Рішення № 124841601, 30.01.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4863/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Державна установа «Петрівська виправна колонія №49» (вул. Польова, б. 1, с. Новий Стародуб, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28310, ЄДРПОУ 08563808)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Дьорко А.М., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» щодо накладення на ОСОБА_2 стягнення у вигляді суворої догани, та скасувати постанову від 28.06.2024 про накладення стягнення на ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відбуває покарання в ДУ «Петрівська виправи колонія (№49)». 28.06.2024 року постановою ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладено стягнення у виді суворої догани за невиконання обов`язку чергового камери. Зазначає що пункт 2 розділу XVIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань встановлює обов`язки для адміністрації установи виконання покарань. З постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що дисциплінарного проступку не вчиняв, а постанову щодо нього винесено протиправно.

Ухвалою судді від 23.07.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 17).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що засуджений ОСОБА_1 , будучи черговим по камері, не зробив доповідь чергового під час прийому здачі чергування при відкритті дверей камери ДПК №14, чим порушив вимоги пункту 3 розділу II та пункт 2 розділу XVIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань від 28 серпня 2018 року № 2823/5. Вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 21-31) .

Представник позивача подав відповідь на відзив, за змістом якої зазначає, що Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань не передбачено обов`язку чергового по камері підводитись, вітатись та робити доповідь. Не рахує свої дії дисциплінарним проступком, тому вважає що відповідач протиправно застосував до позивача дисциплінарне стягнення та наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 32-37).

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив. Зазначив, що засудженим було порушено правила внутрішнього розпорядку установ виконання кримінальних покарань, а тому за вчинення дисциплінарного проступку до нього було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення (а.с.38-42).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Петрівська виправи колонія (№49)».

22.06.2024 року, під час прийому здачі чергування, близько 09 год. 02 хв. ОСОБА_2 , будучи черговим по камері, не зробив доповідь чергового під час прийому здачі чергування при відкритті дверей камери ДПК №14, чим порушив вимоги пункту 3 розділу II та пункту 2 розділу XVIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань від 28 серпня 2018 року № 2823/5.

ОСОБА_2 було доведено та роз`яснено вимоги статті 63 Конституції України, статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та запропоновано надати письмове пояснення, на що він відмовився.

Факт порушення та відмова від надання письмового пояснення зафіксовано на портативний відеореєстратор №2 та підтверджується матеріалами, а саме: рапортами від 22.06.2024 року молодших інспекторів Назара Кононенка, Максима Гавриленка, ОСОБА_3 (а.с. 24-26), витягом з протоколу №62 від 28.06.2024 року засідання дисциплінарної комісії (а.с. 28) та постановою про накладення стягнення на засудженого від 28.06.2024 року (а.с. 29).

Отже спірним рішенням у справі є постанова від 28.06.2024 року, якою притягнуто засудженого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді суворої догани.

Не погоджуючись із спірним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань урегульовані Кримінально-виконавчим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 1 Кримінально-виконавчого Кодексу України, кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Статтею 15 Кодексу визначено, що кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.

Відповідно до частини першої статті 9 КВК України, засуджені зобов`язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Частиною другою статті 9 КВК України встановлено, що невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Статтею 107 КВК України визначено права і обов`язки засуджених до позбавлення волі.

Частинами третьою-четвертою статті 107 КВК України встановлено, що засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії. Засудженим забороняється, серед іншого, чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених, вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.

Наказом Міністерства юстиції від 28 серпня 2018 року № 2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі по тексту - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов`язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов`язані, серед іншого: виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил встановлено, що засудженим забороняється чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених, вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.

Пунктом 2 розділу XVIII Правил (у редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в установах виконання покарань для підтримання чистоти в місцях проживання засуджених, дотримання правил зберігання особистих речей у відведених для цього місцях, інформування адміністрації установи про стан порядку у відділенні соціально-психологічної служби (камері) призначаються старші днювальні та днювальні (чергові камери) з числа засуджених.

Виконання обов`язків старших днювальних та днювальних відділення соціально-психологічної служби (чергові камери) не належить до роботи з господарського обслуговування.

Відбір засуджених для виконання обов`язків старшого днювального та днювального відділення соціально-психологічної служби в установах виконання покарань проводиться підрозділами нагляду і безпеки за погодженням з підрозділами соціально-виховної та психологічної роботи, контролю за виконанням судових рішень та оперативними підрозділами установи.

Для виконання обов`язків чергового камери залучаються засуджені, які в них тримаються, у порядку черговості.

Відповідно до типових обов`язків старшого днювального, днювального відділення соціально-психологічної служби (чергового камери) розробляються і затверджуються обов`язки старшого днювального та днювального відділення соціально-психологічної служби (чергового камери).

