Ухвала суду № 124803720, 30.01.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

30.01.25 Справа №469/754/22

1-кп/469/107/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

обвинувачених (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,

- ОСОБА_6 ,

захисників (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_7 ,

- ОСОБА_8 ,

- ОСОБА_9 ,

представника потерпілого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_10

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Березанка кримінальне провадження №12021152150000052 від 20.05.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Барош Бучацького району Тернопільської області, громадянина України, офіційно не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.206 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця смт.КривеОзеро Миколаївської області, громадянина України, освітавища,раніше несудимого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.365-2, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.206 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Малин Житомирської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, працюючого охоронцем у ТОВ «ВІАБ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.206 КК України,

в с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

На розгляді Березанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152150000052 від 20.05.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.27 ч.3 ст.206 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.3 ст.365-2, ч.5 ст.27 ч.3 ст.206 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.206 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 заявлено усне клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Доводи клопотання про повернення обвинувального акта.

За твердженням захисника, обвинувальний акт у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає поверненню прокурору, оскільки до обвинувального акта не додана розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, і вказаний обвинувальний акт сторона захисту не отримували.

У зв`язку з цим, захисник вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а відтак його слід повернути прокурору відповідно до положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання захисника ОСОБА_9 підтримав. Пояснив суду, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні він не отримував, а тому просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вважають, що це питання підлягає вирішенню на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_3 , позицію якого підтримав представник потерпілого адвокат ОСОБА_10 , проти задоволення клопотання заперечив. Вважає, що для повернення обвинувального акта відсутні підстави. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що сторона захисту ухилялася від вручення їй обвинувального акту, у зв`язку з чим стороною обвинувачення обвинувальний акт надсилався на поштові адреси захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 шляхом відправлення цінних листів з описом вкладення, про що свідчать наявні у матеріалах кримінального провадження описи до поштових відправлень та накладні.

Посилаючись на наведені обставини, просив у клопотанні захисника ОСОБА_9 відмовити.

Встановлені судом обставини

З наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що Миколаївською обласною прокуратурою обвинуваченому ОСОБА_6 на адресу: АДРЕСА_4 , надсилалося поштове відправлення, а саме: обвинувальний акт у кількості 55 аркушів та реєстр матеріалів у кількості 21 аркуш, про що свідчать Опис 5400800624998 від 09.11.2022 року та Накладна №5400800624998 (Т.1, а.п.85).

Також, Миколаївською обласною прокуратурою захиснику ОСОБА_9 на адресу: м.Київ, пров.Героїв Сталінграда, 6, надсилалося поштове відправлення, а саме: обвинувальний акт у кількості 55 аркушів та реєстр матеріалів у кількості 21 аркуш, про що свідчать Опис 5400800624980 від 09.11.2022 року та Накладна №5400800625030 (Т.1, а.п.86).

Сторона захисту заперечує фати отримання вказаних поштових відправлень, і стороною обвинувачення належних доказів, які б спростовували такі заперечення, не надано.

Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання.

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання про повернення обвинувального акта, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому необхідно звернути увагу, що законодавець встановлює не обов`язок суду, а саме право повернути обвинувальний акт прокурору (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьомуповернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч.2 ст.291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурорвважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);розмір пропонованої винагороди викривачу;дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).

Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування;цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Дослідивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення дотриманів тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд.

Так обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021152150000052 від 20.05.2021 року містить відомості, які передбачені ч.2 ст. 91 КПК України, він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано, в межах такої можливості передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

З приводу відсутності розписки обвинуваченому ОСОБА_6 , як обов`язкового додатку до акта, передбаченого п.3 ч.4 ст.291 КПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема, підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу) та його захиснику. Розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову і реєстру матеріалів досудового розслідування є обов`язковим додатком до обвинувального акта (п.3 ч.4 ст.291 КПК України).

Виконання прокурором обов`язку з надання стороні захисту копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від обвинувачення.

Водночас, закріплюючи вимогу щодо надання обвинувального акта під розписку, кримінальний процесуальний закон не врегулював випадок коли його неможливо вручити підозрюваному особисто або коли особа ухиляється від його отримання.

Відтак суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні, до яких відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини. При цьому суд вважає, що посилання у цьому випадку не застосовується для обмеження прав і свобод, які передбачені Конвенцію, а використовується для вирішення питання, що не врегульовано однозначно на національному рівні.

Так, у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини неодноразово зверталася увага на значущість повідомлення особи про характер і причину висунутого проти нього обвинувачення. Зокрема, у рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» (рішення від 25 липня 2000 року, заява №23969/94) зазначається, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. При цьому обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, зробивши інформацію доступною, але не довівши її до відома захисту.

Разом з тим, якщо недотримання цього обов`язку трапилось з вини обвинуваченого, то він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (рішення у справі Кемпбел та Фелл проти Сполученого Королівства від 28 червня 1984 року, заяви № 7819/77, 7878/77).

За таких обставин, судом має бути встановлено чи вжито стороною обвинувачення розумних та достатніх заходів для надання обвинуваченому ОСОБА_6 копії обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021152150000052 від 20.05.2021 та реєстру матеріалів досудового розслідування до даного провадження, що були пред`явлені під час досудового розслідування; чи мав ОСОБА_6 можливість внаслідок дій сторони обвинувачення, пов`язаних з наданням копії обвинувального акта, дізнатися про факт наявності щодо нього такого обвинувачення.

Як свідчать досліджені у судовому засіданні Опис 5400800624998від 09.11.2022року таНакладна №5400800624998(Т.1,а.п.85)та Опис5400800624980від 09.11.2022року таНакладна №5400800625030(Т.1,а.п.86)прокурором надсилалисяна адресуобвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що стороною обвинувачення вжито розумних та достатніх заходів для вручення обвинуваченому ОСОБА_6 , а також його захиснику копій обвинувального акта, копій реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021152150000052 від 20.05.2021.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 міг бути обізнаним внаслідок дій сторони обвинувачення, пов`язаних з наданням йому копії обвинувального акта, про факт наявності щодо нього самого обвинувачення.

У свою чергу, факт неотримання строною захисту копії обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021152150000052 від 20.05.2021 року та реєстру матеріалів досудового розслідування до даного провадження, обумовлено обставинами, які, хоча й не встановлені, однак знаходяться поза контролем сторони обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає, що відсутність розписки обвинуваченого ОСОБА_6 про отримання обвинувального акта з додатками до нього не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17, вказаний факт не є недоліком, який перешкоджає суду призначити судовий розгляд, оскільки може бути усунутим у підготовчому судовому засіданні.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Оскільки судом не встановлено обставин, які є підставами для повернення обвинувального акта прокурору, передбаченими п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 369, 372, КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Відповідно до положень ст.392 КПК України ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Повний текстухвали складено 30січня 2025року.

Суддя: