Рішення № 124842865, 31.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2025 року м. Рівне№460/1017/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Пенітенціарної Академії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Міністерство юстиції України, доОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Пенітенціарна Академія України (попереднє найменування, - Академія Державної пенітенціарної служби) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 385737,92 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач на підставі укладеного контракту був слухачем академії, де здобував освіту за спеціальністю правоохоронної діяльності за кошти державного бюджету. Повідомлено, що відповідач звільнився зі служби в Державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)» за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання, внаслідок чого у нього виник обов`язок відшкодувати витрати на утримання під час навчання у вищому навчальному закладі. Вказано, що оскільки такі витрати не сплачені відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення таких коштів в судовому порядку. З цих підстав, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.01.2024 суддею Жуковською Л.А. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Міністерство юстиції України.

09.02.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства юстиції України, за змістом яких останнє підтримує позов Пенітенціарної Академії України до ОСОБА_1 , з огляду на те, що Відповідно до умов Контракту, Відповідач навчався в Академії Державної пенітенціарної служби України на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Жуковської Л.А., вказану справу передано для розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного 21.02.2024 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Гудими Н.С.

Ухвалою від 22.02.2024 суддею Гудимою Н.С. вказану адміністративну справу прийнято до свого провадження.

12.03.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що контракт №366 від 22.10.2018 підписаний ним невигідних умовах і такий є нікчемним. Стверджує, що вказаний контракт не може поширюватися на правовідносини в період з 15.06.2016 по 20.04.2017, оскільки в цей період діяв інший порядок. Вважає, що для держави не завдано жодних майнових збитків, оскільки після звільнення з Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» він продовжує працювати у правоохоронних органах. За таких обставин, просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті учасниками справи суду не подано.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, то відповідно до ч.4ст.229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив таке.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби України від 22.07.2017 №252/ОД ОСОБА_1 з 15.08.2017 зараховано курсантом 1 курсу денної форми навчання за спеціальністю «право» за державним замовленням.

22 жовтня 2018 року між Академією Державної пенітенціарної служби (виконавцем) з однієї сторони, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та ОСОБА_1 з третьої сторони укладено Контракт №366 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України.

Згідно із умовами цього контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання у вищому навчальному закладі відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані із його утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до ч.4 ст.74 Закону України "Про національну поліцію". При цьому, зазначено, що витрати відшкодовуються особою у повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби України від 17.06.2021 №97/ОС "Про випуск фахівців, які навчалися за освітньо-професійними програмами "Правоохоронна діяльність" та "Психологія" на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, з числа курсантів денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби" ОСОБА_1 присуджено ступінь вищої освіти "бакалавр" у галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 "Право" та видано диплом державного зразка.

Зазначеним наказом ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Академії Державної пенітенціарної служби, знято з речового, котлового та грошового забезпечення 18.06.2021. Повідомлено про обов`язок прибути 19.06.2021 у розпорядження начальників міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для подальшого проходження служби.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби №346/ОД від 12.08.2021 ОСОБА_1 з 01.09.2021 року зараховано до Академії Державної пенітенціарної служби слухачем 1 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» за кошти державного бюджету.

28.10.2021 між Академією Державної пенітенціарної служби (виконавцем) з однієї сторони, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та ОСОБА_1 , з третьої сторони, укладено контракт №861 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України.

Наказом Академії Державної пенітенціарної служби №36/ОС від 09.02.2023 «Про випуск здобувачів ступеня вищої освіти магістра денної форми навчання за державним замовленням Академії Державної пенітенціарної служби» ОСОБА_1 присуджено 10.02.2023 ступінь вищої освіти "магістра" за спеціальністю 262 "Правоохоронна діяльність" та видано диплом державного зразка

Даним наказом ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії Державної пенітенціарної служби, знято з усіх видів забезпечення з 11.02.2023. Повідомлено про обов`язок прибути 11.02.2023 у розпорядження начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та начальників міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для подальшого проходження служби.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України №3548/5 від 06.10.2023 Академію Державної пенітенціарної служби перейменовано у Пенітенціарну Академію України.

Після закінчення навчання ОСОБА_1 продовжив проходження служби в Державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)».

Наказом начальника Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» №178/ОС-23 від 22.11.2023 (по особовому складу) старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 інспектора відділу нагляду і безпеки звільнено зі служби на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , №5/1639 від 18.06.2021, загальна сума визначених до відшкодування витрат за період навчання з 15.08.2017 по 18.06.2021 становить 116475,47 грн, у тому числі: грошове забезпечення з нарахуваннями 61951 грн; продовольче забезпечення 35310,01 грн; речове забезпечення 7827,86 грн; медичне забезпечення 1161,93 грн; оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії 10224,67 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , №5/390 від 10.02.2023, загальна сума визначених до відшкодування витрат за період навчання з 01.09.2021 по 10.02.2023 становить 269262,45 грн (грошове забезпечення з нарахуваннями).

Згідно з повідомленнями від 24.11.2023 ОСОБА_1 був проінформований про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі за весь період фактичного навчання протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За правилами ст.1 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №2713-IV, державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.14 Закону №2713-IV трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Частиною 5 ст.23 Закону №2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Отже, регулювання правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення працівників кримінально-виконавчої служби регулюється спеціальним Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

За приписами ст.74 Закону №580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп.2, пп.4 ч.1 ст.77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп.2, пп.4 ч.1 ст.77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до положень Статуту Академії державної пенітенціарної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №3290/5, академія є самоврядним та автономним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, який є державною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету, віднесена до сфери управління центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.2 Указу Президента України від 23.01.1996 №77/96 "Про заходи реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією навчального закладу договір, та в разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства три роки відшкодовують витрати за весь період навчання.

Згідно з п.2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 далі - Порядок №419/831/240/605/537/219/534), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відшкодовані на утримання курсантів кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження навчального закладу та витрати на утримання курсантів.

За вимогами п.2.1.1 Порядку №419/831/240/605/537/219/534, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Згідно з п.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі - Порядок 261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно п.п.2, 3 Порядку №261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: - грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; - оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Положеннями п.4, п.5 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Як передбачено п.8 Порядку №261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також, у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до п. 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Підстави та порядок відшкодування визначаються положеннями ч.4 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" та контрактом.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах контракти про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України укладено між позивачем, відповідачем та Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII) держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону №2145-VIII засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

Міністерство юстиції України є засновником Академії Державної пенітенціарної служби. При цьому, як державний замовник, Міністерство юстиції України розміщує державне замовлення на підготовку фахівців у підпорядкованих навчальних закладах, які є розпорядниками бюджетних коштів, шляхом затвердження їм кошторису на відповідний бюджетний рік.

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний рік встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядником коштів, які виділяються із бюджету для підготовки спеціалістів, є Академії Державної пенітенціарної служби.

Отже, витрати на утримання курсантів здійснюються безпосередньо Академією Державної пенітенціарної служби і сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач Академії.

З огляду на викладене, право вимоги щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, належить саме Академії Державної пенітенціарної служби.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та відповідачем контракти №366 та №861 у судовому порядку не оспорювалися та недійсними не визнавалися. Жодних доказів щодо укладення контракту відповідачем під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах останній суду не надав, а тому такі доводи відповідача суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні.

На переконання суду, підписавши вказані контракти, відповідач погодився з їх умовами, а отже зобов`язаний їх виконувати.

Щодо посилання відповідача на те, що контракт №366 не може поширюватися на правовідносини в період 15.06.2016 по 20.04.2017, оскільки в цей період діяв Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 (далі - Порядок №313), суд зазначає таке.

Приписами п.3 Порядку №313 врегульовано, що витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно із умовами, передбаченими контрактом №366, відповідач зобов`язувався, зокрема, у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання у вищому навчальному закладі відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані із його утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до ч.4 ст.74 Закону України "Про національну поліцію". При цьому, в контракті зазначено, що витрати відшкодовуються особою у повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

На момент виникнення спірних правовідносин при укладенні (підписанні) відповідачем контракту №366, який набрав чинності з дня його підписання (22.10.2018), діяв саме Порядок №261.

Таким чином, при укладенні 22.10.2018 Контракту №366 та надалі для розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, Порядок №313 не міг бути застосованим, зокрема за період з 15.06.2016 по 20.04.2017, оскільки згідно із п.6 розд.ІV Контракту №366, з моменту набрання чинності цим контрактом попередні угоди (контракти) про здобуття освіти між тими самими сторонами щодо того ж предмету втрачають чинність.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з довідками-розрахунками витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , підлягають відшкодуванню витрати за період навчання з 15.08.2017 по 18.06.2021 та з 01.09.2021 по 10.02.2023, а отже доводи відповідача про стягнення з нього витрат за навчання за період з 15.06.2016 по 20.04.2017 не відповідають дійсності.

За змістом контракту про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України №861 від 28.10.2021 ОСОБА_1 зобов`язався у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти відповідно до ч.4 ст.74 Закону України "Про національну поліцію" у повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Згідно з умовами даного контракту він набирає чинності з дати його підписання і діє до 15.02.2026.

Разом з тим, суд звертає увагу, що укладеними контрактами №366 та №861 не було передбачено можливість призначення відповідача після закінчення навчання на інші посади, аніж в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

А тому, факт продовження відповідачем після звільнення з Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» служби в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області, жодним чином не впливає на виконання покладених на нього зобов`язань в частині відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, у зв`язку із звільненням зі служби в Державній кримінально-виконавчій служби України протягом трьох років після закінчення навчання.

Судом встановлено, що загальна сума визначених до відшкодування витрат складає 385737,92 грн.

Жодних доказів добровільного відшкодування зазначених витрат відповідач суду не надав і матеріали справи таких не містять. Отже такі суми підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи відсутність доказів понесених позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат в силу вимог ч.2 ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної Академії України витрати пов`язані з утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 385737,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 січня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Пенітенціарна академія України (вул. Гонча, 34,м. Чернігів,14000, ЄДРПОУ/РНОКПП 08571788)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство юстиції України Адреса: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622.

Суддя Н.С. Гудима