Рішення № 124792815, 29.01.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 643/10834/24

№ провадження 2/624/58/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису від 08.06.2021 № 110175 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості - таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що влітку 2024 року позивачу стало відомо із загальнодоступних джерел - Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчого провадження, що стосовно нього приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було видано документ - виконавчий напис 08.06.2021 № 110175, який в подальшому став підставою для відкриття приватним виконавцем Ярмоленко О.В. виконавчого провадження № 67262704, в якому стягувачем виступає товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс», та, нібито, видача виконавчого надпису 08.06.2021 № 110175 та відкриття виконавчого провадження були пов`язані із борговими зобов`язаннями позивача перед AT «ОТП Банк». Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню через не доведеність безспірності заборгованості та укладанням кредитного договору у простій письмовій формі. Так між банком і позивачем кредитний договір був укладений у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, а отже нотаріусом недотриманий порядок вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором або повернення кредиту від ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» станом на день подання позовної заяви позивач не отримував, тому був позбавлений права оспорювати суму боргу та здійснити своє право на захист. Отже, за відсутності відомостей та відповідних документів про отримання позивачем досудової вимоги кредитора, у приватного нотаріуса не було правових підстав вважати, що визначена у цій вимозі заборгованість є безспірною.

Позовна заява надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області за підсудністю на підставі ухвал Московського районного суду м. Харкова від 03.10.2024 та Красноградського районного суду Харківської області від 11.11.2024.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 06.12.2024 справу прийнято та відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті. Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. надати до суду завірену належним чином копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису 08.06.2021 № 110175 за заявою ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Зобов`язати ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надати до суду завірені належним чином копії документів щодо правових підстав звернення із заявою про вчинення виконавчого напису 08.06.2021 № 110175 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. та підстав звернення до приватного виконавця Ярмоленка О.В. із заявою про примусове виконання вказаного вище напису 08.06.2021 № 110175.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на виконання ухвали суду про витребування доказів надало до суду копії: заяви про відкриття виконавчого провадження, виконавчого напису, додаткового договору до договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних карток №700/004695/14 від 05.09.2014, чим виконало ухвалу суду в частині надання копії документів щодо правових підстав звернення до приватного виконавця Ярмоленка О.В. із заявою про примусове виконання вказаного вище напису 08.06.2021 № 110175.

В частині надання копій документів щодо правових підстав звернення із заявою про вчинення виконавчого напису 08.06.2021 № 110175 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. ухвала суду ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» залишена без виконання.

Приватним нотаріусом ухвала суду про витребування доказів за місцем знаходження робочого місця отримана не була.

Судом був здійснений запит до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо діяльності приватного нотаріуса та сприяння в отриманні нотаріусом ухвали суду про витребування доказів.

Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Київ) щодо діяльності приватного нотаріуса надано суду відповідь від 16.01.2025 №685/9-25/вх.3803/9-25К, згідно з якою, наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2021 №4722/5 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю Остапенка Є.М. анульовано, наказом Центрального міжрегіонального управління від 31.12.2021 №1920/6 нотаріальна діяльність Остапенка Є.М. з 31.12.2021 припинена. Станом на 16.01.2025 документи нотаріального діловодства та архів до Київського державного нотаріального архіву не передані та перебувають у володінні та користуванні Остапенка Є.М. Управлінням були направлені листи від 04.05.2022, 24.11.2022, 27.11.2024 до ГУ НП у місті Києві про залучення правоохоронних органів для вжиття всіх можливих заходів щодо встановлення місцезнаходження архіву приватного нотаріуса, що є власністю держави та не був переданий на відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. Передача документів до архіву перебуває на контролі ЦМУЮ.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Треті особи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, письмових пояснень не надали.

На підставі викладеного та у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши подані документи та матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

У відповідності до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

В судовому засіданні встановлено, що 08.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №110175 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», якому ТОВ «Фінпром Маркет» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №250521-ФК від 25.05.2021, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/ФК від 09.07.2020, якому в свою чергу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги на підставі договору факторингу №28/12/18 від 28.12.2018, якому ПАТ «ОТП Банк» на підставі договору факторингу №24/03/17/1 від 24.03.2017 відступлено право вимоги за кредитним договором №700/004695/14 від 06.09.2014, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Період за який проводиться стягнення заборгованості з 25.05.2021 по 03.06.2021 включно, сума у розмірі: 16432 грн заборгованість за тілом кредиту, 3399,69 грн заборгованість за відсотками та комісією, 1500 грн заборгованість за штрафними санкціями, 50 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 21381,69 грн.

05.09.2014 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток №700/004695/14. Згідно умов цього договору банк та держатель підтверджують факт укладення між ними кредитного договору на підставі правил та на умовах, викладених в цьому розділі (п. 6.1. Договору). Кредит надається шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку (п. 6.2.1 Договору). Розмір кредитної лінії складає 1000 грн, який може бути змінений банком. Без зазначення причин такої зміни. (п. 6.2.3. Договору). За користування кредитом банк нараховує проценти, за ставками визначеними в Тарифах та на дату укладення договору розмір процентної ставки становить 3.3% в місяць (п. 6.5. Договору). Пунктом 6.5.1. Договору передбачено надання пільгового періоду. Пунктом 6.6 Договору передбачена комісії, розмір якої встановлюється Тарифами. Пунктом 6.7 Договору передбачено право банку змінювати та доповнювати Тарифи в порядку та на умовах, передбачених в правилах. Пунктом 6.9. Договору передбачено обов`язок позичальника кожного платіжного періоду сплачувати банку повну суму мінімального платежу. Пунктом 7.7. Договору передбачено, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по кредитному договору позичальник сплачує пеню в розмірі, встановленому Тарифами.

Стягувач за виконавчим написом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до приватного виконавця Ярмоленка О.В. з заявою від 04.08.2021 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Позивач вважає вчинений виконавчий напис незаконним, оскільки порушені його права, так як напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства. Будучи не згодним з вказаним написом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», цього Переліку, був виключений на підставі Постанови КМ №480 від 19.04.2022, у зв`язку з визнанням нечинними та скасуванням п. 1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14). Так вищезазначеною постановою визнано незаконною та нечинною Постанову КМ України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, щодо доповнення переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зобов`язано КМ України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили 22.02.2017.

Таким чином, при вчиненні 08.06.2021 виконавчого напису нотаріус мав керуватися пунктом 1 розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином,вчинення нотаріусомвиконавчого написувідбувається зафактом поданнястягувачем документів,які згідноіз відповіднимПереліком єпідтвердженням безспірностізаборгованості абоіншої відповідальностіборжника передстягувачем.Сам пособі фактподання стягувачемвідповідних документівнотаріусу несвідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

Так під час розгляду справи, відповідач мав право на подання відзиву з наданням доказів на підтвердження обґрунтування своєї правової позиції, однак своїм правом не скористався та відповідні докази суду не надав.

З матеріалів справи підстави для висновку про отримання нотаріусом всіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису та перевірки безспірності заборгованості судом не встановлені.

Як вже зазначалося судом, матеріали нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису, суду не надані.

Ухвала суду в частині надання копій документів щодо правових підстав звернення із заявою про вчинення виконавчого напису 08.06.2021 № 110175 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» не виконана.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

З наданої копії виконавчого напису вбачається, що виконавчий напис нотаріусом було вчинено не на документі, який встановлює заборгованість, а на окремому новоствореному нотаріусом документі, що не передбачено чинним законодавством.

В тексті виконавчого напису нотаріусом не зазначено на підставі чого ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Виконавчий напис містить лише посилання на переуступлення права вимоги, але не зазначеного якого саме права, на підставі чого воно виникло, в тому числі на підставі наданого відповідачем додаткового договору до договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток №700/004695/14 від 05.09.2014.

З копії додаткового договору до договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток №700/004695/14 від 05.09.2014 судом встановлено, що цей договір нотаріально не засвідчений. Умови цього договору покликаються на Тарифи та Правила, які в матеріалах справи відсутні. Без їх наявності неможливо встановити умови щодо нарахування процентів та штрафних санкцій. Розрахунок заборгованості відсутній.

Відповідно до правового аналізу вищевикладених норм Закону виконавчий напис нотаріусом може бути вчинений за договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) лише у разі нотаріального посвідчення таких договорів.

Наданий кредитний договір нотаріально не засвідчений.

Щодо безспірності заявленої до стягнення заборгованості, суд зазначає, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц висловлено позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З матеріалів справи судом не встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача кредитний договір разом з додатками, первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення розрахунку нарахованих штрафних санкцій, з зазначенням строків (щоденного) нарахування, відповідно до умов кредитного договору, а тому суд приходить до висновку про недодержанням нотаріусом при вчиненні виконавчого напису вимог закону щодо встановлення безспірності заборгованості.

Також, як вбачається з виконавчого напису, право вимоги до боржника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшло від ПАТ «ОТП Банк», на підставі численних договорів факторингу, жодний з яких в матеріалах справи відсутній.

Отже, враховуючи вищенаведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом мав був сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. Проте ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 02 серпня 2024 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 136, ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-268, 280-284, 288 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 110175 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 08 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасниксправи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тольна, Республіка Венгрія, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 29.12.2000, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», адреса місцезнаходження: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 40340222.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження за адресою: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, місцезнаходження за адресою: пров. Поштовий, буд. 5, м. Харків, 61001.

Суддя Т.В. Богачова