Ухвала суду № 124827985, 31.01.2025, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

31 січня 2025 року Провадження 9/903/51/25

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали по справі № 903/51/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Груп Волинь

до відповідача: ANTOS-BUS LUKASZ ZARZECKI

про стягнення 1446358,10 грн,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДП Груп Волинь звернулося з позовом до компанії-нерезидента ANTOS-BUS LUKASZ ZARZECKI про стягнення:

- 21880,00 євро(в еквіваленті 950029,60 грн) збитків, завданих втратою вантажу;

- 404636,50 грн збитків зі сплати податку на додану вартість та акцизного податку;

- 1130,00 грн збитків на визначення вмісту води згідно ДСТУ та оформлення протоколу випробувань;

- 29000,00 грн упущеної вигоди;

- 6000,00 грн збитків на послуги декларування та митного оформлення;

- 1800,00 грн збитків щодо оформлення документів і приймання автотранспорту у відділі митного оформлення Ковель;

- 6000,00 грн збитків щодо відбору проб (зразків) та складання акту;

- 1100,00 євро(в еквіваленті 47762 грн) штрафу;

- 5% річних від загальної суми збитків згідно ст.27 Женевської конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами з дня початку розгляду позову по день ухвалення судового рішення по суті.

При обґрунтуванні позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як перевізником контракту № 21092023 перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученні від 21.09.2023 та порядку №40-16/02 від 16.02.2024, всупереч Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів(Женева, 19 травня 1956 р.) щодо доставки товару за адресою: Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вул.Рівненська, 80А, що спричинило збитки позивачу в сумі 1446358,10 грн та необхідність залучення іншого перевізника. При цьому, зазначають, що 02.05.2024 за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, 1 при відкритті 5 секцій автоцистерни з номерним знаком НОМЕР_1 було виявлено невідповідність товару, а саме замість дизельного палива була рідина схожа на воду.

Ухвалою суду від 14.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Груп Волинь від 09.01.2025 залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме подати суду: докази сплати судового збору у розмірі 21695,37 грн; переклади на українську мову з нотаріальним засвідченням копій: контракту № VG/DPGV/2212-01SD від 27.12.2022, додатку № 26 до контракту № VG/DPGV/2212-01SD від 27.12.2022, порядку №40-16/02 від 16.02.2024, інвойсу від 18.02.2024 № VG-240218-001, квитанції від 23.11.2023, сертифікату аналізу від 09.12.2023, сертифікату походження від 19.02.2024 № LV-24-123587, витягу з центрального реєстру Республіки Польща, знімків екрану листування, CMR №VENK000591, експортної декларації №24LV000210001173K8, витягу з тахографа, які складені іноземною мовою.

27.01.2025 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про усунення недоліків. Дана з додатками приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 76 цього Закону суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, а саме: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

У відповідності до пункту 1,4 контракту перевезення вантажів в міжнародному і міжміському сполученні від 21.09.2024 року № 21092023, підписаного сторонами у справі, у своїй діяльності сторони керуються положеннями даного договору, Законом України Про автомобільний транспорт, Господарським та Цивільним кодексами України, вимогами міжнародних конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Угодою про митне оформлення міжнародних перевезень, які здійснюються автомобільним транспортом (Прага, 18 листопада 1965 року), Женевською конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (КДПВ) від 19.07.1965 року і протоколом до неї від 05.07 1978 року. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Міністерства Іране порту України № 363 від 14.10.1997 року) та іншими правовими актами чинного законодавства України, а також законодавством тих країн, по території яких здійснюється перевезення.

Згідно статті 31 Женевської конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (КДПВ) від 19.07.1965 року в усіх судових провадженнях, які виникають у зв`язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до цієї Конвенції, позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами, і на додаток до цього, до судів або арбітражів країни, на території якої: а) відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою яких був укладений договір перевезення, або б) знаходиться місце отримання ватажу перевізником, або місце передбачене для його доставки, і не може звертатися до будь-яких інших судів або арбігражів.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 Україна є договірною країною. Тобто для України, норми Конвенції є спеціальними щодо спорів, пов`язаних з міжнародними автомобільними перевезеннями вантажів.

Наведені вище норми свідчать про те, що суди, отримавши позовну заяву з вимогою до юридичної особи - нерезидента, повинні перш за все визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи судам України па підставі норм Закону України "Про міжнародне приватне право" (зокрема ст. ст 76, 77 цього Закону) та чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, оскільки згідно зі статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Дія міжнародних договорів України на території України регулюється статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України", згідно якої чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Судом встановлено, що позивачем та відповідачем в контракті не узгоджено конкретно питання щодо суду, який здійснює розгляд спорів між сторонами, проте, в п. 1.4 контракту сторони чітко визначили, що у своїй діяльності керуються положеннями Женевської конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами від 19.07.1965 року та іншими правовими актами чинного законодавства України.

Крім того, подія, яка стала підставою для подання позову, мала місце на території України, зокрема, виявлення відсутності дизельного палива в автоцистерні відбулось в місті Ковель Волинської області, а також зважаючи на положення статті 31 Женевської конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами від 19.07.1965 року, у відповідності до яких позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни (приєднання України до Конвенції відбулось 01.08.2006 року згідно Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів), визначеної угодою між сторонами, і на додаток до цього, до судів або арбітражів країни, на території якої знаходиться місце отримання вантажу перевізником, або місце передбачене для його доставки (в даному випадку місце отримання ванатжу визначено за адресою: 45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 80А), відтак даний спір підлягає розіляду Господарським судом Волинської області.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Судом встановлено, що відповідач у даній є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом. При цьому, дана особа не має свого офіційного представництва на території України, а сама компанія ANTOS-BUS LUKASZ ZARZECKI знаходиться за адресою: woj. WARMINSKOMAZURSKIE, pow.GOLDAPSKI, gm.GOLDAP, miejsc. GOLDAP, ul.Armii Krajowej, nr 21, lok.20, 19500.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 366 цього Кодексу визначено, що підсудність справ за участю іноземних суб`єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналася згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах" від 19.10.2000.

Дана Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

За змістом статті 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Статтею 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 передбачено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3941-XII ратифіковано Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (далі - Договір).

Згідно зі статтею 2 Договору, суди і органи прокуратури договірних сторін, що далі іменуються установи юстиції надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Інші органи договірних сторін, компетентні в цивільних та кримінальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстиції.

В справах, що охоплюються цим Договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України - Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Польщі - Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції Договірних Сторін зносяться між собою безпосередньо (ст. 3 Договору).

Стаття 4 Договору передбачає, що договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

Згідно з п. 1 ст. 5 Договору, у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську.

Відповідно до ст. 9 Договору, запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної сторони або якщо додано завірені переклади на мову запитуваної сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою.

Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні зазначається час, місце і спосіб вручення. Якщо лист оформлено у двох примірниках, підтвердження отримання може також міститися в одному з цих примірників.

У відповідності до абз. 3, 4 п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року №1092/5/54 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №366/5/26 від 27.02.2009, №604/5/47 від 25.03.201, №29/5/2 від 11.01.2016), документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

З урахуванням наведеного, відповідачу для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на польську мову через уповноважені органи.

Таким чином, беручи до уваги місцезнаходження відповідача, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, суд дійшов висновку про необхідність направлення до Міністерства юстиції Польщі (Ministry of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci) Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka (ADRES: Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warszawa, NIP 5261673166, Regon 000319150) для їх подальшого вручення відповідачу у справі. При цьому документи, що підлягають врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду Волинської області, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на польську мову.

Перелік обов`язків позивача, який відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України є учасником справи, визначений, зокрема, ст.42 Господарського процесуального кодексу України, в силу п.7 ч.2 якої, учасники справи, зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З огляду на зазначене, суд покладає на позивача обов`язок надати суду посвідчений нотаріально переклад на польську мову у двох примірниках: позовної заяви з додатками, судового доручення про вручення, повідомлення про день судового розгляду справи (даної ухвали) та підтвердження про вручення документа.

Згідно з п. 2.2, ІІ розділу Наказу Міністерства юстиції України від 27.06.2008 № 1092/5/54 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв`язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 2 пункту b) статті 15 Конвенції, кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

З вищенаведених підстав, суд в порядку п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне, після відкриття, зупинити провадження у справі, з урахуванням ст. 229 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 165, 176, 178, 184, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити 28 травня 2025 року на 10:30 год.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр.Волі,54а, м.Луцьк, в залі судових засідань №208.

4. Встановити відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов, складеного з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, копію якого з додатками надіслати позивачам, докази надіслання надати суду.

5. Запропонувати позивачу у строк до п`ятнадцяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповіді на відзив, складені з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, копії відповідей на відзив з додатками надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.

6. Зобов`язати позивача протягом двадцяти робочих днів з дня отримання даної ухвали надати суду переклади на польську мову з нотаріальним засвідченням вірності, у двох примірниках: ухвали Господарського суду Волинської області від 31.01.2025 у справі № 903/51/25, позовної заяви з доданими до неї документами, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткого викладу документа, що підлягає врученню.

7. У випадку неотримання судом від позивача протягом двадцяти робочих днів з дня отримання даної ухвали суду перекладів на польську мову з нотаріальним засвідченням вірності, у двох примірниках: ухвали Господарського суду Волинської області від 31.01.2025 у справі № 903/51/25, позовної заяви з доданими до неї документами, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткого викладу документа, що підлягає врученню, призначити резервну дату судового засідання на 04.03.2025 об 10:30 год.

8. Звернутися до уповноваженого Центрального органу - Міністерства юстиції Польщі (Ministry of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci) Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka (ADRES: Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warszawa, NIP 5261673166, Regon 000319150) з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі - ANTOS-BUS LUKASZ ZARZECKI знаходиться за адресою: woj. WARMINSKOMAZURSKIE, pow.GOLDAPSKI, gm.GOLDAP, miejsc. GOLDAP, ul.Armii Krajowej, nr 21, lok.20, 19500.

9. Попередити сторін, що офіційні документи, що походять з інших держав, надаються суду після їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України.

10. Зупинити провадження у справі № 903/51/25 до наступного підготовчого засідання у справі.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 31.01.2025.

Суддя А. С. Вороняк