019 року на суму 16941,00 грн, за жовтень 2019 року на суму 13454,87 грн, за листопад 2019 року на суму 14517,96 грн, за грудень 2019 року на суму 16316,02 грн, за січень 2020 року на суму 8474,20 грн, за лютий 2020 року на суму 9692,78 грн, за березень 2020 року на суму 10043,94 грн, за квітень 2020 року на суму 10622,27 грн, за травень 2018року на суму 10831,59 грн, за червень 2020 року на суму 15799,03 грн, за липень 2020 року на суму 17366,08 грн, за січень 2021 року на суму 3099,93 грн, за червень 2021 року на суму 119,8 грн, за листопад 2021 року на суму 4310,37 грн, за лютий 2022 року на суму 16416,22 грн, за березень 2022 року на суму 5056,94 грн, за квітень 2022 року на суму 9170,05 грн, за травень 2021 року на суму 2850,08 грн;

підп.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 ПК України - відсутня реєстрація ПН в ЄРПН за щоденним підсумком на суму ПДВ 4634403,68 грн та операціях, звільнених від ПДВ, на суму 1881273,81 грн;

п.4 ч.2 ст.6 ЗУ №2464-УІ та пунктів 1, 2 Розділу III Порядку №435 внаслідок несвоєчасного подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік;

п.4 ч.2 ст.6 ЗУ №2464-УІ та пунктів 1, 2 Розділу III Порядку №435 внаслідок несвоєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2018 року;

п.11 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ №265/95-ВР).

14.02.2024 відповідач виніс оскаржувані в цій справі ППР:

№1651/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування ПДФО в сумі 213475,81грн основного зобов`язання та 11179,94грн штрафної санкції за період 2018-2022роки;

№1652/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування військового збору в сумі 16249,42грн основного зобов`язання та 839,31грн за порушення, вчинені у 2018-2022роках;

№1655/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування ПДВ у сумі 2620481грн основного зобов`язання та 262048,1грн штрафної санкції за відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та не включення податкового зобов`язання з коштів, отриманих у готівковій і безготівковій формах, включення у податковий кредит ПН з порушенням терміну реєстрації в ЄРПН, не відображення РК на зменшення податкового кредиту протягом серпня 2019 року листопада 2022 року щомісячно;

№1657/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування акцизного збору в сумі 416825,01грн основного зобов`язання та 41682,50грн штрафної санкції за період щомісячних порушень з березня 2018 року до травня 2022 року при співставленні даних акцизного податку з декларації акцизного податку, ІС «Податковий блок» «Почекова інформація РРО», книг обліку РРО та фіскальних чеків платника;

№1658/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування штрафу в сумі 1986354,46грн за відсутність у періоді 01.04.2018-31.12.2022 реєстрації в ЄРПН ПН/РК на суму ПДВ 4634403,68грн та операціях, звільнених від ПДВ, на суму 1881273,81грн;

№1661/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування штрафу 5100грн за порушення п.11 ст.3 ЗУ №265/95-ВР у періоді з 01.01.2018 до 31.12.2022 проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів та обліку їх кількості.

У результаті адміністративного оскарження їх залишено без змін. Тому позивач подав позовну заяву в суд.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд урахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приводу дотримання процедури перевірки позивачки суд урахував.

Контролюючі органи згідно з п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок урегульований нормами ст.77 ПК України.

Зокрема, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідач прийняв оскаржувані рішення, дотримавшись порядку дій, визначеного законом.

Контролюючий орган відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми ПДФО, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів ПН та/або відсутності реєстрації ПН та/або РК до ПН протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Закон передбачає порядок підтвердження факту неможливості виконати податковий обов`язок. Так, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Порядок).

Згідно вимогами пункту 1 розділу ІІ Порядку до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Норми пункту 3 вказаного розділу Порядку приписують, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно з вимогами пунктів 1-2 розділу ІІІ Порядку обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою, що додається.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Оскільки відсутнє рішення контролюючого органу щодо позивачки про неможливість своєчасного виконання податкових обов`язків, відповідач не мав підстав застосувати у спірних правовідносинах норми підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Суд також звернув увагу на норми п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Отже, після цієї дати застосування штрафних санкцій відновлене.

Згідно з вимогами ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати встановлена нормами ст. 1251 ПК України. Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язку погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Податковий агент звільняється від відповідальності відповідно до цього пункту, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Зважаючи на види податків і зборів, донарахованих спірними ППР, суд урахував норми ПК України в редакції, що діяла на час зафіксованих, як порушення позивача, обставин.

Щодо ППР №1651/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування ПДФО в сумі 213475,81грн основного зобов`язання та 11179,94грн штрафної санкції за період 2018-2022роки.

Відомості Акту перевірки свідчать, що донарахування стосуються виявленого математичними підрахунками з даних РРО, фіскальних чеків у співставленні з податковими звітами завищення загального одержаного доходу за 2019 рік на суму 5605081,64 грн та заниження суми загального одержаного доходу на загальну суму 3644665,85 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 250261,83 грн, за 2021 рік на суму 373113,66 грн та за 2022 рік на суму 3021290,36грн. Позивачка задекларувала загальний оподатковуваний дохід на загальну суму 3644665,85 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 250261,83 грн, за 2021 рік на суму 373113,66 грн та за 2022 рік на суму 3021290,36 грн, що підтверджується відомостями її податкової звітності.

Згідно з банківськими виписками з рахунків у АБ "УКРГАЗБАНК", ФЧЕРКАСЬКЕ ОУ AT ОЩАДБАНК М.ЧЕРКАСИ, AT КБ "ПриватБанк"", сума отриманого доходу (кошти від фізичних та юридичних осіб) за 2018 рік та з 2021 до 2022 року склала 3755709,86 грн без ПДВ, у тому числі за 2018 рік в сумі 1070330,69 грн, за 2021 рік в сумі 1763568,78 грн, за 2022 рік в сумі 921810,38 грн. Дані КОРО та реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) свідчать, що сума виторгів за 2018 рік та з 2021 до 2022 року склала 92724072,87 грн без ПДВ (за мінусом акцизного збору), у тому числі за 2018 рік в сумі 23284206,73 грн, за 2021 рік в сумі 32841742,65 грн, за 2022 рік в сумі 36598123,49 грн. Сума взаєморозрахунків відповідно до наданих платником актів взаємозаліків за 2018 рік склала 191474,36 грн, за 2021 рік - 28422,24 грн та за 2022 рік -151815,56 грн.

Оскільки на різницю сум первинних документів щодо руху товарів не надано, таким чином висновок, що позивачка занизила загальний оподатковуваний дохід на загальну суму 3644665,85 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 250261,83 грн, за 2021 рік на суму 373113,66 грн та за 2022 рік на суму 3021290,36 грн, обґрунтований. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації, встановлено завищення витрат за 2018-2022 рік на загальну суму 6231917,89 грн та заниження на суму 3188207,08 грн. Підтверджено порушення в частині завищення вартості придбаного товару, що був реалізований платником на загальну суму 6231917,89 грн, у т.ч. за 2019 рік на суму 5920852,49 грн, за 2020 рік на суму 311065,4 грн, та заниження вартості придбаного товару за 2018 рік та за 2021 - 2022 рік на загальну суму 3188207,08 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 172904,58 грн, за 2021 рік на суму 160422,93 грн, за 2022 рік на суму 2854879,57 грн. Вказані порушення частково вплинули на визначення податкового зобов`язання з ПДВ за 2018-2022 роки.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатках Ф2 до податкових декларацій за період з 01.01.2018 до 31.12.2022, підтверджено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1083295,03 грн, у т.ч. за 2018 рік на суму 77357,26 грн, за 2019 рік на суму 315770,85 грн, за 2020 рік на суму 311065,4 грн, за 2021 рік на суму 212690,73 грн, за 2022 рік на суму 166410,79 грн - внаслідок невідповідності їх обчислення з первинних бухгалтерських документів та методики обчислення, визначеної законом.

