Ухвала суду № 124791917, 29.01.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/906/24

Провадження № 1-кп/188/138/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петропавлівка Дніпропетровської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041530000003 від 02.01.2024, стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 дистанційно,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду знаходиться вказане кримінальне провадження з обвинувальним актом.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час на строк два місяці з дня винесення ухвали.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, скоєного за таких обставин, які прокурор вважає встановленими.

ОСОБА_3 у невстановлений час, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання наркотичних речовин, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, умисно, незаконно придбав кристалічну речовину загальною масою 0,0693 г, яка містить психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, загальною масою 0,0514 г, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , з метою подальшого незаконного збуту.

Надалі, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконний збут вказаної психотропної речовини, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання ОСОБА_3 , перебуваючи на автостоянці шахти «Ювілейна» по вул. Степова, 3 смт Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, 13.02.2024 приблизно о 15.36 незаконно збув ОСОБА_6 (анкетні дані особи легендовані) один прозорий сліп-пакет з кристалічною речовиною масою 0,0693 г, яка містить психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, загальною масою 0,0514 г, за що отримав від ОСОБА_6 (анкетні дані особи легендовані), грошові кошти у розмірі 500,00 грн.

Прокурор звертає увагу суду на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, не одружений, однак дані, що характеризують обвинуваченого, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені пунктами ст. 177 КПК України. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого йому злочину та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Наявність ризику спроби переховуватися від суду прокурор підтверджує тим, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 мається обґрунтована підозра у вчинені тяжкого злочину та можливість засудження до реальної міри покарання у виді позбавлення волі. Крім того, ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням іншого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.

Наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення прокурор підтверджує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного зі збутом психотропних речовин, яке за своїм змістом є триваючим та корисливим, за що обвинувачений отримував додаткові матеріальні блага для себе.

Прокурор обґрунтовує неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів тим, що особисте зобов`язання, особиста порука або застава виключає фактор обізнаності публічним обвинуваченням про постійне місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 , тому останній, користуючись цим, може вчинити дії, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим самим зашкодити проведенню судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та обґрунтував наявні ризики.

Захисник заперечував проти клопотання, пославшись на недоведеність обвинувачення, відсутність належних та допустимих доказів. На його переконання, обвинувачення грунтується на припущеннях, тому підстав для застосування запобіжного заходу він не вбачає. Захисник звернув увагу, що обвинувачений не порушував своїх процесуальних обов`язків. Захисник просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, щоб обвинувачений міг працювати позмінно.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, заявив, що домашній арешт перешкоджає працювати йому в нічні зміни в той час, коли на виробництві не вистачає працівників і на нього ображаються інші працівники, що він не працює у нічні зміни.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає таке.

Згідно з нормами ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2).

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч. 3).

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор довів наявність обставин, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Прокурором обґрунтовано наявність ризику, що обвинувачений може переховуватися від суду, але не доведено, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше не судимий і обвинувачується у вчиненні одного епізоду збуту наркотичних засобів у невеликому розмірі.

ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Вже дослідженими судом доказами це обвинувачення не спростоване.

Разом з тим, суд вже допитав всіх свідків обвинувачення і жоден із свідків не заявив про вплив на них з боку обвинуваченого, що спростовує твердження прокурора про можливість обвинуваченого у нічний час незаконно впливати на свідків, чим перешколджати кримінальному провадженню.

Згідно з ч. 4 ст. 191 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд бере до уваги, що відповідно до норми ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1). Отже, внаслідок застосування домашнього арешту з 22 години до 06 години наступного дня обвинувачений дійсно позбавлений можливості повноцінно працювати за своєю професією: машиніст гірничних виїмкових машин на підприємстві паливно-енергетичного сектору економіки, який згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 р. № 48 відноситься до секторів критичної інфраструктури, і в умовах воєнного стану, мобілізації та окупації ворогом території України, де розташована значна кількість об`єктів цього сектору, потребує кваліфікованих кадрів для збільшення видобутку вугілля. Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, враховуючи важливий суспільний інтерес до стабільної роботи вказаного сектору економіки, наявність у обвинуваченого постійної роботи на підприємстві цього сектору критичної інфраструктури, міцних соціальних зв`язків та дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу зможе запобігти встановленому ризику.

Суд вважає, що з огляду на існування ризику переховування обвинуваченого від суду, враховуючи конкретні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, слід обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з моменту постановлення цієї ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на обвинуваченого слід покласти обов`язки, запропоновані прокурором, внаслідок невиконання яких до обвинуваченого буде застосовано більш суворий запобіжний захід.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 4 ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 314-316, 369, 392-395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою до суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає: м. Першотравенськ Дніпропетровської області, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками по справі;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному

виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Копії цієї ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1