Ухвала суду № 124791241, 23.01.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Ухвала

Іменем України

23 січня 2025 року Справа №175/114/16-к

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна -

встановив:

09 грудня 2024 року ОСОБА_3 , як власник арештованого майна звернувся до суду з клопотанням про скасуванням арешту, яке було накладено в рамках кримінального провадження №12015040030000977 від 21 жовтня 2015 року.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд скасувати арешт, надав відповідну заяву.

Суд, розглянувши заяви, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області розглядався обвинувальний акт за ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №12015040030000977 від 21 жовтня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 .

17 травня 2017 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №186/698/17-к, внесене до ЄРДР за №12015040030000977 від 21 жовтня 2015 року було об`єднано з кримінальним провадженням №186/114/16-к, внесеним до ЄРДР за №42015041630000074 від 01 вересня 2015 року, присвоївши їм номер кримінального провадження 175/114/16-к.

10 липня 2023 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №42015041630000074 від 01 вересня 2015 року було закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, а обвинуваченого ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.364-1 КК України.

13 березня 2024 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12015040030000977 від 21 жовтня 2015 року було закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, а обвинуваченого ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015041630000074 від 01 вересня 2015 року, були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, які не були скасовані одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчився судовий розгляд.

Так, 22 грудня 2015 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 та накладено арешт на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_4 ) в ПАТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. «Газети Правда», 60.

Зобов`язано службових осіб вказаної банківської установи направляти виписки (довідки) із зазначенням на рахунках гр. ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) даних про зміну суми грошових коштів на вищезазначених рахунках до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 8.

В подальшому, 04 січня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області зазначену ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року про накладення ареолу на розрахункові рахунки ОСОБА_3 було скасовано та постановлено нову ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 про накладення арешту задоволено частково.

Накладено арешт на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_4 ) в ПАТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. «Газети Правда», 60, окрім грошових коштів, які необхідні для виплати заробітної плати, соціальних виплат, податків та інших обов`язкових платежів.

Враховуючи наведене, а також, як вбачається зі змісту ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, суд, закриваючи кримінальне провадження №12015040030000977 від 21 жовтня 2015 року (об`єднане з №42015041630000074 від 01 вересня 2015 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2017 р.), в своїй увалі не вирішив питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.01.2016 р., що є підставою для звернення до суду із даним клопотанням.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою… суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна…, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Питання тривалості обмеження права на мирне володіння майном, оцінюється судом з урахуванням практики ЄСПЛ. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

З огляду на викладене, суд враховує, що арешт майна триває протягом тривалого часу, суду не надано доказів існування підстав для проведення будь-яких додаткових досліджень або дій пов`язаних з арештованим майном, а тому суд вважає, що подальший арешт майна, як ступінь втручання у права і свободи заявника не виправдовує потреби кримінального провадження, відтак потреба в його подальшому застосування відпала, в зв`язку з чим накладені арешти на майно підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 170-177, 350, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, яке належить ОСОБА_3 , а саме: скасувати арешт у кримінальному провадженні №12015040030000977 від 21 жовтня 2015 року (об`єднане з №42015041630000074 від 01 вересня 2015 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2017 р.), накладений на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_4 ) в ПАТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. «Газети Правда», 60, окрім грошових коштів, які необхідні для виплати заробітної плати, соціальних виплат, податків та інших обов`язкових платежів, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1