Вирок № 124820356, 30.01.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3881/24

1-кп/583/108/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5

потерпілих: ОСОБА_6

ОСОБА_7

представниці потерпілого ОСОБА_8

з фіксацією розгляду справи підсистемою «ВКЗ», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 12024200460000388від 30.04.2024 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, працюючого слюсарем-сантехніком в ПП «Базис», раніше не судимого

за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України,-

установив:

ОСОБА_4 ,дізнавшись,що йогоколишня дружина ОСОБА_9 планує укластишлюб з ОСОБА_7 ,який маєзаощадження напридбання власногожитла,таємно виготовивдублікат ключавід вхіднихдверей квартириза адресою: АДРЕСА_2 ,в якіймешкали останні.30.04.2024близько 10.00год. ОСОБА_4 ,діючі вумовах воєнногостану, введеноговУкраїні,в томучислі натериторії м.Охтирка таОхтирського районуСумської області,взявши із собою суміш для розпалювання багаття, яку придбав завчасно, таємно проник за допомогою раніше заготовленого дублікату ключа до квартири за вищевказаною адресою. Перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_4 знайшов заощадження ОСОБА_7 у вигляді готівкових коштів в іноземній валюті в розмірі 10800 доларів СІІІА та 700 Євро, які знаходилися в рюкзаку чорного кольору, що зберігався в шафі для речей спальної кімнати, які привласнив собі, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 458071,00 грн.

Продовжуючи свою злочинного діяльність, з метою приховати саму подію крадіжки та сліди скоєного ним злочину, для уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на пошкодження та знищення чужого майна, інсценував самозаймання квартири, поклавши електричний подовжувач під рюкзак, з якого попередньо вилучив належні ОСОБА_7 кошти. Після цього ОСОБА_4 розлив на них рідину для розпалювання багаття та використовуючи запальничку, здійснив їх підпал, після чого разом з викраденими коштами покинув приміщення квартири. Внаслідок вказаного підпалу вогнем та продуктами горіння було пошкоджено приміщення належної ОСОБА_10 квартири АДРЕСА_3 , вартість необхідних відновлювальних ремонтно-будівельних робіт якої складає 98158,00 грн. Крім того, внаслідок спричиненої ОСОБА_4 пожежі зазнало пошкоджень майно, що зберігалося у вищевказаній квартирі, а саме диван двохспальний, два крісла, шафа ДСП для одягу, сервант, палас (килим) розміром 3x6м., люстра, карнизи на два вікна, штори, тюль, двері міжкімнатні, що належать ОСОБА_6 , а також побутова техніка: холодильник LG, ноутбук LG, хлібопічка, а також дорожня валіза, рюкзак, електричний подовжувач, одяг, що належать ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , внаслідок чого вказаним особам також була спричинена матеріальна шкода.

Такі діїОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах, в умовах воєнного стану, та за ч. 2 ст. 194 КК України - умисне знищения та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що у лютому2024року йомузателефонувала колишнядружина ОСОБА_9 та оскільки він працює слюсарем, попросила допомогти їй відремонтувати туалет в квартирі по АДРЕСА_4 . На той час обвинувачений не знав, що його дружина проживала у цій квартирі з ОСОБА_7 та погодився їй допомогти, так як у них з потерпілою були добрі відносини, велася розмова про можливість поновлення стосунків та він хотів її повернути. Перебуваючи у зазначеній квартирі ОСОБА_4 , побачив на дзеркалі, що знаходиться у коридорі біля входу до квартири, ключі від вхідних дверей, які автоматично зняв та за допомогою пластиліну, що був у його ящику для інструментів, зробив зліпок з ключа. У подальшому ОСОБА_11 виготовив з цього зліпку дублікат ключа. 30.04.2024під часрозмови зісвоєю колишньоюдружиною ОСОБА_9 , остання його повідомила, що у неї є інший чоловік, що їй дадуть кошти на придбання житла та вона має намір вийти заміж за ОСОБА_12 . Це його обурило та він вирішив зробити підпал квартири, в якій проживала його колишня дружина разом з ОСОБА_7 . З цією метою 30.04.2024 він взяв у себе дома запальну суміш та близько 10.00 год. пішов до квартири, яку винаймала його колишня дружина. За допомогою раніше виготовленого дублікату ключа він відчинив вхідні двері та зайшов до квартири, одразу зачинив на балконі собаку, потім відчинив шафу, де був рюкзак, взяв його та з рюкзака випали гроші. Обвинувачений зазначив, що рюкзак він взяв з метою зробити задимлення в квартирі, яке, на його думку, повинно було налякати потерпілу ОСОБА_9 . Вказаний рюкзак ОСОБА_4 поклав на подовжувач, облив сумішшю для запалювання і підпалив, вважаючи, що це призведе до замикання. Після цього обвинувачений забрав кошти, скільки саме він не дивися, поклав їх до себе в сумку та покинув квартиру, однак наголосив на тому, що вказані кошти він брав не з метою збагачення. ОСОБА_4 вказав на те, що про грошові кошти він завчасно не знав, про них дізнався вже на місці та не мав умислу на їх викрадення, хоча не зміг пояснити з якою метою їх викрав. Прийшовши додому ОСОБА_4 кинув гроші в куток, де лежав мотлох, та пішов на роботу. Також обвинувачений не погодився з тим, що йому у провину ставлять знищення внаслідок пожежі майна ОСОБА_13 , а саме: холодильник, ноутбук у неробочому стані, хлібопічку, а зазначив, що це їх спільне майно, яке ОСОБА_13 , після припинення між ними відносин, вивезла з квартири по АДРЕСА_5 , яку вони разом винаймали. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 обвинувачений визнав частково у сумі 50000 грн., пославшись на відсутність матеріальної можливості.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї провини, його винуватість у інкримінованих злочинах підтверджується показами потерпілих, наданими у судовому засіданні під присягою.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше належалаїї матері,яка в90роках подарувалаїї донціпотерпілої - ОСОБА_15 .Певний періодчасу ОСОБА_6 в нійпроживала, зробиларемонт,придбала меблі.Оскільки донька ОСОБА_6 проживає закордоном,то вказануквартиру,в якійнещодавно булозроблено косметичнийремонт,вона вирішилаздавати воренду.Потерпіла вказалана те,що данаквартирі булаумебльована,в нійзнаходилися стінка,диван,крісло,холодильник,кухонні меблі,з якимиквартира іздавалася воренду.За розпорядженнямдочки питаннямиздачі воренду вказаноїквартири займаласясаме ОСОБА_6 . В середині грудня 2023 року за об`явою в мережі Інтернет ОСОБА_6 здала квартиру в оренду ОСОБА_16 , взявши з неї оплату за січень. Договір найму між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було укладено в усній формі. Ключі від квартири потерпіла ОСОБА_6 віддала ОСОБА_9 , а один екземпляр залишила у себе. Спочатку ОСОБА_6 думала,що ОСОБА_9 проживає одна,а потімдовідалася,що унеї єчоловік,який проходитьслужбу уЗбройних СилахУкраїни. Про пожежу у квартирі ОСОБА_6 повідомила її двоюрідна сестра, яка проживає у будинку навпроти. Потерпіла зазначила, що в результаті пожежі згоріли майже всі меблі, які знаходилися в квартирі. Так, вщент вигоріла шафа для одягу, палас розміром 3х6 м, обгорів диван двоспальний, люстра, карнизи, штори, міжкімнатні двері. Крім того, в серванті та на балконі полопалося все скло. Після пожежі ОСОБА_6 ремонт ще не робила. При цьому, ОСОБА_7 перевів на карту ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 10000,00 грн., які вона витратила для прибирання квартири від наслідків пожежі. Обвинувачений ОСОБА_4 не спілкувався з потерпілою ОСОБА_6 щодо спричиненої ним пожежі, вибачення не просив, а навпаки звинуватив її у намірі збагатитися за його рахунок. При цьому підтвердила, що ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку надіслав їй 10000,00 грн. Також до неї приходила мати та сестра обвинуваченого, пропонували їй 600 доларів США, які вона отримувати відмовилася, так як оцінює спричинену їй шкоду у 200000 грн. Просила призначити обвинуваченому максимально сувору міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що у грудні 2023 року винайняв квартиру по АДРЕСА_4 для ОСОБА_13 , з якою на той час вони ще не були одружені. Квартиру винаймав за усною домовленістю з ОСОБА_6 . Вони завезли свої речі до квартири, а меблі: диван, крісла, шафи, кухонні меблі належали господарці. На той час у нього були певні грошові заощадження, які він накопичував з метою придбання власного житла: 10800 доларів СІІІА та 700 Євро, які зберігав у цій квартирі у чорному рюкзаку, що знаходився у шафі, яка згоріла. Ключі від квартири були у нього і у ОСОБА_17 . Його ключ у зв`язці з іншими ключами висів на дзеркалі у коридорі квартири, так які він проходить військову службу в ЗСУ і знаходився у іншому віддаленому населеному пункті. Дізнавшись про пожежу він одразу приїхав додому. Внаслідок пожежі згоріли наступні речі: прапор України, майже усі речі, що були у шафі (одяг зимовий формений, військове спорядження (ремінно-плечова система), військове взуття, велика дорожня сумка та аптечка, яку він придбав за 5000 грн., його зимовий цивільний одяг та одяг ОСОБА_13 , робочий одяг, яку йому видавали за місцем роботи, холодильник та ноутбук дружини). Крім того внаслідок пожежі загинула собака породи «болонка» доньки ОСОБА_17 . Грошові кошти йому були повернуті працівниками поліції, а за інше втрачене майно шкода йому не відшкодована. Також потерпілий повністю підтримав заявлений цивільний позов, просив його задовольнити пославшись на те, що через втрату майна та собаки зазнав значний стрес, через пожежу змушений був з дружиною змінити місце мешкання, погіршився стан його здоров`я, на даний час також хвилюється за дружину, побоюючись протиправних дій обвинуваченого відносно неї. Крім того він поніс витрати у розмірі 10000 грн, які сплатив ОСОБА_6 для прибирання квартири від слідів горіння. Потерпілий зазначив, що обвинувачений після вчинення злочину жодного разу до нього не зателефонував, не приходив, не висловлював співчуття чи вибачення, не пропонував якимось чином залагодити провину, відшкодувати шкоду, тому просив призначити обвинуваченому найсуворішу міру покарання.

Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_15 покладалася на розсуд суду, а ОСОБА_9 просила обрати обвинуваченому найсуворішу міру покарання.

Крім того винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Даними протоколу огляду місця події від 30.04.2024 з фототаблицею до нього, проведеного за участю користувачки житла ОСОБА_18 , яким зафіксовано огляд квартира АДРЕСА_6 , відповідно до якого вхід до квартири здійснюється через вхідні двері коричневого кольору із вирізним замком, що разом з коробом не мають ознак пошкоджень. В коридорі ліворуч при вході до квартири розташована шафа, а праворуч висить дзеркало з нашаруванням кіптяви по всій поверхні. Далі прямо по коридору мається прохід до житлових кімнат, праворуч розташований прохід до кухні, в якій по периметру розташовані кухонні речі та побутова техніка, на кухонному столі стоїть ноутбук марки «НР». По периметру на всіх поверхнях знаходяться нашарування кіптяви. В житловій кімнаті № 1 виявлено обвуглені стіни, підлогу, стелю, меблі, вікно кімнати, двері та вікно балкону. В кімнаті зліва на право виявлено крісло, телевізор, шафу, холодильник, журнальний столик, крісло, праворуч в дальньому кутку диван, праворуч від входу знаходиться пошкоджена шафа, каркас якої обвуглений, двері відсутні. На підлозі виявлено обвуглені речі, одяг та предмети побуту. Також серед обвуглених речей виявлено обвуглений в нижній частині електричний подовжувач на 5 відділів, в яком в 1 та 4 відділи ввімкнено зарядні пристрої марки «Самсунг». Вказана переноску має кнопку ввімкнення та кабель з виделкою. Крім того на підлозі та шафі виявлено попіл (залишки обвуглення) (а.с. 47-62).

Даними акту про пожежу від 30.04.2024 та переглянутим відеозаписом до нього, відповідно до якого пожежа виникла в житловій кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_2 ,її імовірноюпричиною єпідпал (а.с.64-65).

Відповідно до листа від 01.07.2024 за № 5550, за підписом директора КП ОМР «БТІ та АПР» та наданих копій матеріалів з інвентарної справи на нерухоме майно по АДРЕСА_4 , станом на 31.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_7 зареєстроване за ОСОБА_19 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_20 », згідно договору дарування, посвідченого Охтирською держнотконторою 10.09.1993, реєстр. 1 -1709 (а.с. 71-73, 76).

Даними протоколу огляду місця події від 30.04.2024 з фототаблицею до нього, проведеного на перехресті пров. Харківський та вул. Батюка в м. Охтирка Сумської області, під час якого виявлено бетонний стовп лінії опори електропередач, який має № 23-Л-11. На даному стовпі по ліву та праву сторону знаходяться металеві сміттєві баки, заповнені сміттям. В лівому сміттєвому баку серед іншого сміття виявлено поліетиленовий пакет чорно-золотистого кольору, в якому знаходилася пуста пластикова пляшка, ємністю 0,25 л, прозора з червоною кришкою, з написом «ХІМЕКСПРЕС Розпалювач багаття Рідина для розпалювання деревного вугілля брикету та дров» (а.с. 102-107).

