Рішення № 124819358, 31.01.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Дата ухвалення
31.01.2025
Номер справи
336/8172/24
Номер документу
124819358
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЄУН: 336/8172/24

Провадження №: 2/336/408/2025

31.01.25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

31 січня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу ЄУН: 336/8172/24 (провадження №: 2/336/408/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна,

про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-

встановив:

20 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою вона тривалий час доглядала.

10.11.2022 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати, і на що вона за законом та за заповітом матиме право, вона заповідає ОСОБА_1 . Цей заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Котляр А.І. Зареєстровано в реєстрі за № 359.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

Вона звернулася до приватного нотаріуса Котляр А.І. з бажанням подати заяву про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , але нотаріус роз`яснила, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 164 (зі змінами, внесеними Постановами КМУ № 209 від 06.03.2022, № 480 від 19.04.22 р., З 719 від 24.06.2022 р., № 1364 від 06.12.2022 р.) у зв`язку із введенням 24.02.2022 р. воєнного стану, передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

15 серпня 2024 року вона звернулася до нотаріуса Котляр А.І. із заявою для належного оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , але нотаріус роз`яснила мені, що закон змінився і вона пропустила строк для прийняття спадщини.

ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі тривалістю один місяць, перебіг якого починається з моменту набрання чинності рішення суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу було розподілено судді Щасливій О.В.

26 серпня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цій справі. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення у справі не прийнято.

Відповідно Розпорядження №591 від 09.10.2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв`язку із звільненням ОСОБА_3 з посади судді у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 26 вересня 2024 року № 2851/0/15-24, з метою дотримання права на справедливий суд та розумних строків розгляду справи передано до провадження судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

11 листопада 2024 року до суду від приватного нотаріуса надійшов лист-відповідь від 08 листопада 2024 року за № 508/02-14, де нотаріус повідомив, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалась.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2024 року закрито підготовче провадження на призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Запорізької міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений. Заяв по суті справи від представника відповідача не надходило.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у віці 89 років, в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області, про що 10 лютого 2024 року складено відповідний актовий запис № 152, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2024 року (а.пр. 7).

ОСОБА_2 на праві власності належала квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом від 04 вересня 1997 року, технічним паспортом на квартиру (а.пр. 13-17).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 10 листопада 2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Котляр А.І. зареєстрований в реєстрі за № 359, на випадок своєї смерті за яким все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати, і на що вона за законом та за заповітом матиме право, вона заповідає ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 , у період з 17 лютого 1982 року по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.пр. 18).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну їй квартиру.

15 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Приватний нотаріус Котляр А.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 роз`яснила їй право на звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, про що склала повідомлення про роз`яснення законодавства щодо оформлення спадщини від 15 серпня 2024 року за № 361/01-16.

Приватний нотаріус листом-відповіддю від 08 листопада 2024 року за № 508/02-14 повідомив, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалась.

Інших спадкоємців судом не встановлено.

З витягів про реєстрацію у спадковому реєстрі слідує, що заповіт, посвідчений 10 листопада 2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Котляр А.І. зареєстрований в реєстрі за № 359, є чинним (а.пр. 9-10).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Належним відповідачем у спорах про спадкування є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

ОСОБА_2 , у період з 17 лютого 1982 року по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.пр. 18).

Інших спадкоємців судом не встановлено.

В даному випадку відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Запорізька міська рада є належним відповідачем в даній справі.

15 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Приватний нотаріус Котляр А.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 роз`яснила їй право на звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, про що склала повідомлення про роз`яснення законодавства щодо оформлення спадщини від 15 серпня 2024 року за № 361/01-16.

Письмова відповідь приватного нотаріуса від 15 серпня 2024 року за № 361/01-16 фактично є відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу. Оформлення відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді на заяву, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документу нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину порушує право позивача на спадкування, а тому останній змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтями 1216-1218 ЦК визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

У частині третій статті 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військової агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан, який продовжується і на теперішній час.

24.02.2022 р. у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на території України введено воєнний стан, який і досі триває.

15 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Передбачений законом строк на прийняття спадщини позивачем пропущено.

ОСОБА_1 зазначає, що після ОСОБА_2 вона у встановлений строк звернулася до приватного нотаріуса з бажанням подати заяву про прийняття спадщини за заповітом, але нотаріус роз`яснила, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 164 (зі змінами, внесеними Постановами КМУ № 209 від 06.03.2022, № 480 від 19.04.22 р., З 719 від 24.06.2022 р., № 1364 від 06.12.2022 р.) у зв`язку із введенням 24.02.2022 р. воєнного стану, передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Суд не бере до уваги такі доводи позивача, оскільки вони не підтверджується належними доказами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року N 209 (яка діє протягом воєнного стану та одного місяця з дня його припинення або скасування, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року N 480), від 19 квітня 2022 року N 480, від 24 червня 2022 року N 719, а саме в пункті 3 зазначалося, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Вказаний пункт 3 виключено, з 18 червня 2023 року, відповідно до підпункту 2 пункту 3 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану».

Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції, як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Такий правовий висновок Верховного Суду висловлений в постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22), в постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі N 175/1404/19 (провадження N 61-5707св23), який враховується судом.

Виходячи з норми ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до Цивільного кодексу України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 N 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущено в результаті військового вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року та встановленням обмежувальних заходів у зв`язку з цим, що в сукупності свідчить про поважність причин пропуску строку, встановленого статті 1270 ЦК України.

Крім того, суд враховує, що пройшов незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею заяви про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Інших осіб, які б звернулись з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, суду не надано.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 17 жовтня 2018 у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вказана правова позиція підтримана і в постановах Верховного суду від 01 червня 2020 року у справі N 185/777/17 (провадження N 61-35079св18), у постанові від 07 квітня 2020 року у справі N 756/9379/15-ц (провадження N 61-7251св19).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи зібрані по справі докази у світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, виходячи із засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи, що позивач має право на спадщину за заповітом, а також введення воєнного стану в Україні, встановлення у зв`язку з цим обмежувальних заходів, строк який позивач пропустив є незначним, спадщина ніким не прийнята та не визнана судом відумерлою, суд дійшов до висновку, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем є поважними, а тому є необхідним визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись 2, 4, 5, 7, 10-13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м. Запоріжжя, Шевченківський район, Запорізька область, Україна.

Початок додаткового строку для прийняття спадщини відраховувати з моменту набрання судовим рішення законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915, місцезнаходження: 69015, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна, місцезнаходження: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця 8 березня, будинок 76 приміщення 13.

Дата складання повного судового рішення 31 січня 2025 року.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 124819358 ?

Документ № 124819358 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 124819358 ?

Дата ухвалення - 31.01.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 124819358 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 124819358 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 124819358, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Судове рішення № 124819358, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 31.01.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 124819358 відноситься до справи № 336/8172/24

Це рішення відноситься до справи № 336/8172/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 124819357
Наступний документ : 124819359