Рішення № 124842611, 31.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 31 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14311/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

29.11.2024 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 7888,01 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, а тому останній підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась за адресою місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 , зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте остання повернулась до суду з відміткою поштового відділення про неможливість вручення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За викладених обставин, суд вважає ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.12.2024 врученою ФОП ОСОБА_1 належним чином, а відповідача - таким, що правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів на спростування доводів позовної заяви не надав.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 в установленому Законом порядку зареєстровано фізичною особою-підприємцем, рнокпп НОМЕР_1 .

На підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2019 № Р/163 контролюючим органом нараховано єдиний податок по терміну сплати:

20.09.2019 у розмірі 834,60 грн;

20.10.2019 у розмірі 834,60 грн;

20.11.2019 у розмірі 834,60 грн;

20.12.2019 у розмірі 834,60 грн.

ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

За результатами камеральної перевірки складено акт № 25667/16-31-55-33/ НОМЕР_1 від 17.10.2019, який направлявся на податкову адресу відповідача рекомендованим листом, однак був повернутий з відміткою оператора поштового зв`язку "за закінчення терміну зберігання".

На підставі акта № 25667/16-31-55-33/ НОМЕР_1 від 17.10.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення № 0017165533 від 21.11.2019, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 3806,85 грн.

Зазначене податкове-повідомлення рішення направлено на податкову адресу відповідача, однак було повернуте з відміткою оператора поштового зв`язку "за закінчення терміну зберігання".

Крім того ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати авансованого внеску єдиного податку ФОП ОСОБА_2 .

За результатами камеральної перевірки складено акт № 97/16-31-55-33/ НОМЕР_1 від 09.01.2020, який направлявся на податкову адресу відповідача рекомендованим листом, проте був повернутий з відміткою оператора поштового зв`язку "за закінчення терміну зберігання".

На підставі акта № 97/16-31-55-33/ НОМЕР_1 від 09.01.2020 позивачем винесено податкове повідомлення рішення № 0001175533 від 09.01.2020, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1251,90 грн.

Зазначене податкове-повідомлення рішення направлялось на податкову адресу відповідача, однак було повернуте з відміткою оператора поштового зв`язку "за закінчення терміну зберігання".

У розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.

Також за відповідачем зберігається заборгованість з пені з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 112,86 грн.

18.06.2019 контролюючим органом на ім`я відповідача сформовано податкову вимогу № 40605-55 про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у загальному розмірі 1382,00 грн, яка направлялась на адресу відповідача проте повернулась відправнику через неможливість вручення в зв`язку із за закінченням терміну зберігання.

У розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України зазначена податкові вимога вважається врученою відповідачу.

Сторонами у справі доказів оскарження ППР та податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як визначено пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.

Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на несплату податкового (грошового) зобов`язання у визначені Податковим кодексом України строки, таке зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом із тим, наявність у відповідача податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 257-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 7888 (сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 01 (одну) копійку на розрахунковий рахунок: UА698999980314010699000016710, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Миргород/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова