Рішення № 124842728, 31.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2025 року м. Рівне№460/4728/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №4336/5 від 19.12.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Людмили Сергіївни".

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що в грудні 2023 року позивачу оскаржуваним наказом блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 14 днів. Повідомлено, що у спірних правовідносинах позивачем дотримано загальні засади державної реєстрації, що полягають у внесенні відомостей про речові права до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених законом, оскільки такі відомості не були змінені в Державному реєстрі прав внаслідок розгляду заяви. Вказано, що у зв`язку з формальним підходом до камеральної перевірки відповідачем прийнято рішення без врахування всіх обставин, а отже таке є протиправним і підлягає скасуванню. З цих підстав, просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.05.2024 позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що камеральною перевіркою встановлено, що позивачем як державним реєстратором всупереч вимог закону прийнято рішення про внесення змін до запису у розділі Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна на підставі заяви, до якої не було долучено оригіналів документів, необхідних для відповідної реєстрації. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі і в межах повноважень, а оскаржуваний наказ, прийнятий за результатами камеральної перевірки, є правомірним і підстав для його скасування немає. За таких обставин, просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно з якою не погодилася не твердженнями відповідача, викладеним у відзиві, та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому наполягав на безпідставності доводів позивача і просив у задоволенні позову відмовити.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, то відповідно до ч.4ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив таке.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2023 №2711/7 посадовими особами Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації проведено перевірку дотримання вимог законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Л.С., за результатами якої складено акт від 19.12.2023 №6989/19.1.1/23.

Так, комісією встановлено, що за результатом розгляду заяви про внесення змін до Державного реєстру прав (виправлення технічної помилки) від 05.09.2022 №52270527, поданої ОСОБА_2 , державним реєстратором Ковальчук Л.С. прийнято рішення про внесення змін до запису від 06.09.2022, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав №1996349856101 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення цокольного поверху (офіс №1), розташовані за адресою: м.Рівне, вул. Богоявленська, буд. 28, змінено тип об`єкта нерухомого майна з «офісні приміщення цокольного поверху (офіс №1)» на «офісні приміщення (офіс №1)».

В акті зазначено, що заявником не подано, а державним реєстратором Ковальчук Л.С. не витребувано документ, що є підставою для внесення змін до Державного реєстру прав, а саме зміни типу об`єкта нерухомого майна.

У зв`язку з цим, комісією констатовано, що державним реєстратором Ковальчук Л.С. порушено вимоги статей 3, 23, 26 Закону, п.7 Порядку №1127, п.8 Порядку №1141, оскільки проведено реєстраційні дії без документа, що є підставою для внесення змін до записів Державного реєстру прав. Запропоновано тимчасово блокувати державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Л.С. доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 14 днів.

Цього ж дня, 19.12.2023, на підставі висновків акту перевірки Міністерством юстиції України прийнято наказ №4336/5 «Про результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Л.С.», згідно з яким тимчасово блоковано державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Л.С. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 14 днів.

Вважаючи вказаний наказ необґрунтованим і протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону № 1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Статтею 7 Закону № 1952-IV передбачено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких, серед визначеного, належить: забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організація роботи, пов`язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечення доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.37-1 Закону №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Частиною другою статті 37-1 Закону № 1952-IV визначено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

У відповідності до ч.3 ст.37-1 Закону №1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

За правилами ч.4 ст.37-1 Закону №1952-IV порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначає ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до п. 3 Порядку №990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

Пунктом 4 Порядку №990 визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: 1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; 2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»; 3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті; 4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; 5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; 6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб`єкта державної реєстрації; 7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб`єкта державної реєстрації.

Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін`юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (п. 5 Порядку №990).

Відповідно до п.9 Порядку №990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За п.10 Порядку №990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки..

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки (п.11 Порядку №990).

Пунктом 13-1 Порядку №990 визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акту або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

В силу вимог п.14 Порядку №990 за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

Пунктом 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно з п.20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п. 34 Порядку №990).

Матеріали справи свідчать, що камеральна перевірка державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Л.С. проводилася на підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2023 №2711/7 щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №52270527.

Згідно з письмовими поясненнями, наданими в ході перевірки, позивачем 06.09.2022 за результатами опрацювання заяви №52270527 сформовано Витяг про державну реєстрацію прав №309071628, у якому міститься інформація про підставу державної реєстрації, а саме: договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу 23.12.2019 за №890, а також дату та час такої реєстрації державної реєстрації.

При цьому, наголошено, що зміни до запису про право власності не вносилися, не змінено ні відомості про об`єкт нерухомого майна (тип об`єкта, площа приміщень об`єкта, адреса об`єкта нерухомого майна, технічний паспорт на ОНМ), ні підстави, дата і час державної реєстрації.

Натомість в акті перевірки від 19.12.2023 констатовано, що за результатом розгляду заяви про внесення змін до Державного реєстру прав (виправлення технічної помилки) від 05.09.2022 №52270527, поданої ОСОБА_2 , державним реєстратором Ковальчук Л.С. прийнято рішення про внесення змін до запису від 06.09.2022, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав №1996349856101 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення цокольного поверху (офіс №1), розташовані за адресою: м.Рівне, вул. Богоявленська, буд. 28, змінено тип об`єкта нерухомого майна з «офісні приміщення цокольного поверху (офіс №1)» на «офісні приміщення (офіс №1)».

При цьому, наголошено, що державним реєстратором Ковальчук Л.С. не витребувано документ, що є підставою для внесення змін до Державного реєстру прав, а саме зміни типу об`єкта нерухомого майна.

У зв`язку з цим, комісія дійшла висновку, що державним реєстратором Ковальчук Л.С. порушено вимоги статей 3, 23, 26 Закону, п.7 Порядку №1127, п.8 Порядку №1141, оскільки проведено реєстраційні дії без документа, що є підставою для внесення змін до записів Державного реєстру прав.

Суд враховує, відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Закону №1952-IV однією із засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

У розумінні п.8 ч.1 ст.2 Закону №1952-IV реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

За ч.1 ст.5 Закону №1952-IV (в редакції станом на день вчинення реєстраційних дій) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Згідно з ч.1 - ч.3 ст.17 Закону №1952-IV реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку.

Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 2 ст.18 Закону №1952-IV передбачено, що Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Так, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Пунктом 10 Порядку №1127 передбачено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, поданих заявником для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та долучає до відповідної заяви.

Частиною 3 ст.10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Вказане кореспондується із положеннями п.12 Порядку №1127, відповідно до яких під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав (п. 18 Порядку №1127).

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 19 Порядку №1127).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1952-IV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

В силу вимог ч.2 ст.26 Закону №1952-IV у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

За правилами п.8 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 №1141, під час формування заяви про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про: 1) тип виправлення у Державному реєстрі прав: технічна помилка у Державному реєстрі прав; виправлення відомостей у Державному реєстрі прав у зв`язку із зміною адреси об`єкта нерухомого майна; погашення записів у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Під час формування заяви обирається один або у випадках, передбачених законодавством, кілька із передбачених цим підпунктом типів виправлень у Державному реєстрі прав; 2) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав); 3) номер відомостей про речове право, обтяження речового права в Державному реєстрі прав; 4) зміст та опис виправлення у Державному реєстрі прав; 5) документи та/або відомості про документи, подані для виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав (за наявності): тип документа (відповідно до словника типів документів); серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; строк дії документа (за наявності); додаткові відомості про документ (за наявності).

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що подача до заяви про виправлення технічної помилки додаткових документів не передбачено, а розгляд такої заяви може бути здійснено на підставі відомостей, що містяться в Державному реєстрі.

Поряд з цим, будь-яких доказів того, що відповідачем у повному обсязі досліджено відомості, на підставі яких позивачем проведено реєстраційні дії щодо виправлення технічної помилки, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, як і не надано доказів, що ним перевірено належним чином усі наявні документи як в електронній, так і паперовій реєстраційній справі.

Суд звертає увагу, що об`єктивні висновки щодо наявних та зазначених в акті порушень можуть бути зроблені лише за належного і повного дослідження обставин та наявних документів і доказів в ході проведення перевірки.

Натомість, встановлення в акті перевірки обставин подання заявником неповного пакету документів без належної перевірки таких обставин, свідчить про недотримання суб`єктами контролю в ході камеральної перевірки положень щодо необхідності вчинення усіх дій, визначених Порядком №990 на виконання делегованих повноважень за ст. 37-1 Закону №1952-IV.

Також, суд зауважує, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень вмотивовано і обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

У постанові від 08.07.2021 у справі №640/25601/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган зобов`язаний мотивувати таке рішення.

Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону №1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення.

Поряд з цим, зміст оскаржуваного наказу та акт камеральної перевірки не свідчать про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку спірних дій державного реєстратора за результатами розгляду заяви про виправлення технічної помилки від 05.09.2022 №52270527, поданої ОСОБА_2 .

В оскаржуваному наказі Міністерства юстиції України №4336/5 від 19.12.2023 наявне лише посилання на Порядок №990, Закон №1952 та на акт від 19.12.2023 №6989/19.1.1/23 як підставу для застосування санкції.

Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать, що оскаржуваний наказ щодо тимчасового блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно винесений за умов неповного встановлення обставин, без чіткого з`ясування наявності або відсутності документів, необхідних для відповідної реєстрації змін (технічної помилки), без наведення мотивів та обґрунтувань щодо прийняття такого рішення.

З огляду на наведене, наказ №4336/5 від 19.12.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Людмили Сергіївни" не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, є необґрунтованим, протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Висновки подібні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 25.06.2024 у справі № 160/29710/23.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи в повній мірі не довів правомірність своєї поведінки та прийнятого в спірних правовідносинах рішення. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими остання обґрунтовувала позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4336/5 від 19.12.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Ковальчук Людмили Сергіївни".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 січня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13,м. Київ,01001, ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622)

Суддя Н.С. Гудима