Рішення № 124841560, 31.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року справа №640/1320/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії Державного бюро розслідувань та Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Конкурсної комісії Державного бюро розслідувань (далі по тексту також відповідач 1, Конкурсна комісія ДБР), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії ДБР від 10.01.2020 про визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР;

- зобов`язати Конкурсну комісію ДБР допустити позивача до участі у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що 29.12.2019 відповідачем на офіційному веб-сайті ДБР було розміщено оголошення про проведення конкурсу для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР із зазначенням вимог до кандидатів, перелік документів, який потрібно надати, місце прийому документів та строк їх подачі.

Позивач пояснив, що 03.01.2020 ним було подано відповідачу документи на підтвердження відповідності його вимогам, встановленим до кандидатів на посади першого заступника та заступників Директора ДБР. Проте, в порушення законодавчо встановлених вимог, відповідач не повідомив позивача у триденний строк про результати перевірки його документів на відповідність вимогам Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Порядку проведення конкурсу для призначення на посади в Державному бюро розслідувань, затвердженому наказом ДБР від 14.02.2018 №13, та про прийняте за результатами перевірки документів рішення про допуск чи недопуск позивача до участі у конкурсі.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог законодавства не розмістив список кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного іспиту на офіційному веб-сайті ДБР протягом трьох робочих днів з дня прийняття ним рішення щодо допущення кандидатів до проходження кваліфікаційного іспиту. 16.01.2020 на веб-сайті ДБР з`явилась інформація про те, що конкурс на зайняття посад першого заступника та заступників Директора ДБР відбувся 10.01.2020, за результатами якого Конкурсною комісією ДБР прийнято рішення про визначення переможців конкурсу та про рекомендацію цих переможців Директору ДБР на призначення першим заступником та заступниками Директора ДБР.

Порушення відповідачем процедури проведення конкурсу, за твердженням позивача, призвело до порушення його прав та інтересів, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ДБР подано до суду пояснення, в яких зазначено про безпідставність доводів позивача як таких, що обґрунтовані нормами Порядку №13, який на момент виникнення спірних відносин втратив чинність. На переконання ДБР, позивачем не наведено обґрунтованих мотивів, які б вказували на те, що рішення відповідача спричинило порушення його прав або інтересів. ДБР пояснило, що на період проведення конкурсу діяв Порядок проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, затверджений наказом ДБР від 28.12.2019 №344, відповідно до якого Конкурсна комісія не зобов`язана повідомляти у письмовому вигляді осіб, які виявили бажання прийняти участь у конкурсі для призначення на посади у ДБР, про результати опрацювання документів та рішення про відмову у допуску до участі у конкурсі. Означеним Порядком уповноважено відповідача повідомляти лише кандидатів, які претендують на посади у ДБР, про час та місце проведення психофізіологічного дослідження, а також співбесіди за наданими контактними номерами телефонів та електронною адресою. Оскільки позивач за рішенням Конкурсної комісії ДБР не був допущений до участі у конкурсі, ДБР стверджує про відсутність порушення прав та інтересів позивача в частині інформування про результати опрацювання поданих документів та рішення щодо допуску чи недопуску до участі у конкурсі.

На переконання ДБР, оскаржуване рішення вичерпало свою дію призначенням переможців конкурсу, у зв`язку з чим права та інтереси позивача не потребують захисту у сфері публічних відносин.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

16 липня 2024 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державне бюро розслідувань (далі по тексту також відповідач 2, ДБР) та призначено судове засідання.

У судове засідання 14.01.2025 позивач не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений під розписку після закінчення попереднього судового засідання (03.12.2024).

Присутній у судовому засіданні 14.01.2025 представник відповідача 2 подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, у судовому засіданні 14.01.2024 судом була постановлена усна ухвала про здійснення подальшого розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

29 грудня 2019 року на офіційному веб-сайті ДБР було розміщено оголошення про проведення конкурсу для призначення на посади у центральному апараті ДБР, в якому зазначено, що з урахуванням набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» оголошується конкурсна зайняття вакантних посад. В означеному оголошенні зазначено кваліфікаційні вимоги до кандидатів, перелік вакантних посад, перелік документів для участі у конкурсі та строки проведення конкурсу. Також зазначено, що документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 09:00 год. 30.12.2019 по 18:00 год. 03.01.2020 включно.

3 січня 2020 року позивачем було подано Конкурсній комісії ДБР заяву про допуск його до участі у конкурсі на зайняття посади першого заступника Директора ДБР з додатками.

16 січня 2020 року на веб-сайті ДБР опубліковано заяву голови внутрішньої комісії про завершення конкурсу на зайняття посад першого заступника та заступників Директора ДБР.

Вважаючи порушеною процедуру проведення конкурсу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначає Закон України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 №794-VIII (далі по тексту також Закон №794-VIII).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 03.12.2019 № 305-IX (далі по тексту також Закон №305-ІХ), який набрав чинності 27.12.2019, внесено зміни до Закону №794-VIII, зокрема змінено правовий статус ДБР з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган та внесено зміни до статті 14 «Працівники Державного бюро розслідувань» означеного Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №305-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом повноваження Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань припиняються достроково.

Президент України упродовж п`яти робочих днів з дня набрання чинності цим Законом призначає тимчасово виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань, який має повноваження Директора Державного бюро розслідувань, передбачені Законом України «Про Державне бюро розслідувань».

Указом Президента України від 27.12.2019 №961-2019 призначено ОСОБА_2 тимчасово виконуючою обов`язки Директора Державного бюро розслідувань.

За приписами частин другої та третьої статті 14 Закону №794-VIII служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону №794-VIII на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.

Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.

Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.

Наказом ДБР від 28.12.2019 №344 відповідно до пункту 8 частини першої статті 12, частини третьої статті 14 Закону №794-VIII затверджено Порядок проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (далі по тексту також Порядок №344).

Відповідно до пункту 1 Порядк3 №344 цей Порядок проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (далі - Порядок) визначає загальну процедуру проведення відкритого конкурсу на зайняття вакантних посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) та його територіальних управліннях, крім посад, визначених абзацом четвертим частини третьої статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (далі - конкурс).

Згідно абзаців 1, 4 пункту 7 Порядку №344 рішення конкурсної комісії приймаються простою більшістю голосів шляхом відкритого голосування з висловленням кожним її членом позиції «за» або «проти».

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів конкурсної комісії.

Зі приписами пункту 8 Порядку №344 рішення конкурсної комісії оформлюються протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами конкурсної комісії.

В силу положень пункту 11 Порядку №344 для зайняття посади конкурс проводиться за такими етапами:

1) оголошення про проведення конкурсу на сайті Державного бюро розслідувань;

2) прийняття та розгляд поданих документів на відповідність їх заявленим кваліфікаційним вимогам;

3) психофізіологічне дослідження особи із застосуванням поліграфа;

4) співбесіда на знання законодавства України та визначення професійної придатності осіб, яких за результатами психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа допущено до наступного етапу конкурсу;

5) визначення переможців конкурсу та направлення пропозицій суб`єкту призначення;

6) прийняття рішення суб`єктом призначення.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №344 рішення про оголошення конкурсу на вакантну (-і) посаду (-и) (далі вакантна посада) приймається Директором ДБР.

Повідомлення про оголошення конкурсу має містити: найменування та місцезнаходження органу системи ДБР, на зайняття вакантної посади в якому оголошується конкурс; термін прийняття документів для участі в конкурсі; найменування вакантної посади, на яку оголошується конкурс; обмеження, за наявності яких особа не може претендувати на посаду в ДБР; кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття відповідної посади в ДБР (далі - кваліфікаційні вимоги); перелік документів, які претендент на посаду має подати до конкурсної комісії, та вимоги до їх оформлення; спосіб (способи) подання документів для участі у конкурсі; адресу та контакти конкурсної комісії та номери телефонів, за якими надається додаткова інформація з питань проведення конкурсу.

Пунктом 16 Порядку №344 визначено, що документи для участі у конкурсі подаються особою особисто до конкурсної комісії.

Згідно пунктів 17, 18 Порядку №344 особи, які бажають взяти участь у конкурсі подають такі документи: заяву про участь у конкурсі; автобіографію; копію паспорта громадянина України; копію картки фізичної особи платника податків; копію (-ї) документа (-ів) про освіту з додатками; копію трудової книжки з відомостями про трудову діяльність станом на момент оголошення конкурсу та/або копію послужного списку (за їх наявності); медичну довідку про проходження обов`язкового попереднього та періодичних психіатричних оглядів за формою № 122-2/о, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного обліку за формою № 140/0, довідку про відсутність (наявність) судимості (крім осіб, які на день оголошення конкурсу перебувають на службі у правоохоронних органах України, або мають допуск до державної таємниці); копію військового квитка (за наявності); письмову заяву, в якій особа повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», і надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до Закону України «Про очищення влади». У разі, якщо кандидат на посаду в ДБР проходив таку Перевірку, особа подає копію висновку про результати перевірки; заяву, якою кандидат надає згоду на проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції»; декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено повідомлення про конкурс; фотокартку розміром 4 х 6 см.

Особа має право подати інші документи та надати відомості, якими може підтвердити свій досвід роботи, професійний рівень та відповідність критеріям професійної придатності, а також спроможність займати відповідну посаду.

Забороняється вимагати документи та відомості, не передбачені Законом, та цим Порядком (пункту 19 Порядку №344).

Відповідно до пунктів 22, 23 Порядку №344 попереднє опрацювання поданих документів на предмет їх відповідності вимогам Порядку, а також особи - кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності, здійснюється конкурсною комісією та робочою групою.

Особа, яку допущено до участі у конкурсі є кандидатом на зайняття посади в ДБР (далі - кандидат).

Приписами пунктів 31 33 Порядку №344 встановлено, що за результатами співбесіди з усіма кандидатами на відповідну посаду конкурсна комісія розпочинає обговорення кандидатів та у формі відкритого голосування визначає кандидатуру переможця на зайняття посади у ДБР.

Переможцем визнається той кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів при голосуванні членів комісії.

За результатами визначення кандидатури переможця на зайняття відповідної вакантної посади ДБР, конкурсна комісія подає суб`єкту призначення пропозицію для прийняття рішення про призначення переможця на відповідну вакантну посаду у ДБР.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про встановлення Порядком №344 процедури проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у ДБР.

При цьому, суд наголошує на відсутності в означеному Порядку закріпленого за Конкурсною комісією ДБР обов`язку повідомлення про результати перевірки документів, поданих особами, які бажають взяти участь у конкурсі, на відповідність законодавчо встановленим вимогам та про прийняте за результатами такої перевірки рішення, а також щодо розміщення на веб-сайті ДБР список кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного іспиту.

Посилання позивача на Порядок проведення конкурсу для призначення на посади в Державному бюро розслідувань, затвердженому наказом ДБР від 14.02.2018 №13 відхиляється судом з огляду на те, що станом на період проведення конкурсу для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР він втратив чинність з 28.12.2019.

Щодо порушення відповідачем положень Типового порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 №1069 (далі по тексту також Типовий порядок №1069), суд зазначає, що відповідно до статті 14 Закону № 794-VIII в редакції до внесення змін Законом №305-ІХ, передбачалося, що конкурс проводиться у порядку, затвердженому Директором Державного бюро розслідувань на основі Типового порядку проведення відкритого конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме, Типового порядку №1069.

Водночас, згідно положень статті 14 Закону № 794-VIII в редакції змін, внесених Законом №305-ІХ, які діяли на період виникнення спірних відносин, визначено, що типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.

Враховуючи відсутність у Законі № 794-VIII в редакції змін, внесених Законом №305-ІХ, законодавчо визначеного обов`язку затвердження Директором ДБР порядку проведення відкритого конкурсу саме на основі Типового порядку №1069, у суду наявні підстави вважати правомірним застосування відповідачем 1 під час проведення конкурсу Порядку №344, затвердженого Директором ДБР без зазначення про затвердження такого основі Типового порядку №1069.

При цьому, суд зауважує, що станом на дату винесення рішення у цій справі відомостей щодо визнання протиправним/нечинним/скасування означеного Порядку №344 матеріали справи не містять, що має наслідком правомірність застосування його до спірних відносин.

Враховуючи означені обставини, за відсутності жодних інших підстав позову та не підтвердження нормативно зазначених позивачем порушень процедури проведення конкурсу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені нормативно.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлена вимога про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії ДБР від 10.01.2020 про визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР.

Водночас, матеріали адміністративної справи не містять ані копії означеного рішення, яке витребовувалося судом ухвалами від 23.07.2024 (від позивача та від відповідача), від 25.10.2024 та від 12.11.2024 (від позивача), ані доводів позивача щодо наявності такого рішення, підтверджених належними та достатніми доказами, ані доказів звернення до відповідача з відповідними клопотаннями щодо надання інформації про наявність спірного рішення від 10.01.2020 та його отримання. У свою чергу, ДБР заперечує наявність рішення від 10.01.2020.

За приписами частин четвертої та п`ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів, якими б підтверджувалося винесення відповідачем 1 оскаржуваного рішення від 10.01.2020, ненадання такого рішення сторонами на виконання вимог ухвал суду від 23.07.2024, 25.10.2024 та 12.11.2024, у суду відсутні підстави вважати, що Конкурсною комісією ДБР таке рішення від 10.01.2020 було прийняте. В свою чергу, відсутність предмету спору навіть за умови встановлення під час розгляду справи процедурних порушень, унеможливлює прийняття судом рішення на користь позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії ДБР від 10.01.2020, докази про наявність якого відсутні в матеріалах справи.

Позовні вимоги про зобов`язання Конкурсну комісію ДБР допустити позивача до участі у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджені документально та нормативно, оскільки заявлені позивачем підстави позову щодо процедурних порушень під час проведення відповідачем 1 конкурсу спростовані під час судового розгляду справи.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.