Рішення № 124818284, 31.01.2025, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/589/24

Провадження №2/0198/48/25

31.01.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі підписаної заяви №б/н від 25.06.2010 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

В порушеннянорм законута умовдоговору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим має перед Банком заборгованість у розмірі 66018,58 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за поточним тілом кредиту 53302,70 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 12715,88 гривень.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 66 018,58 гривень за кредитним договором №б/н від25.06.2010 та судові витрати в сумі 2422,40 гривень.

12 грудня 2024 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача разом з позовом надав суду письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів та розглянути справу за його відсутності.

Оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд не мав можливості перевірити його зареєстроване місце проживання у встановленому порядку. ОСОБА_1 викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на те, що відповідач в жодне судове засідання не з`явився, на виконання вимог ч.11 ст.128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подавав, тому зі згоди позивача і на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2010 ОСОБА_1 заповнив та підписав анкету-заяву №б/н, на підставі якої виявив бажання отримати в Банку кредитну картку «Універсальна» (а.с. 13).

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договоромє домовленістьдвох абобільше сторін,спрямована навстановлення,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків. Відповідно до статті 6 цьогоКодексу сторониє вільнимив укладеннідоговору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В силу положень ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами права встановлено обов`язкову письмову форму та істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту та відсотків за користування кредитом, прядок погашення кредитної заборгованості, які узгоджуються між сторонами при укладенні правочину шляхом підписання його примірників.

За твердженням позивача відповідач у зв`язку з неналежним виконанням договору від 25.06.2010 має перед Банком заборгованість у розмірі 66018,58 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за поточним тілом кредиту 53302,70 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 12715,88 гривень.

Для перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором суд на підставі наданих АТ КБ«ПРИВАТБАНК»доказів має встановити перш за все узгоджений між сторонами порядок погашення кредитної заборгованості та нарахування відсотків.

Разом з тим, дослідивши анкету-заяву № б/н від 25.06.2010, суд встановив, що остання не містить ні розміру відсотків за користування кредитними коштами, ні конкретного строку та порядку погашення кредитної заборгованості. Натомість наявні відмітки про бажання оформити платіжну карту кредитка «Універсальна».

Між тим, ані в позовній заяві, ані в доданих до неї документах не зазначено та не доведено які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості.

Також на підтвердження позовних вимог позивач надав суду Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 31.05.2021, який свідчить про ознайомлення ОСОБА_1 з основними умовами кредитування в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 14-17).

Однак,суд неприймає доуваги вказанийдоказ,оскільки,як виходитьзі змістуанкети-заяви № б/н від 25.06.2010 та змісту самого Паспорту споживчого кредиту, останній не є складовою частиною укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг або ж додатковою угодою до цього правочину.

Отже, Банком не доведено, що умови кредитування, викладені у Паспорті споживчого кредиту, стосуються саме укладеного між сторонами договору або ж доповнюють чи змінюють його. Крім того, в документі також наявні умови кредитування для декількох видів платіжних карток.

У зв`язку з вищенаведеним, суд позбавлений можливості з`ясувати, за яким Тарифом обслуговувалась видана відповідачу платіжна картка, та встановити істотні умови договору від 25.06.2010,на якийпосилається позивачв обґрунтуванняпозовних вимог,факт порушення ОСОБА_1 умов цього правочину, а також перевірити правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості також неможливо встановити, які умови кредитування узгоджені між сторонами.

До того ж, Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 18-19) не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови він розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету та що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Згідно зістаттями 76,77,79,80,81 ЦПКУкраїни кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Достовірнимиє докази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У зв`язку з цим, виходячи з принципу змагальності, сторона не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу та погоджені ним Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи, надані банком Умови та правила, а також Паспорт споживчого кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

На підставівикладеного,позовні вимогив частиністягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками у розмірі 12715,88 гривень суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами, тому відмовляє у їх задоволенні.

Водночас суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір від25.06.2010 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, у тому випадку, коли фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позикодавцю не повернуті, з урахуванням вимог частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у Постанові від 03.07.2019 у цивільній справі №342/180/17.

Таким чином, суд стягує з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 53302,70 гривень, виходячи з наданого банком розрахунку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень. Будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідача інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 53302,70 гривень, що складає 76,14 % від загальної суми заявлених позивачем вимог (уточнених), суд стягує з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у сумі 1 841,02 гривень.

Керуючись ст.ст.207,256,267,626-628,634,638,1048,1054,1055ЦК України,ст.ст.12,13,141,258,259,263-265,268,273,280,354 ЦПКУкраїни, суд

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»(адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 )заборгованість за договором № б/н від 25.06.2010, що складається з тіла кредиту в сумі 53302(п`ятдесят три тисячі триста дві) гривні 70 копійок.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВАКОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ПРИВАТБАНК» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 841 (одна тисяча вісімсот сорок одна)гривня 02копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 31.01.2025.

Суддя І. О. Гайдар