Ухвала суду № 124769487, 22.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2577/25

Провадження № 1-кс/761/2391/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , за погодження прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Єнакієве, громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «ДРБ ГРУП», одруженого, маючого на утриманні трьох дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 22023270000000065, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.04.2023 року

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , за погодження прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 22023270000000065, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.04.2023 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023270000000065, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.04.2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у кінці квітня 2023 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 залучила до своєї протиправної діяльності громадянина ОСОБА_4 та запропонувала придбати 50 % статутного капіталу ТОВ «Шеврон-Київ» з метою заволодіння бюджетними коштами. Як результат, останній 26.04.2024 придбав у ОСОБА_8 50% статутного капіталу товариства, ставши рівноправним учасником ТОВ «Шеврон-Київ» та почав діяти за попередньою змовою із ОСОБА_8 . Так, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 відбувся розподіл ролей (обов`язків) у протиправній схемі, у якій, ОСОБА_8 , як директор продовжувала підписувати всі документи товариства, проводила банківські розрахунки, відповідала за роботу цеху з пошиття та дороблення одягу, який був орендований ТОВ «Шеврон-Київ» та в якому працювали безпосередньо працівники товариства, а також передачу військового одягу замовнику, а ОСОБА_4 у свою чергу виконував роль загального керівника, домовлявся від імені товариства із субпідрядниками, щодо виконання робіт з пошиття військового одягу, контролював поставку та прийом товару від субпідрядників, та надавав вказівки ОСОБА_8 щодо розподілу та витрати грошових коштів. Для досягнення злочинного результату, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 усвідомлюючи умови укладеного нею з Замовником Контракту, де у п.п. 3, 8, 10, 12, 42, 44 передбачено, що передача готових товарів повинна відповідати встановленим для цього товару стандартам, технічній документації виробника, технічним вимогам (Додаток №4) та затвердженому зразку-еталону, погодженому Національною гвардією України, який відповідає технічним вимогам товару, а також розуміючи умови п. 5 Контракту про надання Замовником давальницької тканини для виготовлення з неї предметів речового майна, запровадили механізм заволодіння державними коштами шляхом закупівлі неякісної фурнітури, у тому числі ниток, яка не відповідає вимогам, а саме: Технічним вимогам від 29.12.2022 № 84, Технічним вимогам від 29.12.2022 № 90, ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, ТУ У 14.1-00034022-078:2015. При цьому, після придбання частки статутного капіталу ТОВ «Шеврон-Київ», починаючи з кінця квітня 2023 року ОСОБА_4 , точного дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, особисто проводив переговори із контрагентами та домовлявся про виконання підрядних робіт, представляючись керівником чи представником товариства. З цього часу, ОСОБА_4 перебрав на себе обов`язок контролю виконання субпідрядних робіт та їх оплату. Після заключення угод (контрактів) із субпідрядниками, ТОВ «Шеврон - Київ» передавалась давальницька тканина, з якої необхідно було виготовити формений одяг та вся необхідна фурнітура, що не відповідала технічним вимогам та умовам. Зокрема нитки для пошиття одягу передавались не армовані та звичайні швейні (номенклатура №40/2). Тому відповідальність за пошиття одягу із використанням фурнітури, яка не відповідає технічним вимогам та технічним умовам несе безпосередньо директор ТОВ «Шеврон - Київ» ОСОБА_8 та як співучасник злочину - учасник товариства ОСОБА_4 . Зокрема, під час виконання супідрядних робіт по пошиттю військового одягу ФОП ОСОБА_9 вказувалось про постачання ТОВ «Шеврон-Київ» фурнітури яка не відповідала технічним умовам та вимогам до пошиття військового одягу, що повністю ігнорувалось представниками ТОВ «Шеврон-Київ» та вплинуло на якість виготовленого товару.

29.10.2024 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

18.01.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 від 16.12.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023270000000065 продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 29.01.2025.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: Повідомленням №74/5/2-348 від 04.04.2023 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину; Рапортом №74/5/2-347 від 04.04.2023 про виявлене кримінальне правопорушення з додатками; Державним контрактом (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення (пошиття військової форми із давальницької сировини) №34/В33-2023 між ТОВ «Шеврон - Київ» та Військовою частиною НОМЕР_1 ; Протоколом обшуку від 14.09.2023 території та приміщень Військової частини НОМЕР_1 із зразками одягу; Протоколом обшуку від 14.09.2023 офісного приміщення ТОВ «Шеврон-Київ»; Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.02.2024 №28200/23-34/816/23-34; Висновком товарознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.04.2024 №21027/23-53; Висновком судової економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.07.2024 №646/24-24; Актом ревізії від 08.12.2023 №040508-20/4 окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період 01.01.2021 по 31.08.2023 Управляння Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області; Довідкою (висновок) Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області №262515-17/2091-2024 від 13.06.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.10.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.04.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.10.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 27.10.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 24.10.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.08.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 26.11.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 26.11.2024; Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від. 26.11.2024; Листом ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського» від 04.06.2024 №244/05; Листом ТОВ «ПромтрансНДІпроект» від 04.06.2024 №2; Протоколом огляду документів вилучених під час обшуку 22.06.2024 у будинку за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_4 ; Протоколом огляду вилучених під час обшуку у ТОВ «Шеврон-Київ» документів від 11.06.2024; Протоколом огляду вилучених під час обшуку у ТОВ «Шеврон-Київ» документів та сайтів з продажу ниток від 11.06.2024; Протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних мереж стосовно ОСОБА_19 від 28.06.2023, Іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, зі змісту клопотання вбачається, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється. Крім того, слідчий зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив залишити без задоволення. Крім того, зазначив, що підозра повідомлена останньому не обґрунтована. Між тим, вказав, що у показаннях свідків не міститься відомостей про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Разом з тим, повідомив, що враховуючи той факт, що останнього не було затримано та кримінальне провадження триває досить довго він мав можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, однак бажає довести свою невинуватість. Крім того, зазначив, що органом досудового розслідування вже було проведено усі необхідні слідчі дії, обшуки, тощо та вилучено усі необхідні для кримінального провадження речі, документи. Між тим, вказав, що підозрюваний ОСОБА_4 має 3х дітей, одружений, позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю. Разом з тим, повідомив, що прокурором не було належним чином обґрунтовано наявності достатньої кількості ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, повідомив, що скарг щодо якості одягу не надходило.

Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні установлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023270000000065, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.04.2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

29.10.2024 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

18.01.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 від 16.12.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023270000000065 продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 29.01.2025.

22.01.2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва строк досудового розслідування кримінального провадження № 22023270000000065 продовжено до 5 (п`яти) місяців, тобто до 29.03.2025.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним можливість знищення, сховання підозрюваним речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування триває та орган досудового розслідування не провів усіх необхідних слідчих дій для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній усвідомлює тяжкість можливого покарання.

Разом з тим, слідчий суддя вважає відстунім ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки органом досудового розслідування не долучено відповідних доказів та вказаний висновок є виключно припущенням.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що останній працевлаштований, раніше не судимий, одружений, має на утриманні 3х дітей, має визначене місце проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу на свідків, знищення, сховання речей чи документів необхідних для кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів, а саме до 22 березня 2025 року включно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , під вартою визначити на 60 днів, до 22 березня 2025 року включно.

Визначити для ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;

-не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрюваного, в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого/прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_20