Даними протоколу обшуку від 30.04.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_8 за добровільною згодою власника квартири ОСОБА_21 та користувача ОСОБА_22 , відповідно до ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 01.05.2024, під час якого виявлено три паперових конверти та поліетиленовий пакет, в яких знаходилися грошові кошти в сумі 700 Євро, наступним номіналом, серією та номером купюр: 50 євро X07047374276, 50 євро S02014326574, 50 євро X08046492374, 50 євро S04263132823, 50 євро Х06552387947, 50 євро Х14885322617, 100 євро Х04097381573, 100 євро Х04478636855, 100 євро Х04010133485, Х04478636864. Крім цього, було виявленого грошові кошти в сумі 10800 доларів США купюрами по 100 доларів США, з наступними серіями та номерами: НВ14318726NB2, КВ32290445РВ2, KB48365673QB2, HB15178161GB2, KB91841886JB2, KB72456193QB2, HB15852190BB2, KB26662180EB2, KB86954228KB2, HB66314130NB2, HB40169025CB2, DB32077210BB2, HB20157124MB2, MK73840742BK11, PE71231032DE5, PE71216397DE5, PE71216483DE5, PA75244764AA1, LL77124727DL12, PC05835465AC3, MB02458447AB2, LH12449783CH8, PB74877180AB2, PE17482451BE5, LB95139459VB2, LK83468625CK11, LB50404623MB2, PF42583103FF6, PE48576170DE5, PB13473088GB2, LK13588344DK11, LF18627525DF6, LF65775490E, MB38524925BB2, PF47874156CF6, LB45588382KB2, LA07376455BA1, LA03896368CA1, MB27314124IB2, LB1757373014B2, LA03896369CA1, PB82427964AB2, PL05527007HK11, PK05527006HK11, PH06551808CH8, PH06551807CH8, PL58341466HL12, PA29073746BA1, PE48576171DE5, LA13222461EK11, PB98863232CB2, PE94554153BE5, LG09221740AG7, LD35708384CD4, L396986263CE5, LL23846565AL12, 100 PG82999394BG7, LJ80637095BJ10, MF81914277RF6, MB33442828KB2, PH83540320BH8, PF33253783K1, PB64462008MB2, PB64462039MB2, PB64462036MB2, PF39693223JF6, PG53822631CG7, PD98270323BD4, PG21830303DG7, PG21830304DG7, PG21830302DG7, PG21830301DG7, PG21830399DG7, PG21830398DG7, PG21830397DG7, PG21830396DG7, PG21830395DG7, PG21830394DG7, 100 доларів США PB 57240154SB2, PB57240155SB2, PB57240156SB2, PB57240157SB2, PB46288445MB2, LB70434651UB2, LB70434650VB2, LB70434649VB2, LB70434648VB2, LB 70434674VB2, PE11892722CE5, PB28385132JB2, LB98170580LB2, MH89039846AH8, PF11597343FF6, PH33367449BH8, MK78453989AK11, MF92160421BF6, PG89668375BG7, LD84793245DD4, LC13778959BC3, PF82932806GF6, MK43702175BK11, PE90595123CE5, MK73840780BK11, PH06424634CH8, LK15013099DK11, LK36009434AK11, PD41805324CD4, PF91973874E, в загальній. Крім того, в ході обшуку виявлено та вилучено спортивні штани сірого кольору, без маркувань (а.с. 113-122).

Даними протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним із застосуванням технічних засобів фіксування (проведення відеозапису) від 02.05.2024, в ході якого ОСОБА_4 розказав про обставини вчинення ним крадіжки грошових коштів із квартири АДРЕСА_3 , та підпалу вказаної квартири. Так, з переглянутого у судовому засіданні відеозапису, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним із застосуванням технічних засобів фіксування (проведення відеозапису) від 02.05.2024, встановлено, що в січні 2024 року ОСОБА_4 займався ремонтом унітазу та каналізації у даній кватирі, під час чого, таємно від колишньої дружини, зміг зробити дублікат ключа від вхідних дверей, оскільки працює слюсарем. ОСОБА_4 зазначив, що виготовив вказаний ключ, оскільки мав на меті помститися колишній дружині, яка його зрадила. Жодного чіткого плану помсти на той час ОСОБА_4 не мав. Разом з тим, в ході приватної бесіди ОСОБА_23 повідомила ОСОБА_4 , що її співмешканець ОСОБА_7 є військовослужбовцем і разом вони збирають кошти на придбання квартири, суму наявних у них коштів вона не називала. У вівторок 30.04.2024 приблизно о 08.10 год. 08.20 год. ОСОБА_4 розмовляв по телефону зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_23 , яка повідомила його про намір одружитися та обвінчатися зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 . Після вказаної розмови ОСОБА_4 пішов до себе додому, звідки взяв неповну пляшку розпалювача багаття, яку поклав до невеликого поліетиленового пакету чорного кольору, та раніше виготовлений дублікат ключа від вхідних дверей та пішов до вищевказаної квартири. При цьому ОСОБА_4 було відомо, що його колишньої дружини вдома немає, оскільки з 09.00 год. по 17.00 год. кожного дня, окрім понеділка, вона була на роботі. ОСОБА_4 зазначив, що він мав намір підпалити рюкзак, в якому за розповіддю ОСОБА_23 зберігалися гроші та документи. Знаючи звички колишньої дружини, ОСОБА_4 мав приблизне уявлення про місце знаходження вказаного рюкзака. Цього ж дня приблизно о 10.15 год. 10.20 год. ОСОБА_4 прийшов до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час в під`їзді будинку сторонніх осіб не було. ОСОБА_4 відчинив двері квартири за допомогою виготовленого ним дублікату ключа, який потім поклав до кишені. В квартирі була собака, яка належить ОСОБА_23 , собака побігла за ОСОБА_4 до кімнати. Зайшовши до кімнати ОСОБА_4 відкрив шафу, звідки випав рюкзак, нахилившись щоб підняти його ОСОБА_4 виявив в рюкзаку грошові кошти в доларах США та євро, які лежали в пакеті. Скільки саме було коштів ОСОБА_4 не дивився, він поклав їх до сумки, в якій носив свої особисті речі, зачинив собаку на балконі. Після цього, ОСОБА_4 взяв подовжувач, який лежав вздовж кімнати, поклав його до шафи, зверху поклав рюкзак, облив сумішшю для розпалювання, підпалив та пішов з квартири, не зачинивши за собою вхідні двері. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що будь-яких інших речей, грошових коштів чи ювелірних прикрас з квартири він не брав. ОСОБА_4 не мав на меті спалити всю квартиру, він розраховував, що рюкзак за рахунок матеріалу, з якого він пошитий зотліє, що буде схоже на коротке замикання. На вулиці ОСОБА_4 викинув пляшку з розпалювачем до смітника та пішов додому, де переодягнувся і пішов на роботу. При цьому грошові кошти він кинув у себе вдома в нежитловій кімнаті під стінку, а куртку світлого кольору, в яку був одягнений разом з іншими непотрібними речами виніс на смітник за адресою: АДРЕСА_9 , куди також викинув дублікат ключа. ОСОБА_4 зазначив, що штани, в які він був одягнений під час даних подій, залишив в квартирі за місцем свого проживання. Після цього, ОСОБА_4 на місці події показав як саме вчинив крадіжку грошових коштів із квартири АДРЕСА_3 , та підпал вказаної квартири (а.с. 166-170).

Даними висновку експерта № СЕ-19/119-24/8940-БТ від 22.07.2024 за результатом проведеної судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень жилої однокімнатної квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 31,1 кв.м., корисною площею 30,3 кв.м., висота стін 2,50 м., яка розташована на третьому поверсі, п`яти поверхового цегляного будинку № 15 зданого в експлуатацію в 1993 році за адресою: АДРЕСА_4 ,спричинених пожежеюу результатіпідпалу квартири ОСОБА_4 ,станом на30.04.2024становить 99158,00грн. (а.с. 175-187).

Оцінивши досліджені під час судового розгляду докази, суд вважає їх належними та допустимими, а у сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та такі його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах, в умовах воєнного стану та за ч. 2 ст. 194 КК України - умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При цьому суд не бере до уваги доводи обвинуваченого щодо відсутності у нього корисливого умислу на викрадення грошових коштів потерпілого ОСОБА_14 оскільки це спростовується встановленими судом фактичними обставинами.

Так, суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.185 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч.2 ст.24 КК України).

Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства. Зокрема, при вчиненні крадіжки винний усвідомлює, що він порушує право власності, таємно викрадає чуже майно і тим самим завдає потерпілому майнової шкоди.

Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Мотивом вчинення злочину є внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

Отже, обвинувачений, незаконно проникаючи у чужу квартиру та заволодівши чужими грошовими коштами усвідомлював, що скоює осуджуване діяння, порушує право власності володільця майна. Сам факт того, що він таємно викрав грошові кошти, переніс їх до себе додому та повернув після того, як правопорушення було виявлено, свідчить, що останній отримав реальну можливість у подальшому використати їх у своїх корисливих цілях. Крім того, суд звертає увагу, що крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням).

Також не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого і його доводи про те, що частина пошкодженого внаслідок пожежі майна є його з потерпілою ОСОБА_13 спільною власністю.

При цьому такі твердження обвинуваченого не ґрунтуються на доказах, натомість зазначене ним майно знаходилося на момент пожежі у квартирі, у якій проживали потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_24 .

Крім того суд вважає за доцільне зауважити, що кваліфікований склад, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, містить кілька альтернативних (окремих) кваліфікуючих ознак: 1) вчинення шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків. При цьому обґрунтовано кожній із них надано цілком самостійне значення.

При диференціації кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження чужого майна у випадку вчинення відповідного злочину шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом обов`язковою характеристикою є не наслідки, а «загальнонебезпечний спосіб знищення або пошкодження».

Отже спосіб знищення пріоритетний, оскільки основним аргументом на його користь є більш вагома соціальна значущість (суспільна небезпека) способу знищення або пошкодження чужого майна.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насампередст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

За приписамист. 8 Конституціїв Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив урішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора», правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 ККстосовно загальнихзасад призначенняпокарання,оскільки самечерез останніреалізуються принципизаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання.Призначаючи покарання,у кожномуконкретному випадкусуди маютьдотримуватися вимогкримінального законуй зобов`язанівраховувати ступіньтяжкості вчиненогозлочину,дані проособу винногота обставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьпокарання.Такепокарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання, призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Крім того відповідно до практики Верховного Суду (постанова ВС від 09.10.2018 року у справі № 756/4830/17-к), згідно якої визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно до ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Застаттею 65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_22 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в нарко-, психдиспансері не перебуває, розлучений, має постійне місце проживання, проживає разом з матір`ю похилого віку, працює, має законні джерела існування, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв`язки.

Разом з тим судом не встановлено у цій ситуації обставин, визначених ч.1 ст. 66 КК України, що пом`якшують ОСОБА_25 покарання, зокрема, щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину.

Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (п. 3 ПП ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (постанова ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к).

При цьомуобвинувачений ОСОБА_11 ,визнаючи частковосвою провину,висловив каяттята вибаченняприсутнім усудовому засіданніпотерпілимлише під час судових дебатів, однак з квітня 2024 року дати вчинення ним злочинів, не вчинив дій, що б свідчили про його бажання виправити ситуацію, відшкодувати заподіяну шкоду, про що зазначили самі потерпілі та свідчить їх позиція щодо міри покарання обвинуваченому. Відшкодування шкоди у 10000 грн. є незначним та не може свідчити про його реальні наміри спокутувати свою провину. Викрадені грошові кошти потерпілому ОСОБА_26 повернуті правоохоронними органами під час досудового розслідування. Тому у даному випадку каяття обвинуваченого є непереконливим, а його ставлення до наслідків скоєних ним злочинів суд вважає намаганням створити формальні підстави для пом`якшення покарання. Саме по собі визнання своєї вини ще не означає, що особа стала на шлях виправлення і що її зізнання свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку.

Водночас, активним сприянням розкриттю злочину є добровільна допомога слідству, яка виявляється у повідомленні правоохоронному органу або суду обставин і фактів по справі, наданні доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викритті інших співучасників, визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, і таке сприяння має бути активним, ініціативним та підтвердженим доказами.

Натомість фактів, які б слугували підставою для такого висновку судом не встановлено.

При цьому суд зважає на те, що обвинувачений під час надання показань у судовому засіданні зазначав, що зробив зліпок з ключа до вхідних дверей квартири потерпілих, з якого у подальшому зробив дублікат ключа і таким чином потрапив до цієї квартири. Однак під час судових дебатів змінив свої показання у цій частині, вказавши, що ключ від вхідних дверей йому дала сама потерпіла ОСОБА_17 . Незважаючи на те, що дана обставина не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого, але свідчить про надання ним суперечливих показань та викликає сумніви у їх правдивості.

До обставин, визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно дост. 12 КК України, є тяжкими злочинами, за які може бути призначене покарання до десяти років позбавлення волі, що вказаний злочин було скоєно обвинуваченим загальнонебезпечним способом, оскільки ним було скоєно підпал квартири у багатоквартирному будинку, тобто, він повинен був передбачити, що в зазначеному будинку могли знаходитись інші люди, діти, що вогонь міг перекинутись на інші квартири. Крім того, в розумінні ч.2 ст.194 КК України, підпал відноситься до загальнонебезпечного способу знищення майна. Підпал був вчинений обвинуваченим з метою приховати викрадення коштів.

Також суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, а також позицію потерпілих та прокурора, яка враховується судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст.ст.65-67, 75 КК, і не має над ними пріоритету.

При цьому суд приймає до уваги вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. З урахуванням даних обставин суд керуючись принципом індивідуалізації покарання та справедливості, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів у межах санкції статей інкримінованих йому злочинів шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі.

Суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК, або ж застосування ст. 69 КК до обвинуваченого, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані. Тому, призначення будь-якого іншого виду покарання, в цій ситуації, в ключі характеристик особи, характеру вчинених ним кримінальних правопорушень, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на не можливість досягнення мети, регламентованої ст. 50, 65 КК України.

05.08.2024від представниціпотерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 надійшов цивільнийпозов простягнення зобвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкодив розмірі500000,00грн.,завданої викраденнямналежних потерпіломукоштів,псуванням йогоособистих речейта одягу,побутової техніки,а такожвійськової амуніції.Крім того,в результатіпожежі загинув домашнійулюбленець родини ОСОБА_27 породиболонка напрізвисько ОСОБА_28 ,до якоїпотерпілий дужеприв`язався,а томуїї загибельвикликала употерпілого душевнийбіль таемоційні переживання.Також підчас пожежібуло пошкодженопрапор України,який дляпотерпілого ОСОБА_7 має особливоцінне значення,оскільки вінє військовослужбовцем тацей прапорбув підписаниййого побратимами,більшість зяких наданий часзагинули вбоях заУкраїну.Вказані обставинипорушили звичнийспосіб життяпотерпілого ОСОБА_7 та йогородини,які залишилисябез житлата найнеобхіднішихпобутових речей,у зв`язкуз чимвимушені булиспочаткуоблаштовувати свій побут. Представниця потерпілого вказує на те, що зазначені події стали для ОСОБА_7 потрясінням та викликали у нього сильний стрес, який призвів до втрати сну, стану знервованості, викликали постійне відчуття страху за втрату житла і коштів. Також, на момент вищевказаних подій ОСОБА_7 перебував на передовій лінії зіткнення, де виконував бойові завдання, а тому означені втрати призвели до погіршення і поглиблення його фізичного та морального виснаження, у зв`язку з чим потерпілий був вимушений звернутися за спеціалізованою медичною допомогою. На переконання представниці потерпілого ОСОБА_7 , з урахуванням глибини перенесених ним моральних страждань та переживань, пов`язаних з цим вимушеними змінами у його життєвому устрої, часу та зусиль, які відновлять стан його психологічного здоров`я, з урахуванням принципу розумності, виваженості і справедливості, зазначений розмір моральної шкоди буде співмірним завданій шкоді.

Вирішуючи вимоги за цивільним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно дост.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно вимог ст.129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За приписамист. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст.23ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізичнаособа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно вимог ч. 1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 роз`яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

При цьому, в п.3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

За приписами ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Водночас, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зауважує, немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, а також те, що пошкоджена внаслідок пожежі квартира була постійним місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, потерпілий був позбавлений можливості використовувати житло для власного проживання та на даний час вимушений винаймати інше житло, а також придбавати найнеобхідніші речі вжитку, які було пошкоджено, пережив емоційний стрес, психологічний дискомфорт, душевні страждання, тривогу, його життя зазнало негативних змін, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Вказані висновки суду в частині визначення розміру стягнутої моральної шкоди, узгоджуються із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.12.2020 в справі № 752/17832/14-ц, відповідно до якої розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Зважаючи на викладене суд вважає наявними підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, про що у судовому засіданні обґрунтовано заявлено прокурором.

При цьому суд виходить з положень ст. 374 КПК, яка передбачає обов`язок суду зазначити у резолютивній частині вироку, крім іншого, «рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили».

Суд враховує, що різниця між пунктами а) та с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує, що ці пункти визначають різний правовий характер, різні підстави, різні вимоги до рішення про тримання під вартою.

Пункт а) вимагає лише законного вироку суду, яким особу визнано винуватою і призначено відповідне покарання. Пункт с) вимагає розумної підозри, наявності ризиків, якомога коротшого періоду перебування під вартою невинуватої особи. Крім того, для затримання за пунктом с) передбачаються спеціальні гарантії частини 3 статті 5 Конвенції. Також гарантії частини 4 статті 5 Конвенції мають дуже обмежене застосування до пункту а).

За правом багатьох країн затримання у очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, і засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. Однак відмінності між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 §1 а), в якій не зазначається про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні (правова позиція, викладена у рішенні «Monnel and Morris v. the United Kingdom», заяви № 9562/81 та 9818/82, від 02 березня 1987 року, https://hudoc.echr.coe.int/ app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=0013649& filename=MONNELL% 20and%20MORRIS%20v.% 20THE% 20UNITED% 20KINGDOM.pdf).

Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 § 1 a) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню (правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ «Ruslan Yakovenko v. Ukraine», заява № 5425/11, від 04 червня 2015 року).

Термін «після засудження» не можна тлумачити так, ніби він стосується лише остаточного засудження. Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6 (правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ «Wemhoff v. Germany», заява 2122/64, від 27 червня 1968 року, https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57595).

Отже, незважаючи на те, що за законодавством України таке тримання під вартою термінологічно відрізняється від відбування покарання за вироком, що набрав законної сили, з погляду статті 5 Конвенції воно буде розглядатися як таке, що підпадає під пункт а) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.

Відповідно (1) немає необхідності у будь-якому клопотанні при вирішення питання запобіжного заходу на цій стадії, оскільки Суд у цьому випадку діє у якості влади, що призначила покарання і забезпечує його виконання, а не вирішує спір між сторонами; (2) немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до вироку: розумна підозра стає неактуальною, оскільки є вже висновок про винуватість, ризики не мають значення, оскільки відбувається де факто відбування покарання, обґрунтованість вироку не потребує періодичного перегляду; (3) обмеження строку дії запобіжного заходу має на меті забезпечити можливість періодичного перегляду тримання під вартою до вироку у разі винесення обвинувального вироку міркування, які зумовлюють необхідність періодичного перегляду, не мають значення, тому тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання, в той час, як ст. 197 КПК передбачає не строк тримання під вартою, а строк дії відповідної ухвали, після якого вона втрачає силу, а тому вирок діє протягом строку покарання, якщо не скасований. Обґрунтованість вироку не стосується законності тримання під вартою, навіть у разі його скасування, тримання під вартою на його підставі буде законною (у тому числі з погляду статті 5 Конвенції).

Відповідно до положень ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/119-24/8940-БТ від 22.07.2024 у сумі 9087,36 грн.

На підставі ст. 174 КПК України підлягають скасуванню арешти майна у кримінальному провадженні, накладені за ухвалами слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2024.

Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч.2 ст. 194 КК Українита призначити йому за цим законом покарання:

- за ч. 4ст. 185 КК Україниу виді 5 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 194 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1ст.70КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту із зали суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати встрок відбутогопокарання попереднєув`язнення з30.04.2024по 02.05.2024 включно та з 30.01.2025 по день набрання вироком законної сили відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави 9087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 36 копійок в рахунок відшкодування витрат за проведення судової експертизи.

Речові докази: поліетиленовий пакет чорно-золотистого кольору, в якому знаходиться пуста пластикова пляшка ємністю 0,25 л (прозора) з червоною кришкою, на якій мається напис «ХІМЕКСПРЕС; розпалювач багаття «Рідкий для розпалювання деревного вугілля брикету та дров», що зберігаються у камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією № 001987 від 03.05.2024 знищити після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2024.

