Постанова № 124825541, 30.01.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/279/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , ID-картка № НОМЕР_1 від 10 грудня 2020 року, орган, що видав 5617, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

13 січня 2025 року біля 15-ї год. за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , умисно вчинив домашнє насильство, психологічного та фізичного характеру по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , а саме ображав його нецензурними словами та вдарив спині, що не призвело до фізичного болю та тілесних ушкоджень, внаслідок чого потерпілому була завдана шкода його психічному та фізичному здоров`ю.

Окрім того, 18 січня 2025 року близько 17-ї год. за місцем проживання по АДРЕСА_1 , умисно вчинив домашнє насильство, психологічного та фізичного характеру по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , а саме ображав його нецензурними словами, бив та виганяв з будинку, на який потерпілий має законне право, що не призвело до фізичного болю та тілесних ушкоджень, внаслідок чого потерпілому була завдана шкода його психічному та фізичному здоров`ю.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 січня 2025 року, адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, об`єднані в одне провадження, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №949/279/25.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, місце та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.9,12). Клопотань від нього про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за його відсутності.

Частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Психологічне насильство в сім`ї насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Водночас, фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на подружжя.

Так, з аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягало у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно малолітньої особи доведено повністю, що підтверджується письмовими доказами, які не були спростовані під час судового розгляду, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №660340 від 17 січня 2025 року та серії ВАД №660333 від 18 січня 2025 року (а.с.2); рапортами від 17 січня 2025 року та від 18 січня 2025 року (а.с.3); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 17 січня 2025 року та від 18 січня 2025 року (а.с.4,5); письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 17 січня 2025 року та від 18 січня 2025 року (а.с.4,5); копіями медичних документів відносно потерпілого ОСОБА_2 (а.с.6-8).

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як вбачається із характеристики №11 від 24 січня 2025 року, виданої виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризуєится негативно (а.с.9).

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Крім того, відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є один із спеціальних заходів протидії домашньому насильству (ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня необхідность для направлення порушника на проходження програми передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Разом із тим, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 39-1, 40-1, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень).

Реквізити для оплати штрафу: -

- отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/ 21081100;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

- банк отримувача (Казначейство ЕАП);

- рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;

- код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) грн.

Реквізити для оплати судового збору:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

- код за ЄДРПОУ: 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП):

- код банку отримувача 899998;

- рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

- кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1020,00 грн. (одну тисячу двадцять гривень).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також потерпілою до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.