Ухвала суду № 124834065, 31.01.2025, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/89/25

Провадження № 1-кс/163/54/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області заяву захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

в с т а н о в и в :

23 січня 2025 на розгляд до Любомльського районного суду Волинської області надійшла заява захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Обґрунтували заяву тим, що ними встановлені обставини, які викликають сумніви в неупередженості судді Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_7 , що передбачено п.5 ч.1 ст.75 КПК України та позбавляє права суддю брати участь у кримінальному провадженні №62024000000000979. Зокрема вказали, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 до Любомльського районного суду Волинської області надійшов 13.01.2025. В цей же день було проведено автоматизований розподіл судової справи №163/89/25, в результаті якого сформовано Звіт про неможливість розподілу. Надалі, в цей же день, автоматизований розподіл справи №163/89/25 проводився ще чотири рази та кожного разу було сформовано Звіт про неможливість розподілу справи між суддями. В подальшому автоматизований розподіл вказаної вище справи проводився 15.01.2025, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю ОСОБА_7 . Вважають, що такий розподіл проведено в порушення пп.2.3.4, 2.3.27 п.2.3 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 02.04.2015 №25, з порушенням принципу вірогідності, який забезпечує неупереджений розподіл справ між суддями, що у свою чергу слугує справедливому та неупередженому судовому розгляду.

В судове засідання сторони кримінального провадження, зокрема обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен зокрема, викладені у заяві обставини підтримали та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви захисників обвинуваченого заперечив, вказавши, що вважає таку заяву безпідставною, та просив відмовити у її задоволенні.

Під час розгляду заяви про відвід встановлено таке.

Згідно змісту статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Доводи захисників в заяві фактично зводяться до порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 КПК України матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в обов`язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, ім`я та по батькові, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.

Пункт 1.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 02.04.2015 №25 (далі - Положення), передбачає об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (п.2.3.1. Положення).

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. (п.2.3.2. Положення).

Відповідно до пп.2.3.27 п.2.3 Положення, у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

Із досліджених матеріалів справи встановлено наступне.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні №62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, надійшов канцелярію суду 13.01.2025 року.

Цього ж дня він зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі суду з присвоєнням єдиного унікального номеру справи 163/89/25, після чого проведено його автоматизований розподіл, за результатами якого сформовано звіт про неможливість розподілу справи між суддями через відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Також встановлено, що таких звітів про неможливість розподілу справи між суддями 13.01.2025 було сформовано в загальному п`ять.

Відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи обумовлена перебуванням усіх трьох суддів Любомльського районного суду у відпустках, зокрема:

відповідно до наказу №28-1/02-06 від 12.12.2024 суддя ОСОБА_7 з 31.12.2024 по 09.01.2025 перебуває у додатковій оплачуваній відпустці як чоловік, який має двох дітей віком до 15 років за 2024 рік;

відповідно до наказу №29-1/02-06 від 30.12.2024 суддя ОСОБА_7 перебуває у основній щорічній відпустці з 10.01.2025 по 14.01.2025;

відповідно до наказу №01-1/02-06 від 08.01.2025 суддя ОСОБА_1 , перебуває в основній щорічній відпустці з 14.01.2025 по 15.01.2025;

відповідно до наказу №22-1/02-05 від 30.10.2024 суддя ОСОБА_8 перебуває у соціальній відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 31.10.2024 по 29.04.2025.

Розпорядженням керівника апарату Любомльського районного суду Волинської області від 15.01.2025 за №03/03-04-2, у зв`язку із закінченням відпустки судді ОСОБА_7 , доручено здійснити повторний автоматизований розподіл справ, зокрема і справи 163/89/25.

На підставі вказаного розпорядження, старшим секретарем суду здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого головуючим суддею у справі №163/89/25 визначено суддю ОСОБА_7 .

В судовому засіданні заслухані пояснення керівника апарату Любомльського районного суду Волинської області, яка показала, що реєстрація справи 163/89/25 її розподіл та подальший повторний розподіл був здійснений із дотриманням вимог правил діловодства та п.2.3.1, пп.2.3.27 п.2.3 Положення. Наявність п`яти звітів про неможливість розподілу справи 13.01.2025 зумовлено особливостями системи - програма формує кількість звітів відповідно до кількості учасників справи, а так як у справі 163/89/25 заначено 5 учасників, то і звітів розподілу програма автоматично сформувала таку ж кількість.

Перебування суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 з 13.01.2025 по 15.01.2025 зумовлено проходженням останніми чергового етапу кваліфікаційного іспиту в межах проведення конкурсу для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного 14.09.2023, що в свою чергу свідчить про незалежні від суддів обставини необхідності перебування у відпустках.

Ччастиною 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Отже, суддя та інші особи позбавлені можливості впливати на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, законодавець передбачив формування складу суду для розгляду справи виключно автоматизованою системою документообігу суду за принципом вірогідності.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України було розподілено канцелярією Любомльського районного суду Волинської області відповідно до положень частини 3 статті 35 КПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Доказів, які б свідчили про технічне втручання або збій у роботі автоматизованої системи документообігу суду, судом не встановлено.

Отже, порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України в порядку визначення судді для розгляду справи не встановлено.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи заяви захисників обвинуваченого про те, що при здійсненні автоматизованого розподілу справ між суддями та визначенні головуючого судді по справі було порушено ч. 3 ст. 35 КПК України та вимоги Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Посилання захисників про розподіл справ судді ОСОБА_1 15.01.2025, в день коли він перебував у відпустці, до уваги не приймаються, оскільки вони спростовані під час розгляду справи з досліджених матеріалів та пояснень керівника апарату суду.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Підставою для відводу судді не може бути заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Для встановлення наявності ознак упередженості мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості судді, вкажуть на наявність суб`єктивного або об`єктивного критерію.

Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Крім того, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.

Тобто, суддя має бути відведений від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Під час розгляду справи, жодного об`єктивного та беззаперечного доказу, який би викликав обґрунтований сумнів у неупередженості судді ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Доводи захисту про порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи, як наслідок необхідності його відведення, спростовано безпосередньо наданими в судовому засіданні поясненнями керівника апарату Любомльського районного суду, які підтверджені відповідними розпорядженнями та протоколами розподілу справ.

Заявлений відвід не містить необхідних та достатніх фактичних даних (доказів), які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.

Отже, проаналізувавши матеріали, якими обґрунтовуються заявлені вимоги, суд вважає, що під час розгляду заяви не встановлено обставин, передбачених ст.75 КПК України, які можуть вплинути на об`єктивність та неупередженість розгляду справи в кримінальному провадженні №62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а тому заява про відвід не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволені заяви захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду справи за обвинувальним актому кримінальномупровадженні №62024000000000979про обвинувачення ОСОБА_4 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.332КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений о 15:55 годині 31 січня 2025 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_1