Ухвала суду № 124843429, 31.01.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

31 січня 2025 р. Справа № 520/6117/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зобов`язання подати звіт на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по адміністративній справі №520/6117/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 205 326,37 грн. (двісті п`ять тисяч триста двадцять шість грн. 37 коп.), яка належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 по справі № 520/15058/21, але не була ним одержана за життя; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 205 326,37 грн. (двісті п`ять тисяч триста двадцять шість грн. 37 коп.), яка належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 по справі № 520/15058/21, але не була ним одержана за життя.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 205 326,37 грн. (двісті п`ять тисяч триста двадцять шість грн. 37 коп.), яка належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 по справі № 520/15058/21, але не була ним одержана за життя.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 205 326,37 грн. (двісті п`ять тисяч триста двадцять шість грн. 37 коп.), яка належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 по справі № 520/15058/21, але не була ним одержана за життя.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/6117/24 - залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 набрало законної сили 19.09.2024, що підтверджується даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".

21.01.2025 представником позивача до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про зобов`язання подати звіт за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/6117/24, в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/6117/24.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не виконано рішення суду щодо здійснення виплати ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 205 326,37 грн. (двісті п`ять тисяч триста двадцять шість грн. 37 коп.), яка належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 по справі № 520/15058/21, але не була ним одержана за життя.

Дослідивши матеріали справи та подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Відповідно до ч. 6 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частиною першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

У поданій заяві представник позивача зазначає, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.10.2024 №2000-0311-8/185889 ним виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/6117/24 шляхом внесення до Реєстру судових рішень даних про ОСОБА_1 із зазначенням суми недоотриманої пенсії в розмірі 205 326,37 грн., що належала ОСОБА_2 ; зазначена виплата буде проведена за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.

Судом встановлено, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих доказів, які б вказували, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиняє перешкоди для виконання рішення суду у даній справі, з приводу не виконання якого представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, до заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду таких доказів також позивачем не надано.

Суд зазначає, що заявником не наведено переконливих аргументів, підтверджених відповідними доказами, щодо того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення залишиться невиконаним.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та відсутність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення суду від 13.05.2024 по справі № 520/6117/24.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 в адміністративній справі №520/6117/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М.Панов