Ухвала суду № 124838088, 31.01.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12227/24

Провадження № 2-с/466/8/25

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

31 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , про скасування судового наказу у справі №466/12227/24 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, інфляційних втрат та 3% річних,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2025 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу у справі №466/12227/24 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, інфляційних втрат та 3% річних.

Заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Цивільного процесуального України (далі по тексту ЦПК України) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.

Відповідно до п.п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151,40 грн. (Отримувач коштів: ГУК Львiв/Шевченківський р-н/22030101; Код отримувача (Код ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA888999980313181206000013955; Код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 є колишньою дружиною боржника ОСОБА_3 , що підтверджується копією рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року у справі №466/8207/19.

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , який є сином боржника ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції 25.06.2014.

Як вбачається з копії з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 23.12.2024 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 , а також малолітній ОСОБА_2 не є боржниками по справі.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

У процесі провадження у справі у цивільному судочинстві можлива також заміна сторін та третіх осіб іншими особами, коли до них переходить права та обов`язки у спірних правовідносинах. Така заміна сторін називається процесуальним правонаступництвом.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Виходячи зі змісту процесуального законодавства процесуальне правонаступництво це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

За змістом частини першої статті 55 ЦПК України суд, при вирішенні питання про залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони, має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, дійсно є правонаступником та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони.

Окрім того, слід зазначити, що Закон України «Про виконавче провадження» встановлює порядок оформлення правонаступництва у виконавчому провадженні. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, заміна сторони у виконавчому провадженні може здійснюватись або за заявою державного виконавця або заінтересованої сторони. Питання про правонаступництво вирішується судом.

Однак, суд зауважує, що з такою заявою заявник до суду не зверталася.

Відтак, заявником не подано до суду документів, які підтверджують, що вона, ОСОБА_1 , чи малолітній ОСОБА_2 є правонаступниками ОСОБА_3 .

Крім того, встановлено, що заявником при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу, не надано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З огляду на зазначене, у відповідності до положень ч. 6 ст. 170 ЦПК України заява є неналежно оформленою та такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду.

За таких обставин та з огляду на вимоги ч.6 ст. 170 ЦПК України суддя вважає, що вищезазначену заяву необхідно повернути заявнику без розгляду та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 170, 259-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , про скасування судового наказу у справі №466/12227/24 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, інфляційних втрат та 3% річних - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування судового наказу, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська