Вирок № 124769207, 22.01.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/4294/24

пр. № 1-кп/759/471/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2023 за № 12023100080004519 та 01.03.2024 за № 12024105080000261 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, який здобув середню освіту, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 4 листопада 2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Шахтарського міського суду Донецької області від 30 листопада 2007 року за ч. 2 ст. 186, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Хмельницького районного суду Хмельницької області від 4 квітня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 травня 2013 року за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

- вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2018 року ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 грудня 2018 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України на 4 роки 10 місяців позбавлення волі;

- вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 серпня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1, 4 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 26 травня 2023 року по відбуттю строку покарання,

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК Украни до покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць (покарання відбуте),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

встановив:

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.

ОСОБА_3 04 грудня 2023 року близько 14 години 15 хвилин, перебуваючи в магазині «Київхліб», розташованому за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 24, реалізуючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, звернув увагу на грошові кошти, які знаходились ліворуч від касового апарату на прилавку. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Без розриву у часі, реалізовуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, а продавець магазину у цей час відволіклась, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення взяв зазначені грошові кошти у сумі 2400 грн. та відразу після цього покинув приміщення магазину «Київхліб» та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» майнової шкоди на вказану суму.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст.51 КУпАП, відповідно до яких збільшено розмір суми збитків для настання кримінальної відповідальності за ст.185 КК України, оскільки розмір завданої майнової шкоди, має перевищувати 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» у розмірі 2400 грн. (за епізодом від 4 грудня 2023 року).

Враховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2023 році становить - 2684 грн.

Таким чином, на день судового розгляду вищевказаний епізод крадіжки, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, яким заволодів обвинувачений є меншими за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність.

Згідно з п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

З урахуванням наведених обставини, суд вважає за необхідне кримінальне провадження за вказаним епізодом крадіжки закрити з підстав, передбачених п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Крім того, ОСОБА_3 18 січня 2024 року близько 15 години 10 хвилин, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_3, реалізуючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, звернув увагу на коробку, в якій знаходились грошові кошти. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Без розриву у часі, реалізовуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, а продавець магазину у цей час відволіклась, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення взяв зазначені грошові кошти у сумі 3000 грн. та відразу після цього покинув приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ФОП « ОСОБА_6 » майнової шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29 лютого 2024 року у невстановленої досудовим розслідуванням особи при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбав таблетку білого кольору, що містить в собі наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,022 г, а тим самим незаконно придбав наркотичний засіб без мети збуту, який в подальшому заховав до правої кишені куртки, в яку був одягнутий, тим самим почав незаконно зберігати вказаний наркотичний засіб без мети збуту.

В подальшому, 29 лютого 2024 року приблизно о 13 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 9 ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції, у якого в присутності двох понятих із правої кишені куртки, в яку останній був одягнутий, виявлено та вилучено таблетку білого кольору, що містить в собі наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,022 г, який ОСОБА_3 умисно незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що справді, за обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, він, 4 грудня 2023 року у денний час, перебуваючи у магазині «Київхліб», що по бульвару Кольцова, 24 в м. Києві, діючи з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, користуючись тим, що його дії не викликають підозри в оточуючих, а продавець магазину в цей час відволіклась, викрав з прилавку грошові кошти в сумі 2400 грн. та з місця вчинення злочину пішов та викраденим майном розпорядився ними на власний розсуд. Крім цього, 18 січня 2024 року у денний час, перебуваючи у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_3, діючи з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, користуючись тим, що його дії не викликають підозри в оточуючих, а продавець магазину в цей час відволіклась, викрав з-під прилавку грошові кошти в сумі 3100 грн. та з місця вчинення злочину пішов та викраденим майном розпорядився ними на власний розсуд. Крім цього, він, 29 лютого 2024 року в денну пору доби, перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 9, придбав одну таблетку наркотичного засобу метадон для власного вживання, але був затриманий працівниками поліції, яким він добровільно видав наркотичний засіб та повідомив про обставини його придбання та зберігання.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 2 ст. 309 КК України вірна, оскільки він таємно викрав чуже майно (крадіжка) повторно та в умовах воєнного стану та незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до тяжких злочинів (ч. 4 ст. 185 КК України) та нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 309 КК України), обставину, яка пом`якшує його покарання та обставину, яка обтяжує його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, неодружений, пільг та утриманців не має, має середню освіту, працездатний, але офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, вчинив зазначені злочини через невеликий проміжок після відбування покарання (менше року з 23 травня 2023 року).

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених для даного виду покарання санкціями ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, а остаточне покарання призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або призначення іншого розміру чи виду покарання.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

-за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Кримінальне провадження 12023100080004519 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом від 4 грудня 2023 року), закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 22 січня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/7740-Д від 7 лютого 2024 року у сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) гривню 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/14469-НЗПРАП від 15 березня 2024 року у сумі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 копійок.

Речові докази по справі:

-DVD-R-диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні магазину «Київхліб» - зберігати при матеріалах кримінального провадження 12023100080004519;

-DVD-R-диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» - зберігати при матеріалах кримінального провадження 12023100080004519;

-наркотичний засіб метадон (фенадон) масою 0,022 г, який зберігається у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП України в м. Києві - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1