Рішення № 124826715, 31.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/19052/24

Провадження №2/752/2389/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, в період з 01.05.2015 позивачем надавалися послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі є співвласниками та споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 .

За цією квартирою обліковується заборгованість за період з січня 2018 року по липеннь 2024 року за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території в сумі 56 732,66 грн., яка складається з основного боргу в сумі 44 531,35 грн., інфляційні втрати в сумі 9 059,75 грн., 3% річних в сумі 3 141,56 грн.

Письмові договори з відповідачами не укладались, оскільки вони знехтували цим обов`язком. Свої зобов`язанні по оплаті наданих послуг відповідачі не виконують.

Просив стягнути з відповідачів на свою користь зазначену вище заборгованість та вирішити питання про розподіл судових витрат.

16.09.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником 1/4, 3/8 та 3/16 часток квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.08.2024 № 389542205.

ОСОБА_2 є власником 3/16 частки квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.08.2024 № 389542205.

Будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.05.2015 знаходиться на утриманні та обслуговуванні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», який надавав житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість по квартирі АДРЕСА_3 за період з січня 2018 року по липень 2024 року за послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території становить 56 732,66 грн., яка складається з основного боргу в сумі 44 531,35 грн., інфляційні втрати в сумі 9 059,75 грн., 3% річних в сумі 3 141,56 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У постанові Верховного суду від 18.05.2020 у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Суд відзначає, що співвласники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.

Відповідачами не було надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, у тому числі відповідачі відповідно до порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не відмовилися від надання позивачем послуг, внаслідок чого виникла підстава для звільнення від їх оплати.

Оскільки відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тобто фактично є споживачами житлово-комунальних послуг, тому з них, підлягають стягненню заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, пропорційно їх часток співвласності.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 01.08.2024 в розмірі 36 181,72 грн. (81,25% частки співвласності).

В той же час, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 01.08.2024 в розмірі 8 349,63 грн. (18,75% частки співвласності).

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 9 059,75 грн. та 3% річних в розмірі 3 141,56 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, суд відзначає наступне.

На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання.

Проте слід врахувати, що 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Постановою КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

В той же час, зазначена вище редакція постанови втратила свою чинність 30.12.2023.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто нарахування позивачем здійснено без урахування постанови КМУ від 05.03.2022 №206.

Отже, враховуючи вищевикладене свідчить, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати в даному випадку підлягають задоволенню частково, а саме за період з січня 2018 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по липень 2024 року, які за розрахунком суду становлять 1 819,60 грн. та 4 435,61 грн., відповідно.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню борг за період з січня 2018 року по липень 2024 року у розмірі 36 181,72 грн. (81,25% частки співвласності), а також нараховані на цю суму заборгованості за період з січня 2018 року по січень 2022 та з січня 2024 року по липень 2024 року 3% річних та інфляційні втрати, які за розрахунком суду становлять 1 478,43 грн. та 3 603,93 грн., відповідно.

В той же час, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню борг за період з січня 2018 року по липень 2024 року у розмірі 8 349,63 грн. (18,75% частки співвласності), а також нараховані на цю суму заборгованості за період з січня 2018 року по січень 2022 та з січня 2024 року по липень 2024 року 3% річних та інфляційні втрати, які за розрахунком суду становлять 341,18 грн. та 831,68 грн., відповідно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів, окремо з кожного, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2 694,92 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» задовольнити частково.

Стягнути з на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»:

з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 01.08.2024 в сумі 36 181 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят одна) грн. 72 коп., 3% річних від простроченої суми за період з січня 2018 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 43 коп., інфляційні втрати за період з січня 2018 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 3 603 (три тисячі шістсот три) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 46 коп.;

- з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 01.08.2024 в сумі 8 349 (вісім тисяч триста сорок дев`ять) грн. 63 коп., 3% річних від простроченої суми за період з січня 2018 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 18 коп., інфляційні втрати за період з січня 2018 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 831 (вісімсот тридцять одна) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 46 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, б. 17-б; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32375554.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене 31.01.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова