Ухвала суду № 124769517, 25.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3546/25

Провадження № 1-кс/761/3009/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Слідчого відділення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодження прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця - солдат в/ч НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12024100100004593, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.11.2024 року, -

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого Слідчого відділення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодження прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12024100100004593, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.11.2024 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100100004593, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.11.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений слідством час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї придбав у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб автомат «АК-74М», № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення, який належить до бойової нарізної вогнепальної зброї. 22.11.2024 ОСОБА_4 , за допомогою інтернет мережі на сайті «Reibert» домовився з особою, яка відповідно Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», в рамках конфіденційного співробітництва брала участь у проведенні оперативної закупівлі та виступала під даними ОСОБА_8 , про продаж останньому автомату «АК-74М» № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення. У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут вогнепальної зброї, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, шляхом збуту за грошові кошти в розмірі 40 000 гривень, вищевказаний автомат, без передбаченого законом дозволу, надіслав ОСОБА_8 , повідомлення з реквізитами банківської карти № НОМЕР_3 для оплати вартості автомат «АК-74М» № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення. 06.12.2024 о 18 год. 50 хв., після отримання від ОСОБА_8 переказу грошових коштів в сумі 40000 грн., ОСОБА_4 зберігаючи при собі частини вогнепальної зброї автомату «АК-74М» № НОМЕР_2 калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення, прибув до відділення №11 ТОВ «Нової пошти» за адресою: м. Суми, просп. Перемоги, буд.103, де відправив частини вогнепальної зброї автомату «АК-74М», № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення. Після чого, о 19 год. 03 хв., ОСОБА_4 зберігаючи при собі частини вогнепальної зброї автомату «АК-74М», № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення, прибув до відділення №7 ТОВ «Нової пошти» за адресою: м. Суми, вул. Білопільський Шлях, буд. 30/3, де відправив частини вогнепальної зброї автомату «АК-74М» № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення, тобто збув вогнепальну зброю, не маючи відповідного дозволу. Після чого надіслав ОСОБА_8 повідомлення із номером накладних 59001274772432 від 06.12.2024 та 59001274784482 від 06.12.2024 за якою 07.12.2024 о 16 год. 58 хв. ОСОБА_8 отримав у відділенні №105 ТОВ «Нової пошти» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 158 вищевказані частини вогнепальної зброї автомату «АК-74М» № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення, який належить до бойової нарізної вогнепальної зброї та є автоматом моделі «АК-74М» № НОМЕР_2 , калібру 5,45х39 мм, 1988 року виготовлення, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби.

24.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України від 23.01.2025; протоколом обшуку від 23.01.2025 автомобіля марки «NISSAN» моделі «NAVARA» д.н.з. « НОМЕР_4 » за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 4/56; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому отриманого від ТОВ «Нова пошта»; протоколами допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На даний час орган досудового розслідування вважає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органу досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, слідчий зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний перебуває на службі в ЗСУ з 2015 року та весь час сумлінно виконував службові обов`язки. Крім того, зазначив, що останній раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину. Між тим, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України прокурором не доведено. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що надасть змогу останньому далі проходити службу в ЗСУ, або визначити розмір застави, що буде відповідати майновому стану особи.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначив, що наразі проживає на території військової частини, не мав за весь час служби жодного зауваження та хоче продовжити нести службу.

Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100100004593, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.11.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

23.01.2025 року ОСОБА_4 було затримано у порядку, передбаченому ст.208 КПК України.

24.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 7 років позбавлення волі, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній усвідомлює тяжкість можливого покарання.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що останній працевлаштований, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу на свідків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів, який обраховувати з 23 січня 2025 року до 23 березня 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Слідчого відділення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по місту Києву та Київської області.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по місту Києву та Київської визначити на 60 днів, який обраховувати з 23 січня 2025 року до 23 березня 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.

Визначити для ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрюваного, в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1