Ухвала суду № 124835892, 31.01.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1086/25

Провадження 2-а/712/63/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 січня 2025 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.01.2025 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із указаною позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП та закрити провадження у цій справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано жожного із зазначених документів Водночас заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору до 302,80 грн.

Вирішуючи вказане клопотання суддя зазначає таке.

Частиною1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19.

Згідно із позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 КАСУкраїни та ст.8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Водночас, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно із ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 у справі №120/722/23.

При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 у справі № 9901/377/21.

Згідно з наданими документами позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі та з дружиною виховують трьох дітей.

Однак суд наголошує, що подання позову членом багатодітної сім`ї не є безумовною підставою для звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є: довідка з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки, довідка пенсійного органу форми ОК-7 про індивідуальні відомості про застраховану особу, довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківські довідки про наявність/відсутність, зарахування коштів на рахунках.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву потрібно залишити без руху.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37930566

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766

Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача та відповідача).

Ураховуючи наведене, керуючись ст. 160, 161, 171, 241, 248, 256 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - сім днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Пономар