Рішення № 124801140, 30.01.2025, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/51/25

Провадження № 2-а/708/3/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Архипенка О. А. звернувся до суду із позовом до Державноїслужби Україниз безпекина транспорті(Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2024 серії АВ № 00003687 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Зазначена постанова отримана позивачем засобами поштового зв`язку 28.12.2024.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до постанови 10.12.2024 о 13:13 за адресою Н-01, км. 198 + 300, Черкаської області Гумпер М. П., будучи відповідальною особою, допустив рух транспортного засобу MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одну вісь транспортного засобу на 21,617 % (2,486 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11.5 тон. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 1321 КУпАП.

На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення відповідачем надано фото фіксацію проїзду транспортним засобом позивача, виконану технічним засобом вимірювання із серійним номером WIM 9.9.

Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що технічним засобом вимірювання із серійним номером WIM 9.9. на час вчинення адміністративного правопорушення встановлено, що транспортний засіб Гумпера М. П, має 5 осей при загальній масі навантаження 45050.00 кг.

Таким чином вимірювання ваги навантаження на вісь зроблено не правильно, оскільки в дійсності транспортний засіб MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , має колісну формулу 6х2, тобто має три колісні вісі, одна із яких є ведучою. Причеп у свою чергу має три вісі. Відповідно загальна кількість вісей транспортного засобу MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , разом із напівпричепом складає шість.

Після оскарження постанови від 19.12.2024 у адміністративному порядку відповідач повідомив, що на його думку зазначений транспортний засіб рухався з піднятою підйомною віссю. Відповідно коли вона перебуває у піднятому стані, вона не торкається дорожнього покриття, у зв`язку із чим система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі зафіксовано лише ті осі, яка мали контакт із дорогою. Тому комплексом було зафіксовано п`ять осей замість шести.

З такими висновками відповідача ОСОБА_1 не погоджується. На їх спростування зазначає, що згідно довідки офіційного дистриб`ютора та сервісного центру автомобілів MAN, виданої після проведення 09.01.2025 огляду транспортного засобу сідельного тягача марки MAN, модель TGX 28.540 6х2-2 BLS, днз НОМЕР_1 , третя вісь є підйомною і працює в автоматичному режимі. Зокрема без навантаження вісь піднімається, а при навантаженні автомобіля третя вісь автоматично опускається та в результаті зменшує навантаження на ведучу вісь у співвідношенні 70 %/30 % (підтримуюча вісь) відповідно. Конструкція зазначеного сідельного тягача не передбачає можливості підняття третьої осі у навантаженому стані ТЗ, оскільки цей процес контролюється програмно за рахунок блоків керування пневматичної системи та відповідних датчиків. В процесі технічного огляду даного ТЗ перевірено справність робот механізму автоматичного підняття третьої осі, встановлено відсутність будь-якого втручання у його заводську конструкцію та програмне забезпечення. Відповідно позивач вважає, що твердження відповідача щодо можливості підняття третьої вісі автомобіля під час руху не відповідає дійсності.

Тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову АВ № 000036887 від 19.12.2024 пор притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 20.01.2025 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, постановлено провести розгляд справи відповідно до положень частини 1 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідач повідомлений про розгляд вказаної справи судом, йому запропоновано надати суду відзив на позов з усіма наявними доказами.

У визначений судом строк та у передбаченому чинним процесуальним законодавством порядку представниця відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті за довіреністю Мельничук І. В. направила на адресу суду відзив на позов, у якому проти задоволення позову заперечувала.

На обґрунтування наявних заперечень зазначила, що позивачем прощений строк на оскарження постанови, підстави для його поновлення не є поважними, тому просила суд із цих підстав залишити позов без розгляду.

Також зазначила, що наявні підстави для залишення позову без руху, що обумовлено сплатою позивачем судового збору у розмірі 484,48 грн при визначеному розмірі за подання такого позову в сумі 605,60 грн.

Щодо суті спору представниця зазначила, що позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до визначеного ним органу влади, в частині зазначення норм права про повноваження, які, на думку позивача, не виконані або порушені. Позовні вимоги викладені щодо оскарження рішення Укртрансбезпеки, виклад обставин спору не довзоляє з`ясувати зміст спірних правовідносин та зміст доводів позивача.

Заявляючи вимоги щодо скасування постанови Укратрансбезпеки про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не зазначає у чому її протиправність, та якими доказами підтверджуються факти щодо неправомірності винесеної постанови, які норми права порушені відповідачем. Зміст позовної заяви зводиться до не згоди позивача із прийнятим Укртрансбезпекою рішенням від 13.01.2025, а не протиправність постанови серії АВ № 00003687 від 19.12.2024.

У свою чергу фіксація порушення відбулася у спосіб, визначений законом та за встановленою процедурою. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначені пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, яка складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Зроблені згідно формули розрахунки встановили перевищення нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України перевищення, а саме навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 21,617 % (2,486 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон. Відповідно оскаржувана постанова відповідає усім наведеним до неї критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку ! 1174, її зміст відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Посилання позивача, що під час винесення оскаржуваної постанови не було взято до уваги, що транспортний засіб MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом має шість осей не заслуговує на увагу. У наявних метаданих, отриманих при фіксації події, а саме з картки габаритно вагового контролю та фото в момент порїзду через автоматичний комплекс вбчається, що транспортний засіб оснащений підйомною (додатковою) віссю, але остання не була врахована при фіксуванні порушення, оскільки була піднята та не використовувалась. Зазначена додаткова вісь автомобіля розташовується за його провідною віссю та оснащена приводом, що дозволяє їй опускатися і підійматися. У разі підняття додаткової осі, остання не контактує з поверхнею дорожнього покриття. Підняття додаткової осі допомагає скоротити знос покришок і знизити витрати палива. У випадку, коли масу автомобіля необхідно розподілити на велику площу, водій опускає додаткову вісь, тим самим розвантажуючи інші осі автомобіля. Водій може керувати осями за допомогою вимикача, розташованого в його кабіні. Включаючи подачу повітря в пневмосистему осі, він опускає її на дорожнє покриття і знижує навантаження на інші осі транспортного засобу. І навпаки, скидаючи повітря пневмосистеми, водій підіймає вісь і навантаження на решту осей зростає. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Заявлене представницею відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з причин пропуску строку на звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом суд відхиляє. Такі висновки суду обґрунтовані дотриманням ним строку на звернення до суду із позовом перший раз, а саме відразу після отримання 28.12.2024 оскаржуваної постанови позивач подав позовну заяву до суду 07.01.2025. Після її повернення ухвалою суду представник позивача звернувся повторно на наступний день, що відповідає вимозі добросовісного і сумлінного виконання своїх процесуальних обов`язків, відповідно не може бути розцінено судом як пропуск строку на звернення до суду. Оскільки у протилежному випадку ОСОБА_1 фактично буде обмежений у доступі до правосуддя, що у цивілізованій демократичній державі є неприпустимим.

Під час розгляду клопотання представниці відповідача за довіреністю Мельничук І. В. щодо залишення позовної заяви без руху з підстав неповноти сплати судового збору суд ураховує таке.

У пункті 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За аналогічною ставкою підлягає сплаті судовий збір при зверненні до суду із позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на час звернення позивача до суду з цим позовом було встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який на перше січня 2025 року становить 3028,00 грн.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позов ОСОБА_1 до Укртрансбезпеки поданий його представником із використанням системи «Електронний суд», розмір судового збору за його подання становить 484,48 грн (3028,00 грн х 0,2 х 0,8 = 484,48 грн).

Саме у такому розмірі, з урахуванням понижуючого коефіцієнту ставки судового збору, судовий збір сплачений позивачем, відповідно підстави для залишення позову без руху судом не встановлені.

Під час розгляду справи судом встановлено, що головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпекою на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою В. В. 19.12.2024 винесена постанова серії АВ № 00003687 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 9.9, головний спеціаліст установила, що 10.12.2024 о 13 год 13 хв за адресою: Н-01 км 198+300, Черкаська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGХ 28.540, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 21,617 % (2,486 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1321 КУпАП. Тому було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн.

У відповідності до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті..

Відповідно до положень підпунктів 15, 27, 29 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та має повноваження накладати адміністративні стягнення за виявлені порушення.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами).

Зі змісту підпункту в) пункту 22.5 Правил дорожнього руху вбачається, що дозволене максимальне навантаження на вісь становить 11,5 тон.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтю 1321 КУпАП.

Зі змісту ч. 2 ст. 1321 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу, зокрема, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Процедура оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Міністерством інфраструктури України 27.09.2021 № 512.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 1321 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова), що передбачено пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції.

Згідно до п. 3 Розділу ІІ вказаної Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

За результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки (пп. 1 п. 5 Розділу ІІ Інструкції).

Вимоги до форми постанови визначені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Аналіз оскаржуваної постанови на відповідність вимогам до неї, а також її порівняння із затвердженою Інструкцією формою постанови (Додаток 1), дають підстави для висновку, що постанова серії АВ № 00003687 від 19.12.2024 за формою та змістом цілком та повністю відповідають вимогам до неї.

Аналізуючи обґрунтування позовних вимог та наявні у відповідача заперечення щодо позову вбачається, що незгода ОСОБА_1 із висновками посадової особи відповідача зводиться до дійсних технічних характеристик належного йому транспортного засобу MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , та фактичної кількості використовуваних осей автомобіля під час проїзду через пункт вагового контролю.

У заявах по суті справи сторони визнали, що транспортний засіб автомобіль MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , є сідельним тягачем із колісною формулою 6х2 та має підтримуючу вісь, яка є підйомною. Відповідно така вісь під час руху транспортного засобу може бути задіяна у розподілі навантаження автомобіля, а також може перебувати у піднятому стані, і в такому випадку задіяними у русі автомобіля та розподілі навантаження будуть лише дві осі даного автомобіля.

Процес автоматичного зважування та фіксації порушень відбувається згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою КМУ від від 27 грудня 2019 за № 1174.

Зі змісту Порядку вбачається, що за своїм визначенням автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) це комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером (п. 2).

Відповідно до п. 12 Порядку автоматичний пункт може забезпечувати:

вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

вимірювання загальної маси транспортного засобу;

визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості);

вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості);

фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу;

фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (пункт 13 Порядку).

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що під час здійснення автоматичного вагового контролю транспортного засобу автоматичний пункт фіксує фактичні показники, зокрема навантаження на кожну вісь, визначає їх загальну кількість та загальну вагу транспортного засобу. Відповідно під час проїзду автоматичного пункту належний ОСОБА_1 автомобіль не використовував усі наявні у нього вісі, а фактично рухався із піднятою підтримуючою віссю. Такі висновки суду обґрунтовані отриманими під час проходження ним такого пункту показниками. Зокрема кількість вісей 5 шт, спарені колеса 2 вісь; навантаження на вісь 1 3950 кг, 2 16650 кг, 3 8300 кг, 4 8000 кг, 5 8150 кг. Також визначена загальна маса автомобіля з напівпричепом 45 050 кг, що з урахуванням можливої похибки відповідає вазі даного автомобіля, зазначеній у товарно-транспортній накладній від 10.12.2024 (43900 кг).

Визначення загальної маси автомобіля було здійснено шляхом додавання ваги кожної осі (3950 кг + 16650 кг + 8300 кг + 8000 кг + 8150 кг = 45 050 кг), що у свою чергу також підтверджує відповідність визначених технічних характеристик фактичним, зокрема щодо кількості задіяних вісей. У протилежному випадку, зокрема у випадку задіяння підвісної вісі під час руху цього транспортного засобу, зазначена вісь приймала б участь у розподілі навантаження і, відповідно вага другої вісі була б пропорційно зменшена у співвідношенні 70 % / 30 % (11655 кг / 4995 кг).

Також суд ураховує, що під час здійснення зважування автоматичними пунктами інстальовані там технічні засоби здійснюють вимірювання дійсних показників навантаження кожної вісі окремо, відповідно у випадку технічного збою у роботі автоматичного пункту чи його складових була б визначена загальна маса автомобіля без урахування навантаження на одну вісь, яку цей комплекс помилково не ідентифікував. Тобто загальна маса автомобіля мала бути істотно зменшена у порівнянні із дійсною. У свою чергу додавання показників навантаження двох окремих вісей програмним комплексом не передбачено, оскільки процес зважування відбувається для кожної вісі окремо. Також не передбачено зважування двох вісей разом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Ураховуючи наведене суд дійшов переконання, що під час проїзду через автоматичний пункт вагового контролю належний ОСОБА_1 автомобіль MAN TGX 28.540, днз НОМЕР_1 , не використовував усі передбачені технічними характеристиками вісі, зокрема рухався із незадіяною підйомною віссю, внаслідок чого були порушені вимоги ПДР щодо допустимої ваги на вісь. Твердження про неможливість підняття третьої вісі при навантажені автомобіля, на підтвердження чого позивач надав довідку ПП «Агропроммонтаж» від 09.01.2025, суд оцінює критично, оскільки така довідка не доводить відсутність у автомобіля технічної можливості здійснювати підйом та опускати третю вісь у механічному режимі. Одночасно суд ураховує, що підписант такої довідки жодної відповідальності за її достовірність не несе. Крім того, як зазначав суд вище, таке обґрунтування щодо помилкового неврахування під час зважування навантаження на одну вісь є нелогічним, оскільки ваговий контроль проходить кожна вісь окремо, спільне зважування двох чи більше вісей із додаванням їх навантаження не передбачено технічними характеристиками пункту автоматичного вагового контролю. Відповідно при не врахуванні навантаження на одну вісь не може збільшуватися вага іншої, а може зменшитися загальна вага автомобіля. За таких обставин позов не підлягає до задоволення.

Порядок розподілу судових витрат регламентований статтею 139 КАС України. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 );

Представник позивача: адвокат Архипенко Олександр Анатолійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000648, видане 01.09.2016 Радою адвокатів Черкаської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 );

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, 51);

Представник відповідача: Мельничук Ірина Василівна (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 51).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