Рішення № 124797994, 21.01.2025, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/788/24

Провадження № 2/931/37/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 січня 2025 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

прокурора - Грабовського О.О. (в режимі відеоконференції),

представника позивача - Ковальчук О.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 року заступник керівника Володимирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з позовною заявою до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки громадянки республіки білорусь.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.11.2015 №987, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , є її дочка ОСОБА_1 , яка проживає та зареєстрована в м. Мінську, республіка білорусь.

Спадщина, на яку видане вищевказане свідоцтво ОСОБА_1 складається з земельної ділянки, площею 0,1455 га, кадастровий номер 0722484200:01:000:0284, місце розташування якої: Волинська область, Локачинський район (на даний час - Володимирський район).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вищевказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 29.09.2015 року. Цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

ОСОБА_1 документована паспортом громадянки республіки білорусь серії НОМЕР_1 , дата видачі 28.06.2013, адреса: республіка білорусь, АДРЕСА_1 .

Паспорт громадянина України ОСОБА_1 не видавався.

За змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позаяк громадянка республіки білорусь ОСОБА_1 , набувши в 2015 році спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення у власність, вимоги закону щодо її відчуження протягом одного року не виконала, вказане є підставою для припинення права власності на цю земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити повністю із підстав, зазначених у позовній заяві. Не заперечував щодо ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в судовому засіданні просила позов прокурора задовольнити у повному обсязі. Не заперечувала щодо ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась повторно, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце рогляду справи повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Будь яких заяв, клопотань, відзиву на позов від неї не надходило.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника Держгеокадастру, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно досвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від06.11.2015№987,спадкоємцем майна ОСОБА_2 ,є їїдочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: республіка білорусь, м. Мінськ. Спадщина складається з земельної ділянки, площею 0,1455 га, кадастровий номер 0722484200:01:000:0284, місце розташування якої: Волинська область, Локачинський район, Марковичівська сільська рада (на даний час - Володимирський район) (а.с. 23).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вищевказана земельна ділянка (кадастровий номер 0722484200:01:000:0284) зареєстрована в Державному земельному кадастрі 29.09.2015. Цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (а.с. 17-22).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 4484,28 грн (а.с. 24).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.08.2024 року № 389964498 власником земельної ділянки, площею 0,1455 га, кадастровий номер 0722484200:01:000:0284, є ОСОБА_1 , яка документована паспортом громадянки республіки білорусь серії НОМЕР_1 , дата видачі 28.06.2013 адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до інформації Управління Служби безпеки України у Волинській області від 17.06.2024 №54/1/6/153-936 щодо громадян рб, які мають у приватній власності земельні ділянки на території Волинської області, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою республіки білорусь, має у приватній власності на території України земельну діялнку сільськогосподарського призначення (а.с. 25-28).

Згідно з листом Володимирського відділу Управління ДМСУ у Волинській області від 28.08.2024 на запит Володимирської окружної прокуратури від 13.08.2024 №50/1-1449 вих 24 з приводу того, чи видавався паспорт громадянина України ОСОБА_1 , надано відповідь, що така інформація в управлінні відсутня (а.с. 34-37).

Із листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 01.08.2024 року вбачається, що заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, в тому числі щодо скасування державної реєстрації речових прав та витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0722484200:01:000:0284 не вживалися (а.с. 31-33).

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 19, 144 Конституції України, ст.24Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» на органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб покладено обов`язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Згідно із п.п. 1,3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 14.01.2015№15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що саме Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 37 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Згідно п. п. 38, 39, 43 вказаної постанови, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Судом встановлено бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Волинській області, а саме: невжиття заходів щодо відчуження земельної ділянки, зокрема, шляхом звернення з позовом до суду, що підтверджується листом від 01.08.2024 року, у зв`язку з чим представництво інтересів держави в суді у даній справі здійснюється прокурором.

Статтею 80Земельного кодексуУкраїни визначено, що суб`єктами права приватної власності на землю є громадяни України та юридичні особи.

Відповідно до ч. 2 ст.81Земельного кодексуУкраїни іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 3 ст.81Земельного кодексуУкраїни іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Згідно з ч. 5 ст.22Земельного кодексуУкраїни набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною четвертою статті 81Земельного кодексуУкраїни передбачено,що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини 1 статті 346Цивільного кодексуУкраїни визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно з положенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 41Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст.354Цивільного кодексуУкраїни до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Судом встановлено, що порушення інтересів держави у даній справі полягає в тому, що громадянка республіки білорусь ОСОБА_1 , яка 06.11.2015 року в порядку спадкування набула у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вимоги закону щодо її відчуження протягом одного року не виконала, у зв`язку з чим наявні всі законні підстави для припинення її права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд, враховуючи повне задоволення позову, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь Волинської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 346, 354 ЦК України, ст.ст. 22, 81, 140, 145 ЗК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_1 , площею 0,1455 га, із кадастровим номером 0722484200:01:000:0284, та знаходиться на території Локачинської ОТГ Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. на р/р UА138201720343140001000004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Володимирська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: м. Володимир, вул. Драгоманова, 31, Волинської області.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса: м. Луцьк, Винниченка, 67, Волинської області, код ЄДРПОУ 39767861.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , республіка білорусь, РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба