Рішення № 124822243, 23.01.2025, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/33/25

Єдиний унікальний № 748/125/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Майбороди С.М.,

за участю секретаря Шкоди А.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Карпенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини і жінки, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2024 року представник позивача адвокат Карпенко Ю.О. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та на утримання позивача в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомясчно, починаючи з дня пред`явленнея позову до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку. Позов мотивований тим, що позивач з літа 2022 перебувала в близьких стосунках з ОСОБА_2 .. Від цих стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_3 . Відповідач відмовивя записувати себе батьком дитини, тому відомості про батька у свідоцтві про народження дитини внесено зі слів матері. Відповідач дитиною не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, ухиляється від виконання скоїх батьківських обов`язків.

Ухвалою від 15 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позивач пояснила, що влітку 2022 року познайомилась з відповідачем та в подальшому почали зустрічатись. Вона завагітніла, відповідач зрадів дитині, вони вирішили жити разом, та з квітня 2023 року почали жити у м.Славутич, де прожили близько трьох місяців. Згодом їх відносини погіршились та відповідач перестав виходити на зв`язок. Дитину він визнавав, вибачався, що так сталося, до пологового будинку не приїхав і після народження дитини також не приїжджав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Взагалі, будучи обізнаним про перебування справи в суді, в судові засідання не з`являвся та не надав відзиву на позов.

Адвокат Слєпченко С.А. надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача та представника та прийняти рішення на підставі наявних матеріалів.

Третя особа Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, не забезпечили явку свого представника в судове засідання, просили розгляд здійснювати за його відсутності.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо про відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_5 . У квітні 2023 року ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_7 вагітна та був радий цьому. Їй відомо, що ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 проживали в м.Славутич, в подальшому вони розлучились.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що протягом 2022-2023 р. ОСОБА_8 зустрічалась з ОСОБА_10 .. Вона була у них вдома у м.Славутич. Також бачила як ОСОБА_8 приїжджала до села разом з ОСОБА_10 . Також їй відомо, що ОСОБА_6 возив ОСОБА_8 на УЗД та на здачу аналізів.

Свідок ОСОБА_11 повідомила, що працювала в с.Мньов в магазині та бачила як до них після окупації заїхали прикордонники. В подальшому вона дізналась, що її донька ОСОБА_8 зустрічається з одним із них, а саме з ОСОБА_10 .. Вони разом приїжджали її вітати на 8 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_7 вагітна і що вона буде народжувати, і вони будуть проживати разом. Донька переїхала до м.Славутич, де вони проживали разом з ОСОБА_6 близько трьох місяців, потім розійшлися. В подальшому вона дізналась, що ОСОБА_6 одружений. Вона йому телефонувала з пологового будинку та повідомляла, що ОСОБА_7 народила.

Заслухавши позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої вказано ОСОБА_14 та ОСОБА_1 (а.с. 16).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, довідки № 01 від 14.11.2023, відомості про батька дитини ОСОБА_3 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 17,18).

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2,3 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

За клопотанням позивача в справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза для встановлення походження дитини від ОСОБА_2 , однак останній будучи обізнаний про наявність позову в суді щодо встановлення батьківства свідомо ухилився від участі у справі та участі у проведенні експертизи і двічі не з`явився для відібрання зразків біологічного матеріалу у визначений експертом час.

В ухвалі про призначення експертизи, останньому були роз`яснені наслідки ухилення від проходження призначеної судом експертизи.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена.

В судове засідання відповідач не надав жодних заперечень щодо обставин, які викладені в позові.

З наданого на адресу суду листування між позивачем та відповідачем слідує, що відповідач перебував у близьких стосунках з ОСОБА_1 , був обізнаний про її вагітність та народження дитини і не заперечував щодо походження дитини від нього.

Враховуючи встановлені обставини справи, перебування в можливий період зачаття дитини в близьких стосунках та відсутність заперечень з цього приводу зі сторони відповідача, ухилення відповідача від участі в проведенні експертизи, пояснення свідків, які підтвердили, що сторони перебували у близьких стосунках, проживали разом та у них народилась дитина, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Тому, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні суду про необхідність внесення змін до Книги реєстрації народжень, в актовий запис про народження ОСОБА_3 щодо запису батьком ОСОБА_2 та анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_3 .

Рішення суду в цій частині буде підставою для органу реєстрації актів цивільного стану для видачі нового свідоцтва про народження за заявою ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 180 Сімейного Кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як зазначено вст. 183 Сімейного Кодексу Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За приписами ч. 2ст. 184 СК Українимінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дітей не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я і матеріальне становище дитини і відповідача, обставини даної справи і вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення аліментів та утримання неповнолітньої дитини задовольнити та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу.

Позивач ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно дочастин другої - четвертої статті 84тастатей 86і88цього Кодексу.

Відповідно до ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та її матеріального становища має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення нею трьох років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач є особою працездатного віку, є військовослужбовцем, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання жінки, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, не заперечує щодо заявленого позову та визначеного розміру, тому вимога про стягнення з нього 1/6 частини всіх видів доходу на утримання утримання жінки, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років підлягає задоволенню.

Згідно зст.141 ЦПК Українисуд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн за вимогу про стягнення аліментів та на користь позивача 1211,20 грн за вимогу про визнання батьківства.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату 20000 грн, акт про прийняття-передачу наданих послуг від 05.01.2024 року, договір про надання професійної правничої допомоги від 03.01.2024 року, копію ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.3,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Великої Палати Верховного суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджену та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи наведене вище, співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони, суд вважає що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн.

Керуючись ст. 84, 91, 128, 180, 184 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 81,109, 133,141,258,259,263-265,354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Михайло-Коцюбинськаселищна радаЧернігівського районуЧернігівської області,про визнаннябатьківства тастягнення аліментівна утриманнядитини іжінки,з якоюпроживає дитина,до досягненнядитиною трирічноговіку - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести відповідні зміни до Книги реєстрації народжень, в актовий запис № 13 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеному 14 листопада 2023 року Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, де в графі батько записати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

Свідоцтво про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 видане Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області анулювати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 січня 2024 року і до досягнення ОСОБА_3 трьох років, а саме : до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн 20 коп судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31 січня 2025 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 .

Третя особа : Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, ЄДРПРОУ 04412509, адреса : вул. Шевченка, 50, смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області.

Суддя С. М. Майборода