YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Мар'їнський районний суд Донецької області

Ухвала суду № 124801505, 24.03.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

Дата ухвалення

24.03.2023

Номер справи

237/1553/23

Номер документу

124801505

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) Донецька обласна прокуратура

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 237/1553/23

Провадження № 1-кс/237/305/23

УХВАЛА

про арешт майна

22.03.23 року м. Курахове

Слідчий суддя

Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

власник майна ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні №12023050000000163 від 17.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Мар`їнського районного суду звернувся прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Донецької обласної прокуратури, із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, по кримінальному провадженню №12023050000000163 від 17.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 17.03.2023 року, до відділу СУ ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що на блокпосту, який розташований на проїзній частині у с. Криворіжжя, Добропільського району, Донецької області, у зв`язку із забороною, введеною заступником Командувача угруповання об`єднаних сил ОСОБА_6 , на ввезення тарозповсюдження алкогольнихнапоїв натериторії Донецької областіпід часдії воєнногостану,з метою перевірки зупинено транспортний засіб, а саме автомобіль марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепу «ПР Hangler», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно транспортував з метою подальшого збуту на території Донецької області невстановленими особами незаконно ввезений етиловий спирт та алкогольні напої.

З урахуванням вищезазначеного повідомлення та у зв`язку з терміновою необхідністю відшукання та вилучення предмету кримінального правопорушення та знаряддя вчинення злочину, 17.03.2023 року з добровільного дозволу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено огляд автомобіля марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепу « ПР Hangler» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходилися за адресою: Донецька область, м. Добропілля вул. Першотравнева, 32.

В ході проведення зазначеного огляду місця події відшукано та вилучено наступне:

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «PERVAK», в кількості 15 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою зеленого кольору, яка містить назву «PERVAK», в кількості 14 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою золотистого кольору, яка містить назву «PERVAK», в кількості 15 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою, яка містить назву «ВОЗДУХ», в кількості 5 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 1 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Хортиця Silver», в кількості 39 ящиків, по 12 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Nemiroff original», в кількості 7 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Nemiroff delicat», в кількості 3 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Козацька рада класична», в кількості 6 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «PRIME», в кількості 4 ящики, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Хортиця класік», в кількості 17 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Хортиця PLATINUM», в кількості 14 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- скляні пляшки зі спиртовмісною рідиною об`ємом 0,5 літрів з етикеткою червоного кольору, яка містить назву «Хортиця SILVER», в кількості 18 ящиків, по 20 пляшок в кожному;

- картонні коробки із полімерними ємностями зі спиртовмісною рідиною не марковані марками акцизного податку України, ємністю по 10 літрів кожна у кількості 150 штук;

- автомобіль марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 та причепу « ПР Hangler» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 .

В своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучено 17.03.2023 року в ході огляду автомобіля марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепу « ПР Hangler» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходилися за адресою: Донецька область, м. Добропілля вул. Першотравнева, 32.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, існує сукупність підстав вважати, що вилучене майно є знаряддями кримінального правопорушення, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що є об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання з причин та мотивів наведених в ньому.

Представник власника майна заперечував проти задоволення клопотання в частині арешту автомобіля марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 та причепу « ПР Hangler» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , мотивуючи це тим, що власник вказаних об`єктів не знав вміст вантажу вказаного транспортного засобу, який перевозився. Просив суд не накладати арешт на автомобіль та причеп.

Власник майна підтримав позицію свого представника, просив клопотання прокурора в частині накладення арешту на автомобіль та причеп залишити без задоволення.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, доходить до наступних висновків.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1ст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

В матеріалах клопотання прокурором надані об`єктивні докази на підтвердження підстав арешту майна передбачених 132 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Крім того у відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясовувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Слідчий суддя бере до уваги доводи прокурора, які він виклав у клопотанні, а саме те що не накладення арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі об`єктів вилучених в ході огляду. Крім того матеріалами клопотання повністю доведено, що вилучені об`єкти можуть бути предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення злочину, тобто є джерелом доказів по кримінальному провадженню та можуть бути використані в якості доказів під час досудового розслідування та судового розгляду.

В частині заперечень представника власника майна, щодо відмови в задоволенні клопотання про арешт автомобіля та причепу, слідчий суддя зазначає, що арешт транспортного засобу необхідний як засіб, щодо якого є достатньо підстав вважати, що він використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди. Автотранспортний засіб - автомобіль марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 та причеп «ПР Hangler» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , на якому здійснюється протиправна діяльність з транспортування незаконно виготовлених алкогольних виробів, вилучений під час проведення огляду місця події 17.03.2023 року, використовувався для здійснення злочинної діяльності, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.

Постановою слідчого вказані об`єкти, на підставі ст.98-100 КПК України були визнані в якості речових доказів.

Крім того слідчий суддя вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Виходячи з цього, слідчий суддя вважає за доцільним задовольнити клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а тому слідчим суддею не вбачається підстав вважати, що майно не буде збережене.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,26,94,98,131,132,170-173 КПК України та усталеної практики ЄСПЛ, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні №12023050000000163 від 17.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном на спиртовмісну рідину, вилучену в ході проведення 17.03.2022 року огляду автомобілю марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , та причепу «ПР Hangler», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , та знаходились під керуванням ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: