Рішення № 124754478, 17.01.2025, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2715/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Бутирський Андрій Анатолійович

при секретарі Вівчарюк І.Б.,

розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури (58000, м.Чернівці, вул. Конституційна, 69, код ЄДРПОУ 02910120)

в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, Чернівецький район м. Чернівці, площа. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Траст" (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр.Центральний,73, код ЄДРПОУ 33002057)

про стягнення 1 749 991,73 грн.

Представники сторін:

від позивача Фуркал С.О. у порядку самопредставництва

від відповідача Марчук Д.П директор

у судовому засіданні брали участь Маріуца Р.А. - прокурор

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Траст" м. Миколаїв про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури на суму 1 749 991,73 грн. у тому числі 1 136 309,8 грн. основного боргу, 510 367,05 грн. інфляційних втрат і 103 314,88 грн. 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 року позовну заяву передано судді Бутирському А.А.

Ухвалою суду від 29.10.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.11.2024 р.

Ухвалою суду від 18.11.2024 р. підготовче засідання відкладено на 09.12.2024 р.

У судовому засіданні 09.12.2024 р. оголошено перерву до 16.12.2024 р. з подальшим оголошенням перерви до 23.12.2024 р.

Ухвалою від 23.12.2024 р. підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено на 13.01.2025 р.

У судовому засіданні 13.01.2025 р. оголошено перерву до 17.01.2025 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріал Траст» (далі Замовник) укладено договір оренди земельної ділянки площею 13,5373 га, в тому числі: під водоймищем - площею 2,87 га, під прибережно - захисною смугою площею 1,9488 га, для багатоповерхової житлової та громадської забудови з вбудованими приміщеннями соціально-культурно-побутового призначення та підземним авто паркінгом площею 8,7185 га за адресою: місто Чернівці вул. Чорновола, економіко-планувальна зона № 32, квартал № 002 (кадастровий номер 7310136600:32:002:0008) від 03.02.2005 № 532 строком до 01.12.2024.

Державною інспекцією архітектури та містобудування 05.10.2021 зареєстровано сертифікат № ІУ123210927581, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво окремих багатоквартирних житлових будинків (будинки 1-14) з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями, паркінгом та благоустроєм рекреаційної території за адресою вул. В. Чорновола м. Чернівці (будинок 4)» (далі Об`єкт будівництва) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Згідно інформації, яка міститься в акті готовності об`єкта до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ AC01:2301-7827-9705-9501), будівництво вказаного об`єкта розпочато 01.11.2018, роботи завершено 07.10.2020, пайова участь Відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася на підставі пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Відповідач проти позову заперечує, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви керівника Чернівецької окружної прокуратури датою здачі в експлуатацію будинку №4 за адресою вул. Чорновола є 05.10.21 р (сертифікат ІУ123210927581), а позовна заява подана 24.10.2024 р., тобто більше ніж через 3 роки після визначеної позовної давності.

Також відповідач вважає, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, а отже позов повинен бути залишено без розгляду. При цьому відповідач вказує на те, що як вбачається з додатків до позовної заяви керівник Чернівецької окружної прокуратури своїм листом №52-10579 ВИХ-24 від 18.10.2024 р. повідомив Чернівецьку міську раду, що він має намір звернутися з позовною заявою до суду. У свою чергу позовна заява подана 24.10.2024 р., із вказаного листа неможливо зрозуміти коли саме Чернівецька міська рада його отримала. Як наслідок керівником Чернівецької окружної прокуратури не обґрунтовано розумний строк протягом якого Чернівецька міська рада фактично мала можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення, а отже і не обгрунтував бездіяльність відповідного органу.

У задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру»).

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Згідно з ч. 4 ст. 71 Бюджетного кодексу України бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать зокрема надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів (ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають, зокрема кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Верховний суд в постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, зазначив, що «інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи».

Згідно з ч. 10 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Ненадходження коштів зі сплати пайового внеску до місцевого бюджету перешкоджає належним чином фінансувати створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Чернівецька міська рада обізнана про несплату відповідачем коштів пайової участі, оскільки була повідомлена про це прокурором.

Чернівецькою окружною прокуратурою 09.08.2024 р та 06.09.2024 р. направлено листи до Чернівецької міської ради щодо необхідності повернення коштів в дохід бюджету.

Однак, позивачем не повідомлено про намір самостійно вжити заходи щодо стягнення коштів до бюджету.

Чернівецькою міською радою позовну заяву щодо стягнення з відповідача пайової участі не пред`явлено.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернівецької міської ради, шляхом подання позову є невиконання Відповідачем вимог закону, що полягають у сплаті коштів до бюджету та не пред`явлення позову уповноваженим органом.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріал Траст» (далі Замовник) укладено договір оренди земельної ділянки площею 13,5373 га, в тому числі: під водоймищем - площею 2,87 га, під прибережно - захисною смугою площею 1,9488 га, для багатоповерхової житлової та громадської забудови з вбудованими приміщеннями соціально-культурно-побутового призначення та підземним авто паркінгом площею 8,7185 га за адресою: місто Чернівці вул. Чорновола, економіко-планувальна зона № 32, квартал № 002 (кадастровий номер 7310136600:32:002:0008) від 03.02.2005 № 532 строком до 01.12.2024.

Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 22.08.2016 видано містобудівні умови і обмеження № 1290/16 на об`єкт будівництва «Будівництво окремих багатоквартирних житлових будинків (будинки 1-14) з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями, паркінгом та благоустроєм рекреаційної території», який знаходиться на вищевказаній земельній ділянці.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.10.2018 видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113182922121. Найменування згідно проекту будівництва: «Будівництво окремих багатоквартирних житлових будинків (будинки 1-14) з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями, паркінгом та благоустроєм рекреаційної території за адресою вул. В. Чорновола м. Чернівці (будинок 4)».

Код об`єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000:1122.1 «Будинки багатоквартирні масової забудови».

Державною інспекцією архітектури та містобудування 05.10.2021 зареєстровано сертифікат № ІУ123210927581, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво окремих багатоквартирних житлових будинків (будинки 1-14) з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями, паркінгом та благоустроєм рекреаційної території за адресою вул. В. Чорновола м. Чернівці (будинок 4)» (далі Об`єкт будівництва) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Згідно інформації, яка міститься в акті готовності об`єкта до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ AC01:2301-7827-9705-9501), будівництво вказаного об`єкта розпочато 01.11.2018, роботи завершено 07.10.2020, пайова участь Відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася на підставі пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Відповідно до інформації Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заява від Замовника щодо визначення розміру пайової участі по Об`єкту будівництва до Чернівецької міської ради не надходила.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці між Чернівецькою міською радою і Замовником по даному Об`єкту будівництва не укладався.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон № 3038-VI) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 3038-VI полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини п`ята та дев`ята статті 40 Закону № 3038-VI, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону. Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих і перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону № 3038-VI визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

При цьому, обов`язок сплатити пайову участь, у разі його невиконання замовником будівництва у 2020 році, зберігається до прийняття об`єкта в експлуатацію, навіть у наступних після 2020 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 16.10.2023 у справі №140/5484/21 від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У вказаній справі Замовнику дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво окремих багатоквартирних житлових будинків (будинки 1-14) з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, паркінгом та благоустроєм рекреаційної території за адресою: вул. В. Чорновола, м. Чернівці (будинок 4)» видано 19.10.2018, а 07.10.2020 складено акт про готовність зазначеного об`єкта до експлуатації, 05.10.2021 видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Отже, враховуючи, що у цій справі будівництво об`єкту розпочате до 2020 року, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до підпункту 1 частини 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

-для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

-для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Критерієм диференціації є, зокрема, розмежування нежитлових будівель і споруд та житлових будинків, у зв`язку із чим саме фактор будівництва будинку з метою створення житла, що має місце й у даному конкретному випадку, є визначальною кваліфікуючою ознакою при визначенні розміру розрахунку величини пайової участі.

При цьому, конструкція норм підпункту 1 частини 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-ІХ чітко визначає те, що при розрахунку розміру пайової участі при будівництві житлових будинків береться до уваги вартість будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Водночас, відсоток від вартості будівництва житлового будинку може бути меншим від 2% у випадку встановлення меншого відсотку відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, чинного на день набрання чинності Законом №132-ІХ.

Рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 за № 54 "Про затвердження Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, пунктів рішення міської ради VI скликання від 25.07.2013 № 926 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі Положення).

Відповідно до п. 2.1 Положення розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених міською радою становить:

- 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта містобудування для нежитлових будівель та /або споруд;

- 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для житлових будинків.

Отже, відсоток встановлений органом місцевого самоврядування є більшим, ніж встановлено Законом, а тому в даному випадку необхідно застосовувати розміри встановлені Законом.

Згідно даних сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 05.10.2021 № ІУ123210927581, загальна площа квартир об`єкта будівництва становить 4224,2 квадратних метрів.

На дату прийняття об`єкта в експлуатацію 05.10.2021 (дата видачі сертифіката № ІУ123210927581) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230.

Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Чернівецької області становила 13450 гривень.

Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача, складає 1 136 309,8 грн (4224,2 кв. м х 13450 грн = 56815490 грн х 2 % = 1136309,8 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори та інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 ЦК України розміщено у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Отже, положення розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Таким чином, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Тому, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18, а також у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17.

Відтак, наявні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

У зв`язку із наведеним з відповідача стягується 510 367,05 грн. збитків, заподіяних інфляцією, за період з з 05.10.2021 р. по 15.10.2024 р. та 103 314,88 грн. 3% річних за аналогічний період.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище.

Щодо застосування позовної давності слід зауважити, що відповідно до пункту 19 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ від продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб.

З урахуванням вищенаведеного, твердження відповідача про сплив строку позовної давності є помилковим.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Траст" (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Центральний, 73, код ЄДРПОУ 33002057) на користь Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, Чернівецький район м. Чернівці, площа. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) 1 136 309,8 грн. основного боргу, 510 367,05 грн. інфляційних втрат і 103 314,88 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Траст" (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Центральний, 73, код ЄДРПОУ 33002057) на користь Чернівецької обласної прокуратури, (м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А, код ЄДРПОУ 02910120,) 26249,88 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.01.2025 р.

Суддя А.А. Бутирський