Ухвала суду № 124804495, 30.01.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/377/25

2/583/438/25

У Х В А Л А

про залишення без руху

30 січня 2025 року суддяОхтирського міськрайсудуСумської областіСидоренко Р.В.,розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

30.01.2025 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить заборонити ОСОБА_2 заселяти у належне їй житлове приміщення сторонніх осіб та зобов`язати ОСОБА_2 знести незаконно збудовану вбиральню, гараж, та прибрати труби, як такі, що були споруджені без його згоди.

Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, дійшов наступного висновку.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, в порушення вказаних вимог позивачем, в позові, не зазначено: повні анкетні дані відповідачки, зокрема дату її народження, РНОКПП у разі наявності, місце її реєстрації та фактичного проживання, у разі наявності номери засобів зв?язку та/або електронної пошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2025 року судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.).

Таким чином загальна сума судового збору, яку позивач повинен сплатити, становить 2422,40 грн.

Одночасно з цим, на виконання ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані позивачем докази не завірені належним чином та не надані документи, якими підтверджуються підстави позову, як-то документи, що підтверджують право власності чи користування сторін нерухомістю за вказаною адресою, самочинного спорудження гаражу та вбиральні, облаштування труб. Ця обставина сама по собі не є підставою для залишення позовної заяви без руху, проте надання вказаних доказів сприятиме повноті та всебічності судового розгляду.

Таким чином, позивач має вказати повні наявні у нього відомості по відповідача, надати належним чином завірені докази на підтвердження позовних вимог, сплатити вищезазначену суму судового збору, про що надати суду відповідну квитанцію, або ж навести підстави для звільнення від його сплати.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Сум.обл/Охтирська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA278999980313121206000018538; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу : судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем також не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення вимог п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не надані відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Крім того, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, у разі наявності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому залишення позовної заяви без руху для того, щоб позивачка усунула вказані вище недоліки, не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.

Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України, наявні підстави для залишення її без руху із наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати 10днів здня врученняухвали прозалишення заявибез рухудля усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернено позивачу.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко