Рішення № 124837380, 28.01.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4176/24

Провадження №: 2/332/247/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 р. м. Запоріжжя Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Ретинської Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Карліної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 115354,35 грн та судових витрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір N° 448356-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленням.

09.02.2022 року Борисенко Євген Сергійович, прийняв (акцепт) пропозицію (oферту) щодо укладення Договору N° 448356-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхі перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 .

Натомість Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором N° 448356- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти.Так, станом на 28.06.2024 року утворилась заборгованість за Договором N° 448356-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 115 354,35 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 44 866,77 грн; суми прострочених платежів по процентах - 65 659,13 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 828,45 грн.

У зв`язку із наведеним Позивач просить стягнути з Відповідача суму заборгованості за Кредитним договором, а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.

25.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - адвоката Мєркулова В.О., відповідно до якого представник заперечував проти задоволення позовних вимог. Зауважив, що відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов`язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Крім того, зазначив, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

28.10.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, згідно яких представник позивача звернув увагу, що відповідач не заперечує наступні юридичні факти, а саме укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів та здійснення платежів. Щодо укладення кредитного договору в електронній формі представник відповідача акцентував увагу на тому, що до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору. Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що є належним та допустимим доказом укладення між сторонами спірного правочину. Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості за договором позичальник здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 13870,00 грн., тим самим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору. Посилання позичальника на важкий майновий стан або воєнний стан в Україні не є підставою для зменшення суми процентів за користування кредитом. Представником відповідача було зауважено, що пунктом 6 розділу 4 «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» йдеться про звільнення Позичальників за прострочення виконання зобов`язання від відповідальності у формі пені та штрафу. Разом з тим не слід ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами та процентів, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2024 було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду та задоволено клопотання представника Позивача про витребування доказів.

Сторони в судове засідання не з`явилися. У матеріалах справ містяться заяви про розгляд справи у їх відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтями 525, 527 ЦК України передбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 615, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що 09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір N° 448356-КС-001 про надання кредиту. Так, 09.02.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (oферту) щодо укладення Договору N° 448356-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Підписання відбулось за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. (а.с 18-25, 29 - 32).

Послідовність дій Клієнта щодо укладення електронного Договору про надання кредиту N° 448356-КС-001 від 09.02.2022 підтверджується Візуальною формою (а.с. 35).

Згідно умов даного договору сторонами було узгоджено наступні умови (п. 2.1): сума наданого кредиту складає 50000 грн, строк кредиту - 24 тижні, термін дії договору - до 27.07.2022, процентна ставка за кредитом: в день 0,86645542, фіксована, орієнтовна реальна процентна ставка: 3606,32 процентів; комісія за надання кредиту - 7500 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» N 675-VIII від 03.09.2015 року (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З наданих позивачем документів вбачається, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, а також процентну ставку та суму комісії, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4.

На підтвердження укладення даного договору також свідчить перерахування коштів двома платежами у сумі по 25000,00 гривень на карту № НОМЕР_2 , яку було емітовано на ім`я ОСОБА_1 та яка була зазначена позивачем в анкеті клієнта, що підтверджується листом № КНО-07.8.6/809БК від 26.09.2024 та випискою по рахунку клієнта ОСОБА_1 (а.с. 33, 36 та зворотній бік, 81-116).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту N° 448356-КС-001 від 09.02.2022, зазначений договір недійсним не визнано.

З розрахунку заборгованості за кредитом у гривні позичальника ОСОБА_1 станом на 07.07.2024 року вбачається наявність заборгованості за Договором N° 448356-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 115 354,35 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 44 866,77 грн; суми прострочених платежів по процентах - 65 659,13 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 828,45 грн. Період кредитування з 09.02.2022 по 27.07.2022 (а.с. 11-17).

Суд відхиляє посилання представника відповідача про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 6 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

В даному випадку мова йдеться про звільнення Позичальників за прострочення виконання зобов`язань від відповідальності у формі пені та штрафу (частина друга статті 625 ЦК України).

Натомість, позов містить вимоги про стягнення процентів, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими Позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України).

Інших заперечень щодо нарахування процентів або комісії, або власний контррозрахунок заборгованості відповідач та його представник у відзиві не наводив.

З урахуванням наведеного суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором N° 448356-КС-001 від 09.02.2022 в розмірі 115 354,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 293, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором від 09.02.2022 за № 448356-КС-001, що станом на 28.06.2024 складає 115354,35 (сто п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) гривні 35 копійок, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В порядку п.4. ч.5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 31.01.2025.

Суддя Ю.І. Ретинська