Ухвала суду № 124768363, 29.01.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/15096/24

Провадження №2/712/1238/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29.01.2025 м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ домоволодіння в натурі та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Березенка Є.А. звернулася у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить поділити в натурі домоволодіння та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає частці 29/50, запропонованого у висновку експерта №42/24-БТ, а саме: частина житлового будинку літ. "А-1" з прибудовами літ "A1-1" з відповідною частиною надвірних будівель та споруд (літня кухня літ. "Б" з прибудовою літ. "б", сарай літ. "Б1", вбиральня літ. "Н", гараж (тимчасовий) літ. "Л", літній душ літ. "М" погріб літ. "В", огорожі літ. "№1, 6", ворота з хвірткою ліг. "№2", яма зливна літ. "№7", вимощення літ. "№1".

Під час вирішення питання про відкриття провадження суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

У порушення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначена ціна позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №916/1220/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У якості доказу вартості майна суду може бути поданий звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Згідно з позовною заявою, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (поділ в натурі) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності). На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, тобто лише за вимогу немайнового характеру. Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру позивачем не сплачено.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подається фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, суд не може встановити розмір судового збору який необхідно сплатити позивачу, оскільки судовий збір визначається в залежності від ціни позову.

Так, позивач не навів підстави та не додав документи, з яких суд міг би визначити вартість майна, або ж докази неможливості визначення точної ціни позову за вимогами майнового характеру на день подання позову.

Суд зазначає,що дляусунення недоліківпозовної заявипозивач повинен надати документи, які підтверджують дійсну вартість спірного майна, зокрема, висновок оцінки щодо визначення його вартості на час звернення до суду, зазначити вартість майна та сплатити судовий збір у розмірі 1% від вартості витребуваного майна, з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Крім того, при усуненні вищевказаних недоліків, позивачу також необхідно уточнити зміст позовних вимог, зокрема, у вступній частині позовна заява має назву «про поділ домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності», тоді як в прохальній частині зазначені вимоги про поділ домоволодіння в натурі та визнання права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви додано інформацію, надану КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» про зареєстроване право власності станом на 01.01.2013, з якої вбачається, що право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_5 (29/50 частки) та ОСОБА_6 (21/50 частки).

З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_6 померла, як зазначає позивач, що її спадкоємцями є відповідачі, проте позивачем не надано доказів набуття права власності на частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідачами, актуальну інформацію про зареєстроване право власності на вказаний будинок, а також документів, що підтверджують право власності.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. ст.ст.175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ домоволодіння в натурі та визнання права власності залишити без руху.

Позивачу необхідно усунути, вказані в ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали.

У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Чапліна