Ухвала суду № 124836000, 30.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9884/24

Провадження № 2-п/752/18/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В.

за участю секретаря- Тертій К.Б.

за участю представника позивача - Мірошниченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в цивільній справі за позовом Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги охорони, суд

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року позов Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги охорони задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві суму заборгованості за послуги охорони відповідно до договору №89/31/15/ОБ/ОС -2024 від 11 січня 2024 року за період з січня 2024 року по березень 2024 року у розмірі 3077, 11 грн.

20 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.

В поданій заяві посилається на те, що рішення суду у вказаній справі отримав лише 10 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку.

Він не отримував жодних процесуальних документів та не міг знати про існуюче судове провадження і правом подачі відзиву на позов.

Зазначає, що він дійсно мав намір укласти договір про централізовану охорону квартири АДРЕСА_1 .

З представником Управління поліції охорони в м. Києві були обговорені умови укладання договору та надано документи, що засвідчують право власності на зазначену квартиру.

У лютому представник УПО в м. Києві передав один екземпляр підписаного договору та рахунок на сплату охорони.

У вказаному договорі зазначено, що у додатках 1 і 2 об`єктом охорони є приміщення офісу.

У наданих правовстановлюючих документах було чітко зазначено, що об`єктом охорони є квартира, а не офісне приміщення. Крім того, підпис у договорі від 11 січня 2024 року йому не належить.

01 лютого 2024 року він звернувся до позивача з листом в якому просив визнати недійсним договір №89/31/15ОБ/ОС-2024 від 11 січня 2024 року, анулювати рахунки на надані послуги, а також виявив бажання укласти новий договір, який відповідає реальному статусу об`єкту охорони з реалістичною ціною на послуги.

Зазначає, що він не визнавав та не визнає договір №89/31/15ОБ/ОС-2024 від 11 січня 2024 року укладеним, ніколи його не підписував, а також не отримував послуги згідно договору.

Вважаючи ці підстави достатніми, просить задовольнити заяву, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2025 року визначено суддю Машкевич К.В.

В судове засідання заявник не з`явився про слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Зазначила, що відповідач був повідомлений про слухання справи належним чином. Всі твердження відповідача зазначені у заяві про перегляд заочного рішення повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Виходячи з цього, просила відмовити у задоволенні заяви з підстав необгрунтованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши представника позивача справи, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочне рішення в справі було ухвалене судом 22 листопада 2024 року за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, що направлялись на адресу відповідача, не були отримані, про що було здійснено відмітку поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.94).

Згідно з вимогами ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання, повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи в його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

У той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи за адресою його реєстрації.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки та не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час, викладені в заяві доводи та обставини у своїй сукупності не можуть слугувати належними доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки викладені факти являються по суті запереченнями відповідача у справі.

Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 280, 284-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в цивільній справі за позовом Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги охорони - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В.Машкевич