Для проведення інших робіт в місцях проживання засуджених старші днювальні та днювальні відділення соціально-психологічної служби можуть залучатися до роботи на підставі договору цивільно-правового характеру.

Зі змісту рапортів, складених посадовими особами Державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» від 22.06.2024 вбачається, що позивач допустив порушення пункту 3 розділу ІІ та пункт 2 розділу XVIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а саме під час чергування 22.06.2024 близько 09 год. 02 хв. ОСОБА_2 не зробив доповідь чергового по камері під час прийому здачі чергування при відкритті дверей камери ДПК №14 працівниками адміністрації установи.

Відповідно до частини першої статті 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених. Згідно із статтею 70 КВК України, правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Статтею 131-1 КВК України, визначено поняття дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до частини першої статті 132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Як свідчить аналіз вищевказаних норм законодавства, засуджені повинні неухильно дотримуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та, у випадку їх порушення, нести за це дисциплінарну відповідальність. При цьому, згідно вищенаведених положень, кожний засуджений повинен бути ознайомлений з розпорядком дня, та має безпосередній доступ до вказаного розпорядку. Порушення встановленого розпорядку дня, а також недотримання правил перебування в установі виконання покарань, має наслідком притягнення винної особи, за умови доведеності вчення останнім проступку, до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 134 КВК передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку

Згідно статті 135 КВК, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії (частина 6 статті 135 КВК України).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з протоколу №62 від 22.06.2024 засідання дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених Державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)», позивач допустив порушення вимог порядку відбування покарання.

Згідно вказаних протоколів на засіданні були присутні 8 членів комісії.

Також в матеріалах справи міститься повідомлення, що відповідно до частини 5 статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Згідно розписки позивач повідомлений про місце та час засідання дисциплінарної комісії, яка призначена на 10 год. 00 хв. 28.06.2024.

Матеріали справи не містять заяви позивача про призначення захисника для участі в засіданні дисциплінарної комісії. Докази подання позивачем відповідачу заяви про перенесення засідання дисциплінарної комісії, в матеріалах справи відсутні.

Згідно частини 7 статті 135 КВК України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134,135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Пункт 2 Розділу ХХІ Правил встановлено, що застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.

Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач у встановленому порядку провів документування та перевірку фактів правопорушень та виніс постанови про накладення дисциплінарних стягнень з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури.

Щодо застосованих відповідачем видів дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що відповідач реалізував власні дискреційні повноваження, при цьому суд не встановив невідповідності виду дисциплінарних стягнень тяжкості виявлених правопорушень.

Суд враховує, що позивача під запис на портативному відеореєстраторі ознайомлено зі змістом статті 63 Конституції України, про що вказано у відзиві відповідачем та не заперечується позивачем.

28.06.2024 дисциплінарною комісією Державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності за порушення режиму відбування покарання у вигляді суворої догани, про що начальником установи виконання покарань прийнята постанова від 28.06.2024 про накладення дисциплінарного стягнення, постанова засудженому зачитана, роз`яснена, в тому числі й порядок її оскарження.

У цій справі позивач оспорює правомірність постанови начальника установи виконання покарань про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, вказуючи на те, що передбачена пунктом 2 розділу XVIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань 3 доповідь чергового по камері та решта обов`язків, встановлені для адміністрації установи виконання покарань.

Частиною другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному індивідуальному акту суб`єкта владних повноважень, суд виходить з таких міркувань.

За обставин спору суд встановив, що до позивача застосовано стягнення шляхом оголошення суворої догани внаслідок порушення ним режиму відбування покарання.

Позивач не оспорює правомірність процедури дисциплінарного провадження щодо нього.

Аргументи позивача щодо спору полягають у тому, що, як він стверджує, правила щодо доповіді чергового при прийнятті здачі чергування мають застосовуватись до працівників адміністрації установи, а не до засуджених, тому не вбачає у своїх діях дисциплінарного проступку.

Аналізуючи наведені вище положення закону у сукупності з наведеними вище приписами частини першої статті 9, частини третьої статті 107 КВК України, суд зауважує, що нею передбачено обов`язок засудженого дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.

У ході розгляду справи судом не виявлено протиправності процедури дисциплінарного провадження щодо позивача.

Питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення розглянуто на засіданні дисциплінарної комісії.

При призначенні позивачу заходу стягнення дисциплінарної комісією враховані причини, обставини і мотиви вчинення вказаного порушення, поведінку засудженого до вчинення проступку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.

З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірних дій підтверджено належними та допустимими доказами.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО