Постанова № 124823157, 28.01.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

У К Р А Ї Н А

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська

49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13

№ 201/16152/24

провадження 3/201/450/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28січня 2025 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУ НПУ у Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2024 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «Дамаск», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Науки, буд. 8Ж, здійснювала торгівлю з рук тютюновими виробами, чим порушила ч. 3 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яку вона отримала у додатку «Viber» 19.12.2024 о 15:44:00 годині та 16.01.2025 12:40:13, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заяв чи клопотань від останньої про розгляд справи за її участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду та вилучення від 03 грудня 2024 року, відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 400224 від 03.12.2024 року. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що зі змістом протоколу ознайомлена. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП; письмові пояснення надати відмовилась.

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 156 КУпАП, як торгівля алкогольними напоями, з рук.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Санкція ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачає можливість накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу порушника ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 за необхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 156 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі тютюнових виробів.

У той же час підстав для застосування додаткового стягнення в частині конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, не убачається, оскільки працівники поліції не вилучали у ОСОБА_1 виручку за проданий товар.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі електронні сигарети «Ельфбар ТЕ 6000» у кількості 6 шт. різних смаків.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.А. Антонюк