Рішення № 124770970, 23.01.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1817/24

Провадження № 2/463/566/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

позивач, через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 80551 грн. 78 коп. та моральну шкоду в сумі 62000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.10.2023 о 12 год.00 хв. на вул. Б. Хмельницького, 188 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero» відповідач, ОСОБА_4 , рухаючись заднім ходом, не переконався у безпеці маневру та здійснив наїзд на автомобіль марки «Mersedes Benz», яким керував позивач, ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив технічні пошкодження автотранспортним засобам та порушив п.п. 10.9 ПДР України.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 27 грудня 2023 року, залишеною буз змін постановою Львівського апеляційного суду від 19 січня 2024 року, у справі №463/9849/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.10.2023 о 12 год. 00 хв. на вул. Б Хмельницького, 188 у м. Львові з вини відповідача, ОСОБА_4 , автомобіль позивача отримав пошкодження, а саме: двері передні праві деформовані зсередини по каркасу двері спереду, крило переднє праве деформовано в нижній частині.

14 листопада 2023 року позивач, ОСОБА_5 , звернувся в ТОВ «Експертиза» про виконання судової автотоварознавчої експертизи, за результатами якої 21 листопада 2023 року був складений висновок експерта №140 згідно з яким пошкодження автомобіля «Mercedes Benz ML 350 3,0 CDi5dr 7AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлені після ДТП 25.10.2023, які визначені при його обстеженні 14.11.2023 року - зазначені у пунктах 1.2 дослідницької частини даного висновку та відображені на фотографіях фототаблиць додатку, 2) вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Mersedes Benz ML 350 3,0 CDi5dr 7AT» ідентифікаційний НОМЕР_3 реєстраційний номер BC6500AХ від виявлених при обстеженні 25.10.2023 його пошкоджень внаслідок ДТП 14.11.2023 року, в цінах на вказану дату обстеження, становить: 119 834,46 грн. (сто дев?ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 46 коп.).

Позивачем оплачено вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу на суму 80 551,78 (вісімдесят тисяч п?ятсот п?ятдесят одна грн. 80 коп.) в т.ч. ПДВ 13 425,30 грн., згідно з актом виконаних робіт №99055261 від 29.12.2023 року та платіжної квитанції №68580042 від 02 лютого 2024 року, також оплачено рахунок б/н на обклеювання антигравійною плівкою крила на автомобілі «Mersedes Benz ML 350 3,0 CDi5dr 7AT» на суму 7 500,00 грн. ( сім тисяч п?ятсот грн. 00 коп).

Довідкою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» №57498341 від 13 листопада 2023 року оплачено 39 286,00 грн. (тридцять дев?ять тисяч двісті вісімдесят шість грн. 00 коп.), яка підтверджує факт виплати коштів щодо відновлювального ремонту автомобіля «Mersedes Benz ML 350 3,0 CDi5dr 7AT» на рахунок ТзОВ Західно-Український Автомобільний Дім (автосервіс).

Оскільки різниця між фактичним розміром шкоди на суму 119 834,46 грн. (сто дев?ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 46 коп.) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) на суму 39286,00 грн. (тридцять дев?ять тисяч двісті вісімдесят шість грн. 00 коп.), становить 80 551,78 (вісімдесят тисяч п?ятсот п?ятдесят одна грн. 80 коп.), позивач вважає, що така на підставі ст.1194 ЦК України покладається на відповідача, ОСОБА_4 , тому просить стягнути з останнього вказану суму на користь позивача.

Крім цього, ОСОБА_3 був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, на період відновлювального ремонту автомобіля «Mersedes Benz MI 350 3,0 CDi5dr 7AT», із 25.10.2023 до 29.12.2023, що спричинило незручності, які полягали в користуванні послугам таксі, транспортом загального користування для здійснення щоденних побутових потреб (продукти, ліки, одяг). Враховуючи, що позивач є особою пенсійного віку, це спричинило тяжкі душевні хвилювання, що мало наслідком високий артеріальний тиск, погане самопочуття тощо, тому на підставі ст.23, 1167 ЦК України просить стягнути з відповідача на користь позивача також 62000 грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Ухвалою від 06.03.2024 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 01.04.2024 постановлено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнити частково; Розгляд справи по суті провести у судовому засіданні 29 квітня 2024 року об 11 год. 45 хв. в приміщенні Личаківського районного суду м. Львова (79007, м. Львів, вул. Б. Лепкого, 16, другий поверх, зал судового засідання №6), про що повідомити сторони.

01.04.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки у відповідача відсутній обов?язок з відшкодування шкоди в межах ліміту страхового відшкодування. Так, цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату ДТП 25.10.2023 застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» відповідно до поліса обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ №215413586, ліміт на відшкодування шкоди на ремонт автомобіля 160000 (сто шістдесять тисяч) гривень.

Інформація про наявність у відповідача поліса відома позивачу, однак, як зазначено в листі Начальника відділу обслуговування складних збитків транспортного страхування ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» №92-31 від 23.01.2024 позивач не звертався до страхової компанії відповідача для отримання страхового відшкодування.

Відповідно до розрахунків наданих позивачем, загальна вартість коштів, понесених на ремонт транспортного засобу становить менше страхового ліміту, таким чином договором про страхування цивільно-правової відповідальності покривається вся сума, необхідна на ремонт транспортного засобу позивача, що зазнав шкоди у ДТП, а тому у відповідача обов`язку виплатити відповідне відшкодування не виникло.

Крім цього, вважає необґрунтованим позовні вимоги щодо матеріальної шкоди в розмірі 80551,78 грн. також у зв`язку з тим, що зазначені у позовній заяві твердження про отримані в результаті ДТП автомобілем позивача пошкодження, а саме: двері передні праві деформовані зсередини по каркасу двері спереду, крило переднє праве деформоване в нижній частині, суперечать фактичним обставинам ДТП та іншим доказам, зокрема фототаблиці пошкоджень Т3 «Mercedes Benz ML 350» д.н.з. НОМЕР_4 , з якої вбачається що в результаті ДТП було пошкоджено лише передні праві двері ТЗ позивача, матеріалами адміністративного провадження відносно відповідача, в яких міститься схема ДТП, складена інспектором УПП у Л/о ДПП Войціцьким С., з переліком пошкоджень отриманих транспортними засобами в результаті ДТП, а саме: «права передня дверка».

Крім цього, згідно з долученою позивачем Довідкою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» №57498341 від 13 листопада 2023 року оплачено 39286,00 грн. на рахунок ТОВ Західно-Український Автомобільний Дім (автосервіс), однак жодного обґрунтування саме такої суми виплати, яку здійснила Страхова Компанія «Арсенал Страхування» немає.

У висновку експерта Галамая Б.І. №140 від 21.11.2023р. (ст.9 висновку) експертом вказано, що 14.11.2023 року представлено аварійно пошкоджений автомобіль, на якому виявлені пошкодження, які, «виходячи з припущення, що до ДТП таких пошкоджень не було (на момент пошкодження автомобіль експертом не оглядався і будь-яких даних про їх наявність до пошкодження не представлено), з відомих експерту даних щодо обставин пошкодження автомобіля і загального характеру та зон розташувань його основних пошкоджень-деформацій - приймаються такими, що відносяться до отриманих внаслідок пошкодження у ДТП 25.10.2023р., а також, - шляхи-методи їх усунення з повноцінним відновленням автомобіля.» Виходячи з вищевказаного припущення експерт робить висновок, що у ДТП пошкоджено двері передні праві та крило передне праве вищевказаного ТЗ позивача. Однак, такий висновок експерта суперечить фактичним обставинам ДТП та іншим доказам, зокрема, постанові Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/9849/23, матеріалам адміністративного провадження відносно відповідача, фототаблиці пошкоджень Т3 «Mercedes Benz ML 350» д.н.з. НОМЕР_4 .

Також позивачем на підтвердження оплати за ремонт пошкодженого автомобіля надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №68580042 від 12 лютого 2024 року на суму 80551,78 грн., однак у призначенні платежу вказано «За технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів зг. акту викон. робіт №99055261 від 29.12.2023 р. в т.ч. ПДВ 13 425,30 грн.». В той час як в акті виконаних робіт №99055261 у списку виконаних робіт зазначено роботи з ремонту ТЗ, які не відносяться до ДТП, зокрема, фарбування та ремонт крила, ущільнювач, додаткові роботи по передньому бамперу, миття і чистка салону автомобіля тощо, а також вказано «при сплаті та переписі вказати: ремонтне замовлення: 1053600».

Таким чином, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №68580042 від 12 лютого 2024р. є суперечливим доказом, оскільки, містить призначення платежу, яке не відповідає акту виконаних робіт, містить посилання про те, що оплата відбулась за технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів (не вказано яких).

Щодо моральної шкоди в розмірі 62000 грн., то вважає такі вимоги також необґрунтованими, оскільки позивач зазначає, що моральна шкода заподіяна йому полягає у необхідності користуватись послугами таксі та громадського транспорту з метою купівлі одягу, продуктів харчування, ліків, що спричинило тяжкі душевні хвилювання, однак такі твердження є надуманими та не підтверджені жодними доказами.

Окрім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач проживає у АДРЕСА_1 , що знаходиться у Франківському районі міста Львова, у радіусі 100-200 метрів від якого знаходяться продуктові магазини такі як «Близенько», аптеки такі як «D.S.», кафе та заклади харчування.

Також позивачем не надано жодного доказу високого артеріального тиску та поганого самопочуття чи душевних хвилювань.

Більше того, з фототаблиці вбачається, що пошкодження транспортного засобу позивача було незначним та автомобіль «був на ходу» після ДТП.

В судовому засіданні 29.04.2024 вказаний відзив прийнято і долучено до матеріалів справи та за клопотанням представника позивача в судовому засіданні оголошено перерву до 11.06.2024.

Ухвалою від 09.05.2024 у справі №463/1817/24 (провадження №2-з/463/32/24) постановлено заяву представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково; накласти, в межах ціни позову 142551 грн. 78 коп., арешт на належну ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною її відчуження; в задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

В судовому засіданні 11.06.2024 задоволено клопотання представника відповідача про долучення доказів листа ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 02.04.2024 та виклик для допиту в судовому засіданні експерта, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи №463/9849/23 відносно відповідача та за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 07.08.2024, яке у зв`язку з неявкою експерта відкладено на 12.09.2024.

В судовому засіданні допитано експерта ОСОБА_6 , відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про визнання явки позивача в судове засідання обов`язковою та в судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.2024, яке у зв`язку з неявкою позивача та його представника було відкладено на 14.11.2024, а в подальшому у зв`язку з перебуванням головуючого у справі в нарадчій кімнаті по кримінальній справі на 09.12.2024 та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді на 23.01.2025.

В судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи оригіналу висновку експерта №140 від 21.11.2023, оскільки у долученій до позовної заяви його копії відсутні деякі аркуші, а також відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що позивач до страхової компанії відповідача не звертався, оскільки скористався можливістю прямого врегулювання отримання страхової виплати.

Зазначив, що так як розмір завданої позивачу, внаслідок ДТП з вини відповідача, шкоди перевищує страхову виплату (страхове відшкодування) на 80551 грн. 78 коп. просить на підставі ст.1194 ЦК України стягнути вказану суму з відповідача. Крім цього, оскільки, внаслідок ДТП з вини відповідача позивачу завдано також моральну шкоду, яку останній оцінює у 62000 грн., просить на підставі ст.23, 1167 ЦК України стягнути вказану суму з відповідача.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що оскільки вартість відновлювального ремонту не перевищує ліміту відповідальності страховика відповідача, а тому підстави для стягнення з відповідача матеріальної шкоди відсутні. Крім цього, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами спричинення йому моральної шкоди, а також її розмір, вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача і моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази експерта, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 27 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 19 січня 2024 року, у справі №463/9849/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців, у зв`язку з тим, що останній, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_5 , 25.10.2023 о 12 год.00 хв. на вул. Б. Хмельницького, 188 у м.Львові, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпеці маневру та здійснив наїзд на автомобіль марки «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок чого спричинив технічні пошкодження автотранспортним засобам та порушив п.п. 10.9 ПДР України.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_5 , була застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно із полісом №215413586 від 28.06.2023 з терміном дії з 30.06.2023 по 29.06.2024 включно. Ліміт відповідальності страховика за полісом №215413586 за шкоду заподіяну майну потерпілого визначено в розмірі 160000 грн., франшиза 0 грн. (а.с.77)

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах, пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, норми Закону № 1961-IV є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тлумачення зазначеної правової норми спеціального закону у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства приводить до висновку, що в контексті встановлених судом в цій справі фактичних обставин, одержавши страхову виплату, потерпілий не позбавляється права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок ДТП збитків, в тому числі у судовому порядку, однак відповідальність винуватця у разі визнання випадку страховим настає лише тоді, коли розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, на що безпосередньо вказує зміст статті 1194 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не звертався, що підтверджується листом останнього від 23.01.2024 (а.с.75).

В той же час як вбачається з відповіді на адвокатський запит (а.с.104) 09.11.2023 позивач звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (як встановлено з пояснень представника позивача до страховика позивача) із заявою про погодження розміру страхового відшкодування, де зазначив, що погоджується із розміром страхового відшкодування 39286 грн. При цьому, звертаючись із заявою до Страховика, власник транспортного засобу Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_6 , визначив розмір страхового відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування Страховиком збитків саме у заявленому розмірі.

В даному випадку автотоварознавча експертиза з метою визначення вартості відновлювального ремонту та/або вартості матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_7 , не проводилась, оскільки між Страховиком та потерпілою особою було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

За результатами проведеного розслідування, на підставі заяви власника транспортного засобу Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_8 від 09.11.2023 та інших документів стосовно заявленого випадку Страховиком було прийнято рішення та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 39286 грн.

13.11.2023 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ТзОВ Західно-Український Автомобільний Дім 39286 грн., що підтверджується копією Інформаційного повідомлення про зарахування коштів №57498341 (а.с.46).

Наступного дня 14.11.2023 позивач звернувся в ТзОВ «Експертиза» та уклав договір №14 про виконання судової автотоварознавчої експертизи, за результатами проведення якої 21.11.2023 був складений висновок експерта №140 (а.с.127-162) згідно з яким вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Mersedes Benz ML 350 3,0 CDi5dr 7AT» ідентифікаційний НОМЕР_3 реєстраційний номер BC6500AХ від виявлених при обстеженні 25.10.2023 його пошкоджень внаслідок ДТП 14.11.2023 року, в цінах на вказану дату обстеження, становить: 119834 грн. 46 коп.

Згідно з актом виконаних робіт №99055261 від 29.12.2023 вартість проведеного ремонту транспортного засобу «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_4 , становить 119837 грн. 78 коп. (а.с.45).

12.02.2024 ОСОБА_3 перерахував ТзОВ «Західно-Український Автомобільний Дім» 80551 грн. 78 коп., призначення платежу за технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів згідно з актом виконаних робіт №99055261 від 29.12.2023, в тому числі ПДВ 13425 грн. 30 коп., що підтверджується копією Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №68580042 (а.с.47).

Звертаючись до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача завданої матеріальної шкоди, позивач посилається на те, що так як розмір завданої позивачу, внаслідок ДТП з вини відповідача, шкоди перевищує страхову виплату (страхове відшкодування) на 80551 грн. 78 коп. вказана сума на підставі ст.1194 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, як вбачається з висновку ВП ВС, викладеного у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), який відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічні висновки зроблені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20), від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23).

Як зазначалося вище, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіль «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_5 , була застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», ліміт відповідальності 160000 грн., франшиза 0 грн. (а.с.77), а заявлений позивачем розмір завданої йому шкоди становить 119834 грн. 46 коп., тобто не перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача, а тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для покладення обов`язку з відшкодування шкоди на відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Крім цього, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що узгодження розміру страхового відшкодування було наслідком добровільного волевиявлення позивача, який 09.11.2023 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про погодження розміру страхового відшкодування, де зазначив, що погоджується із розміром страхового відшкодування 39286 грн., діючи добровільно та на власний розсуд, у зв`язку з чим автотоварознавча експертиза з метою визначення вартості відновлювального ремонту та/або вартості матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_7 , не проводилась, страхове відшкодування у вказаному розмірі 13.11.2023 було виплачене.

З урахуванням наведеного, звернення позивача наступного дня 14.11.2023 в ТзОВ «Експертиза» з метою проведення судової автотоварознавчої експертизи суперечить як попередній поведінці ОСОБА_7 , так і засадам розумності та диспозитивності.

Щодо позовних вимог в частині стягнення компенсації моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.3, 9 Постанови №4 від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди.

Самі такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 701/453/21.

Судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_4 було пошкоджено транспортний засіб позивача, внаслідок чого останній був позбавленийможливості користуватисятранспортним засобомв періодпроведення йоговідновлювального ремонтув періодз 25.10.2023до 29.12.2023,що спричинилотяжкі душевніхвилювання, погане самопочуття та порушення звичних комфортних умов проживання, оскільки позивач змушений був користуватися послугами таксі, транспортом загального користування для здійснення щоденних побутових потреб.

При визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань та переживань позивача, а також того, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню 10000 грн., що є достатнім та співмірним із завданою позивачу моральною шкодою, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

При цьому, з урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування відсутні підстави стверджувати, що відповідачем доведено відсутність протиправності та вини в завданні позивачу моральної шкоди, а тому вважає необґрунтованими викладені у відзиві доводи представника відповідача з цього приводу.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені (а.с.49, 96) судові витрати, що становлять 2031 грн. 12 коп. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 142 грн. 48 коп. (2031,12грн.* 10000грн./142551,78грн.).

Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10000 грн. (десять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 142 грн. 48 коп. (сто сорок дві гривні сорок вісім копійок) судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Повне судове рішення складено 28.01.2025.

Суддя: Р.Я. Головатий