Речові докази: грошові кошти в сумі 700 Євро купюрами: 50 Євро X07047374276, 50 Євро S02014326574, 50 Євро X08046492374, 50 Євро S04263132823, 50 Євро Х06552387947, 50 Євро Х14885322617, 100 Євро Х04097381573, 100 Євро Х04478636855, 100 Євро Х04010133484, Х04478636864; в сумі 10800 доларів США купюрами: 100 доларів США НВ14318726NB2, 100 доларів США КВ32290445РВ2, 100 доларів США KB48365673QB2, 100 доларів США HB15178161GB2, 100 доларів США KB91841886JB2, 100 доларів США KB72456193QB2, 100 доларів США HB15852190BB2, 100 доларів США KB26662180EB2, 100 доларів США KB86954228KB2, 100 доларів США HB66314130NB2, 100 доларів США HB40169025CB2, DB32077210BB2, 100 доларів США HB20157124MB2, 100 доларів США MK73840742BK11, 100 доларів США PE71231032DE5, 100 доларів США PE71216397DE5, 100 доларів США PE71216483DE5, 100 доларів США PA75244764AA1, 100 доларів США LL77124727DL12, 100 доларів США PC05835465AC3, 100 доларів США MB02458447AB2, 100 доларів США LH12449783CH8, PB74877180AB2, 100 доларів США PE17482451BE5, 100 доларів США LB95139459VB2, 100 доларів США LK83468625CK11, 100 доларів США LB50404623MB2, 100 доларів США PF42583103FF6, 100 доларів США PE48576170DE5, 100 доларів США PB13473088GB2, 100 доларів США LK13588344DK11, 100 доларів США LF18627525DF6, 100 доларів США LF65775490E, 100 доларів США MB38524925BB2, 100 доларів США PF47874156CF6, 100 доларів США LB45588382KB2, 100 доларів США LA07376455BA1, 100 доларів США LA03896368CA1, 100 доларів США MB27314124IB2, 100 доларів США LB1757373014B2, 100 доларів США LA03896369CA1, 100 доларів США PB82427964AB2, 100 доларів СШАPL05527007HK11, 100 доларів США PK05527006HK11, 100 доларів США PH06551808CH8, 100 доларів США PH06551807CH8, 100 доларів США PL58341466HL12, 100 доларів США PA29073746BA1, 100 доларів США PE48576171DE5, 100 доларів США LA13222461EK11, 100 доларів США PB98863232CB2, 100 доларів США PE94554153BE5, 100 доларів США LG09221740AG7, 100 доларів США LD35708384CD4, 100 доларів США L396986263CE5, 100 доларів США LL23846565AL12, 100 доларів США PG82999394BG7, 100 доларів США LJ80637095BJ10, 100 доларів США MF81914277RF6, 100 доларів США MB33442828KB2, 100 доларів США PH83540320BH8, 100 доларів США PF33253783K1, PB64462008MB2, 100 доларів США PB64462039MB2, 100 доларів США PB64462036MB2, 100 доларів США PF39693223JF6, 100 доларів США PG53822631CG7, 100 доларів США PD98270323BD4, 100 доларів США PG21830303DG7, PG21830304DG7, 100 доларів США PG21830302DG7, PG21830301DG7, 100 доларів США PG21830399DG7, 100 доларів США PG21830398DG7, 100 доларів США PG21830397DG7, 100 доларів США PG21830396DG7, 100 доларів США PG21830395DG7, 100 доларів США PG21830394DG7, 100 доларів США PB 57240154SB2, 100 доларів США PB57240155SB2, 100 доларів США PB57240156SB2, 100 доларів США PB57240157SB2, 100 доларів США PB46288445MB2, 100 доларів США LB70434651UB2, 100 доларів США LB70434650VB2, 100 доларів США LB70434649VB2, 100 доларів США LB70434648VB2, 100 доларів США LB 70434674VB2, 100 доларів США PE11892722CE5, 100 доларів США PB28385132JB2, 100 доларів США LB98170580LB2, 100 доларів США MH89039846AH8, 100 доларів США PF11597343FF6, 100 доларів США PH33367449BH8, 100 доларів США MK78453989AK11, 100 доларів США MF92160421BF6, 100 доларів США PG89668375BG7, 100 доларів США LD84793245DD4, 100 доларів США LC13778959BC3, 100 доларів США PF82932806GF6, 100 доларів США MK43702175BK11, 100 доларів США PE90595123CE5, 100 доларів США MK73840780BK11, 100 доларів США PH06424634CH8, 100 доларів США LK15013099DK11, 100 доларів США LK36009434AK11, 100 доларів США LK36009434AK11, 100 доларів США PD41805324CD4, 100 доларів США PF91973874E- вважати повернутими власнику ОСОБА_7 , скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2024.

Речові докази: три паперових конверти та поліетиленовий пакет, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією № 001993 від 06.05.2024 - повернути власнику ОСОБА_7 , скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2024.

Речовий доказ: спортивні штани сірого кольору, без маркувань, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією № 001989 від 03.05.2024 - повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2024.

Речовий доказ: мобільний телефон REDMI 6А в чохлі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картою мобільного зв`язку «Водафон» НОМЕР_3 вважати повернутим власнику ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2024.

Речові докази: обвуглену електропереноску на 5 відділів, в яку в 1 та 4 відділи ввімкнено зарядні пристрої «Самсунг» 2 шт; попел (залишки обвуглення), що зберігаються у камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією № 001988 від 03.05.2024 знищити після набрання вироком законної сили

Речові докази: змиви з правої та лівої руки та контрольні зразки ОСОБА_4 , що зберігаються у камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією № 002045 від 23.07.2024 залишитизберігатися приматеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області (підпис) ОСОБА_1

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Вирок суду не набрав законної сили.

Помічник судді Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_29

Дата засвідчення копії 30.01.2025