Ухвала суду № 124836010, 31.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21177/24

Провадження №: 1-кп/752/1359/25

У Х В А Л А

31.01.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

під час проведення у залі суду у м. Києві відкритого судового засідання у кримінальному провадженні № 12024100010002540 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Любашівка Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей/непрацездатних осіб, раніше судимий, звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12024100010002540 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, предметом якого є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вчинене повторно).

У судовому засіданні 31.01.2025 постала необхідність відкладення судового засідання для представлення доказів сторони обвинувачення у виді показань свідків. При цьому прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 висунуто обґрунтоване обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України і на стадії досудового розслідування зібрано докази, які об`єктивно вказують на винуватість ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом, що належний потерпілому ОСОБА_6 . Згідно з поданим клопотанням та виступом прокурора, ризики, які слугували підставою для обрання щодо обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу наявні і не зникли. Зокрема прокурор вказав на ризик вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення (як-то для забезпечення себе, адже обвинувачений є засуджений за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, не був працевлаштований), на ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (адже обвинувачений опускав неналежну процесуальну поведінку), на ризик переховування від суду (оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, що передбачене законодавством та усвідомлює перспективи скасування його умовно-дострокового звільнення), на ризик незаконного впливу на потерпілого і свідків (зокрема, для уникнення кримінальної відповідальності він вживатиме заходів для зміни їх показань на свою користь, адже безпосередні допити свідків у суді ще не відбувалися, тоді як обвинуваченому відоме їх місце проживання), на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (адже неодноразово був засуджений за умисні корисливі злочини проти власності).

Як неодноразово зазначав попередньо прокурор при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, ОСОБА_4 за ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси 18.07.2024 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), проте не поїхав до військової частини, прибув до м. Києві, де вчинив злочин, в якому наразі обвинувачується, не перебував на військовій службі, а тому є таким, що може бути обґрунтовано обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, послався на те, що обвинувачений має постійне місце проживання та сім`ю, тобто міцні соціальні зв`язки, а тому просив застосувати до нього домашній арешт або особисте зобов`язання. Також захисник заявив клопотання про зменшення розміру застави, послався на те, що при визначенні розміру застави слідчий суддя не мотивував її розмір, який є непомірним для ОСОБА_4 , що не відповідає приписам ч. 4 ст. 182 КПК України.

Обвинувачений підтримав позицію захисника. На уточнюючі запитання суду ОСОБА_4 повідомив, що не має більше чого додати.

Проаналізувавши виступи сторін, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 331 КПК України унормовано, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Підстави застосування запобіжного заходу визначені у ч. 2 ст. 177 КПК України і до них відноситься наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).

Розглядаючи питання запобіжного заходу та доцільність його продовження, суд враховує обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , ступінь його тяжкості та кваліфікацію - незаконне заволодіння транспортним засобом, предметом якого є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене повторно, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Суд погоджується з позицією прокурора та вважає, що озвучені ризики є наявними і сталими. Так, наявними документами доводиться, що ОСОБА_4 за вироком Київського районного суду міста Одеси від 22.03.2023 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років і за ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 18.07.2024 в порядку приписів ст. 81-1 КК України звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання на 7 місяців та 2 дні позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 , що дислокується в Одеській області. Проте замість того, щоб перебувати на службі у лавах Збройних Сил України ОСОБА_4 прибув до міста Києва, де був обвинувачений у вчиненні у серпні 2024 року тяжкого корисливого злочину. При цьому з пояснень прокурора, захисника, поданих документів з`ясовано, що ОСОБА_4 станом на серпень 2024 року не перебував у відрядженні чи на виконанні бойового завдання у місті Києві, що з урахуванням дії принципи презумпції невинуватості, дає підстави вести мову про його невідповідальне ставлення до застосування до нього умовно-дострокового звільнення та виконання військового обов`язку.

Заслуговує на увагу та обставина, що за час перебування обвинувального акта в суді, до суду не надходило звернень про надання дозволу на побачення з обвинуваченим від будь-якої особи, яка б представилася співмешканкою ОСОБА_4 . Будь-яке документальне підтвердження наявності в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків - зокрема доказів проживання однією сімє`ю без реєстрації шлюбі з певною особою станом на 31.01.2025 все ще суду не представлено.

Крім того, значущим є обставини того, що ОСОБА_4 безпосередньо обізнаний з практичною реалізацією заходів, які застосовуються Державою, до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень, перебував у місцях позбавлення волі, отримав, так званий, кредит довіри від Держави і суспільства щодо його умовно-дострокового звільнення.

З урахуванням перебування ОСОБА_4 з 2019 року у місцях позбавлення волі, суд виходить з того, що останній є непрацевлаштованим, не має пасивного легального джерела доходу, не має підтвердженого місця проживання в межах міста Києва і Київської області, а тому він видається таким, що не зможе себе забезпечити у законний спосіб у разі обрання щодо нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не прибуде до зали судового засідання у Голосіївському районному суді міста Києва.

З огляду на стадію кримінального провадження, ризики незаконного впливу на свідків, суд вважає високими, адже вони наразі не допитані.

Враховуючи зазначене та суттєву територіальну віддаленість місця реєстрації ОСОБА_4 (Одеська обл. м. Котовськ) від місця розташування Голосіївського районного суду міста Києва, застосування відносно нього домашнього арешту за місцем реєстрації видається недієвим і недоцільним.

У той же час можливість застосування відносно обвинуваченого особистої поруки не вбачається, оскільки жодних заяв з цього приводу до суду не надходило.

При вирішенні питання про продовжуваність утримання обвинуваченого під вартою, суд зважає на усталену практику Європейський суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За наведених обставин суд вважає за можливе продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, адже на переконання суду менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та не забезпечать його належну процесуальну поведінку.

Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави, суд зазначає, що воно є обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому, з урахуванням приписів п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави для нього має становити від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави при вирішенні питання про зменшення її розміру, суд враховує особу обвинуваченого, дані які його характеризують, його поведінку після умовно-дострокового звільнення та, виходить з того, що зменшення розміру застави не повинно слугувати способом ухилення від суду.

Керуючись ст. 177, 182, 331, 372, 395 КПКУкраїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 31.03.2025 включно з можливістю внесення застави у порядку, визначеному в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 26.08.2024 у справі № 752/17874/24 про застосування запобіжного заходу.

2.Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 31.01.2025.

3.Зменшити розмір застави для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Отримувач коштів ТУ ДСА України в м. Києві, код отримувача (ідентифікаційний код 26268059), МФО 820172, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва, рахунок отримувача- UA128201720355259002001012089, призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

4.Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.

5.На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

6.Роз`яснити обвинуваченому що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".

7.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Київський слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд міста Києва про це.

8.У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

9.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

10.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1