Крім того, виявлено та не пояснено позивачкою невідповідності даних звітів 1-ДФ/4ДФ щодо нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам, найманим працівникам та сплачених ПДФО після застосування податкової соціальної пільги. Деталізовано інформація відображена в Акті перевірка та підтверджена звітністю.

Порядок справляння ПДФО урегульований нормами розділу IV ПК України.

Платниками вказаного податку згідно п.162.1 ст.162 ПК України є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

Ці ж особи згідно з підп.1.1 п.16-1 (у чинній за період спірних донарахувань редакції) підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України є платниками військового збору, що запроваджений тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. При цьому підп.1.2 зазначеного пункту визначалося, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а ставка, згідно з підп.1.3, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Відповідно до підп.1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу.

Тобто, ПДФО та військовий збір взаємопов`язані податкові зобов`язання.

Об`єктом оподаткування ПДФО відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 164.2.3-164.2.4 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи від продажу об`єктів майнових і немайнових прав, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначене нормами ст.177 ПК України. Зокрема, згідно з п.177.2 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Згідно з п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім ПДВ для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;

документально не підтверджені витрати.

Різниці у сумах продажів та придбання товарів деталізовано в Акті перевірки та не спростовано.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст.51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.

Внаслідок вказаних порушень за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 щодо заниження ПДФО у сумі 213475,81 грн, обґрунтовано донараховано: за 2018 рік: 128027,26 * 18% = 23044,91грн; за 2019 рік: 377339,85 * 18% = 67921,17 грн; за 2020 рік: 378885,66 * 18% = 68199,42 грн; за 2021 рік: 253803,47 * 18% = 45684,62 грн; за 2022 рік: 207991,34 * 18% = 37438,44грн, - які не сплачені до бюджету в повному обсязі на момент проведення перевірки. Тому донараховані обгрунтовано.

Враховуючи методику обчислення ПДФО та військового збору, обґрунтовано прийняте і ППР №1652/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування військового збору в сумі 16249,42грн основного зобов`язання та 839,31грн за порушення, вчинені у 2018-2022роках.

Оскільки ППР №1655/23-00-24-00-24-04-01 та ППР №1658/23-00-24-00-24-04-01 стосуються декларування позивачкою ПДВ, суд урахував, що згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до ПН не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання ПН , до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН :

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до ПН, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до ПН, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до ПН, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту згідно з п.198.6 ст.198 ПК України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ПН, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН /РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення ПН/РК .

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН /розрахунках коригування до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких ПН в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких ПН.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в ПН/РК до таких ПН , зареєстрованих в ЄРПН , та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких ПН /РК до таких ПН у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких ПН / РК в ЄРПН.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

За період з 01.01.2018 до 31.12.2022 позивачка задекларувала податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 29186271 грн, податковий кредит у сумі 28566004 грн.

Згідно з базою даних ІС «Податковий блок», наданих до перевірки книги обліку розрахункових операцій з РРО та банківських виписок підтверджено математично заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 2428555 грн, у тому числі за січень 2018 року на суму 1586 грн, за лютий 2018 року на суму 1366 грн, за травень 2019 року на суму 6265 грн, за червень 2019 року на суму 15669 грн, за липень 2019 року на суму 14528 грн, за вересень 2019 року на суму 166 грн, за травень 2020 року на суму 2980 грн, за червень 2020 року на суму 1873 грн, за червень 2021 року на суму 4869 грн, за серпень 2021 року на суму 11778 грн., за жовтень 2021 року на суму 126792 грн, за січень 2022 року на суму 384002 грн, за лютий 2022 року на суму 379437 грн, за березень 2022 року на суму 302576 грн, за квітень 2022 року на суму 232611 грн, за травень 2022 року на суму 177126 грн, за червень 2022 року на суму 151706 грн, за липень 2022 року на суму 200326 грн, за серпень 2022 року на суму 87787 грн, за вересень 2022 року на суму 85332 грн, за жовтень 2022 року на суму 139044 грн, за листопад 2022 року на суму 100736 грн, чим порушено п.187.1 ст.187 ПК України.

У рядку 5.1 декларацій «Операції що не є об`єктом оподаткування, у тому числі операції що звільнені від оподаткування..» не відображено операції, що звільнені від оподаткування ПДВ на загальну суму 1882559,14 грн, у тому числі за травень 2022 року на суму 15593,08 грн, за червень 2022 року на суму 173783,31 грн, за липень 2022 року на суму 272792,46 грн., за серпень 2022 року на суму 275086,75 грн, за вересень 2022 року на суму 277400,00 грн, за жовтень 2022 року на суму 318805,65 грн, за листопад 2022 року на суму 325550,79 грн, за грудень 2022 року на суму 223547,10 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за відповідні податкові періоди в межах періоду з 01.01.2018 до 31.12.2022 у загальній сумі 123680 грн на підставі платіжних доручень, розрахунків коригування ПН встановлено заниження задекларованих показників у рядку 7 «Коригування податкових зобов`язань» на загальну суму 93713 грн, у тому числі за серпень 2019 року на загальну суму 88 грн, за лютий 2020 року на загальну суму 58 грн, за травень 2021 року на загальну суму 120 грн, за серпень 2021 року на загальну суму 85309 грн, за жовтень 2021 року на загальну суму 6984 грн, за лютий 2022 року на загальну суму 1154 грн. Порушенням позивачкою п.192.1 ст.192 Кодексу є відсутність підстав для зменшення податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 93713 грн, у тому числі за серпень 2019 року на загальну суму 88 грн, за лютий 2020 року на загальну суму 58 грн, за травень 2021 року на загальну суму 120 грн, за серпень 2021 року на загальну суму 85309 грн., за жовтень 2021 року на загальну суму 6984 грн., за лютий 2022 року на загальну суму 1154 грн, оскільки розрахунки коригування до ПН не зареєстровані в ЄРПН, відсутні підстави для зменшення податкових зобов`язань з ПДВ. Податковий кредит за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 завищено на загальну суму 99256 грн, у тому числі за лютий 2018 року на суму 143 грн, за квітень 2019 року на суму 253 грн, за червень 2019 року на суму 2057 грн, за грудень 2019 року на суму 170 грн, за серпень 2020 року на суму 11667 грн, за вересень 2020 року на суму 606 грн, за грудень 2020 року на суму 1272 грн, за січень 2021 року на суму 33031 грн, за березень 2021 року на суму 521 грн, за серпень 2021 року на суму 376 грн, за січень 2022 року на суму 13816 грн, за червень 2022 року на суму 35344 грн. Порушенням п.192.1 ст.192 ПК України є включенням до складу податкового кредиту та не відсутність коригування податкового кредиту з ПДВ, у зв`язку з не відображенням розрахунків коригування зареєстрованих в ЄРПН, отриманими від постачальників у зв`язку з поверненням ТМЦ, чим завищила податковий кредит на суму ПДВ 3552 грн, в тому числі за грудень 2020 року на суму 1272 грн, за січень 2021 року на суму 2280 грн.

Обгрунтованість коректного декларування податкового кредиту впливає на правильність декларування ПДВ до сплати в бюджет.

Для перевірки правомірності обчислення донарахувань ПДВ до сплати суд урахував взаємозв`язок з висновками щодо решти оскаржуваних ППР, підставами яких стали порушення реєстрації ПН.

ППР №1655/23-00-24-00-24-04-01 донараховано ПДВ у сумі 2620481грн основного зобов`язання та 262048,1грн штрафної санкції за відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та не включення податкового зобов`язання з коштів, отриманих у готівковій і безготівковій формах, включення у податковий кредит ПН з порушенням терміну реєстрації в ЄРПН, не відображення РК на зменшення податкового кредиту протягом серпня 2019 року листопада 2022 року щомісячно. Щодо ППР №1658/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування штрафу в сумі 1986354,46грн за відсутність у періоді 01.04.2018-31.12.2022 реєстрації в ЄРПН ПН/РК на суму ПДВ 4634403,68грн та операціях, звільнених від ПДВ, на суму 1881273,81грн суд установив з Акту перевірки та розрахунку, що застосована ставка штрафу 50% до періоду з 01.04.2018 до 14.12.2022 з контрагентами-неплатниками ПДВ щодо операцій, які оподатковуються за ставкою 20% ПДВ 4634403,68грн (штраф 1892290,77грн) та з 26.05.2022-31.12.2022 з контрагентами-неплатниками ПДВ щодо обсягу операцій, які звільнені від сплати ПДВ 1881273,81грн (штраф 94063,69грн). Зміст порушення відсутність в ЄРПН (що не спростовується позивачем) реєстрації ПН з неплатниками ПДВ, які придбавали у позивачки підакцизні товари, підтверджені відомостями її РРО за вказаний період.

Відсутня реєстрація ПН в ЄРПН на загальну суму ПДВ 4634403,68 грн та з операцій, звільнених від ПДВ, на загальну суму 1881273,81 грн.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПН та/або РК до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та ПН/РК в електронному вигляді. Такі ПН/РК вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН РК, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію РК в ЄРПН та РК в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим ЄРПН та отриманими продавцем.

Датою та часом надання ПН та/або РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації ПН /РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН /розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН .

Реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН /РК до ПН , складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН /РК до ПН , складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН , складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПН , що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН ПН та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН , то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої ПН на відповідність із даними ЄРПН.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів ПН, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім ПН /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) ПН та/або РК покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів ПН та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН . До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Встановлено відсутність реєстрації ПН в ЄРПН за щоденним підсумком на загальну суму ПДВ 4634403,68 грн та в операціях, звільнених від ПДВ, на загальну суму 1881273,81 грн, деталізовано реквізити, суми з продажів за чеками яких відображені в Акті перевірки, враховані позивачкою згідно з деклараціями з ПДВ безпідставно, що нею не спростовано.

Відповідальність за порушення строків реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної визначена нормами ст.1201 ПК України.

Зокрема, відповідно до п. 1201.2 ст.1201 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН/РК, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, ПН, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та РК, складеного до такої ПН, ПН, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та РК, складеного до такої ПН, ПН, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких НП/РК.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку ППР, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з ПДВ, зазначеної в такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку ППР, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

У разі відсутності реєстрації в ЄРПН ПН/РК, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ, та/або ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, ПН, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та РК, складеного до такої ПН, ПН, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та РК, складеного до такої ПН, ПН, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН, що зазначена в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 гривень.

Зазначених вимог відповідач дотримався та правомірно застосував штрафні санкції за допущені позивачкою вказані порушення.

Щодо посилань на воєнний стан та карантинні заходи суд урахував.

Спір розглядається під час воєнного стану. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Верховна Рада підтримала продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Відповідний законопроект від 12.08.2022 №7664 прийнято 15 серпня 2022 року, тобто воєнний стан продовжено до 21 листопада 2022 року. У подальшому його дію продовжено.

Пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території У країни коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії, відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Вказаною нормою встановлено мораторій (зупинення) щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації ПН. Однак Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ, набрав чинності 27.05.2022), внесені зміни у підрозділ 10 пункту 69. Установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підп. 69.2 вказаного Закону податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок, б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, в) фактичних перевірок.

Відповідно до підп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Водночас вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах ПН, РК, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ) за умови реєстрації такими платниками ПН та РК в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань. Неможливість виконання позивачем податкових обов`язків щодо вчасної реєстрації вказаних вище ПН не підтверджена жодним належним доказом.

Позивачка вчинила порушення п.201.10 ст.201 ПК України під час дії норми абз. 18 підп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, який зупиняв дію п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Протилежні доводи не обґрунтовані та не враховані судом.

Оскільки спірні донарахування ПДВ математично обчислені і доведені за підтверджених фактів відсутності зареєстрованих ПН щодо неплатників ПДВ щодо операцій, які оподатковувалися та неоподатковувалися ПДВ, суми яких позивачка безпідставно врахувала для декларування у податковій звітності з ПДВ, неправильного обчислення чистого оподатковуваного доходу, про що вказано вище та деталізовано в Акті перевірки, відсутності будь-яких доводів позивачки для спростування чи пояснення цих обставин, а математично підтверджено спірні суми заниження ПДВ та завищення податкового кредиту у періоді, що перевірявся, всі вказані ППР правомірні.

Щодо ППР №1657/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування акцизного збору в сумі 416825,01грн основного зобов`язання та 41682,50грн штрафної санкції за період щомісячних порушень з березня 2018 року до травня 2022 року з акту перевірки суд встановив, що порушення виявленні шляхом співставлення даних акцизного податку з декларації акцизного податку, ІС «Податковий блок» «Почекова інформація РРО», книг обліку РРО та фіскальних чеків платника, пов`язані зі вказаним вище порушеннями.

За період з 01.01.2018 до 31.12.2022 позивачка задекларувала акцизний податок в сумі 2231020,09грн.

Порядок адміністрування акцизного податку урегульований нормами розділу VI ПК України.

Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства, особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах)- згідно з пунктами 212.1.4, 212.11 ст.212 ПК України є платниками вказаного податку.

Згідно з п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Відповідно до п.217.1 ст.217 ПК України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, з підакцизних товарів (продукції), реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі, та товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), які використані як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, визначаються платником податку самостійно виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов`язань.

Дата, якої виникають зобов`язання зі сплати акцизного податку, визначена нормами ст.216 ПК України. Так, датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.

Датою виникнення податкового зобов`язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов`язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб`єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, - дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

Згідно з п.216.3 ст.213 ПК України податкове зобов`язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) підакцизний товар (продукцію):

примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

надано як гуманітарну допомогу.

Співставивши математично дані декларацій акцизного податку з даними ІС Податковий блок Почекова інформація РРО, книг обліку розрахункових операцій та фіскальних чеків платника податків підтверджено різницю - заниження за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 акцизного податку на загальну суму 416825,01 грн. Зведені дані таблично описані в Акті перевірки та не заперечувалися і не спростовувалися нею. Відсутність підтвердження первинними документами різниці у сумі придбаних і реалізованих згідно з фіскальними чеками і відомостями РРО щодо продажу підакцизних товарів обґрунтовано дало підстави відповідачу для винесення вказаного вище ППР.

Щодо ППР №1661/23-00-24-00-24-04-01 про донарахування штрафу 5100грн за порушення п.11 ст.3 ЗУ №265/95-ВР у періоді з 01.01.2018 до 31.12.2022 проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів та обліку їх кількості суд з Акту перевірки установив, що вони виявлені та підтверджені відомостями фіскальних чеків та отриманих від РРО відомостей.

Згідно з п.11 ч.1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. За порушення вимог ЗУ №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірах відповідно до вимог ст.17 цього Закону. Зокрема, штраф триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Виявлені факти продажу/реалізації підакцизних товарів та проведення вказаних розрахункових операцій РРО з порушенням використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що підтверджено даними обов`язкової звітності про використання РРО, поданої позивачкою, у тому числі даними почекової інформації, детально вказані в Акті перевірки, надавалі відповідачу правові підстави для притягнення її до відповідальності вказаним ППР.

Тому суд дійшов висновку про правомірність ППР та відсутність підстав для їх скасування. З огляду на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, місто Черкаси, вул.Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2024: №1651/23-00-24-00-24-04-01, №1652/23-00-24-00-24-04-01, №1655/23-00-24-00-24-04-01, №1657/23-00-24-00-24-04-01, №1661/23-00-24-00-24-04-01,- відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 31.01.2025.