Рішення № 124753034, 16.01.2025, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1145/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

секретар судового засідання: Сорока І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сідлецька А.М., довіреність № 669-Д від 27.12.2024 р.;

від відповідача: Статкевич Т.Ю., довіреність № 8 від 29.10.2024 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"

про стягнення 2342016 грн.

Процесуальні дії по справі.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Житомирська торгова компанія" 2342016,00 грн., з яких: 1263456,00 грн. пені та 1078560,00 грн. штрафу.

Ухвалою від 18.11.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 грудня 2024 р.

03.12.2024р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.55-87).

09.12.2024р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.88-97).

Ухвалою суду від 17.12.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 січня 2025 р.

В судовому засіданні 16.01.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його зобов`язань за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №22/3-431-VDK-24 від 07.08.2024 року.

За невиконання зобов`язань щодо поставки товару позивач нарахував до стягнення з відповідача 1263456,00 грн. пені та 1078560,00 грн. штрафу на підставі 7.2 контракту.

Відповідач у відзиві на позов вказав про об`єктивні обставини неможливості вчасного виконання контракту. Зазначив, що внаслідок заборони країною виробником імпорту товару, який є предметом контракту, відповідач змушений шукати посередників для викупу та поставки товару на територію України.

Відсутність умов щодо авансування товару позивачем позбавило відповідача можливості забронювати частину товару у виробника.

Відповідач вказав на наявність фінансових складнощів через блокування частини податкових накладних та перешкоджання його господарській діяльності з боку правоохоронних органів.

Звернув увагу на відсутність доводів позивача щодо понесення збитків внаслідок невиконання контракту. Враховуючи всі наведені обставини просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99,9%.

Позивач, заперечуючи доводи відповідача, зазначив, що останній здійснює господарську діяльність на власний ризик і має усвідомлювати можливість настяння несприятливих наслідків.

За умовами контракту відповідач гарантував, що товар є новим та належить йому на праві власності.

Посилаючись на недоведення відповідачем відсутності вини в непоставці товару, просив суд відмовити в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив суд зменшити заявлені штрафні санкції.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.08.2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (Виконавець) було укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №22/3-431-VDK-24, за умовами п.1.1 якого Виконавець зобов`язується поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари для потреб безпеки і оборони (далі - Товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та в Специфікації Товарів (Додаток 1 до Контракту) (далі - Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Товар в строки та на умовах, визначених цим Контрактом. Комплектність Товару наведено в Додатку 2 до Контракту (а.с.28-36).

Згідно з п.2.2 контракту загальна вартість (ціна) Товару за цим Контрактом становить 15408000 гривень 00 коп.

Відповідно до п.3.2 контракту товар поставляється Виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено Замовником Виконавцю не менше ніж за 3 робочих дні до планової дати поставки.

Сторони погодили, що Товар може поставлятися партіями. Розмір кожної партії Виконавець погоджує завчасно із Замовником до початку відвантаження.

Відповідно до п. 3.5 контракту право власності, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження Товару і контроль над Товаром переходять від Виконавця безпосередньо до отримувача в день підписання Замовником та уповноваженим представником отримувача Акту приймання-передачі військового майна, за формою згідно з додатком 23 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 (далі - Акт приймання-передачі військового майна), про що Замовник офіційно повідомляє Виконавця.

Акт приймання-передачі військового майна, що підписується Замовником та отримувачем, та Акт приймання-передачі Товару за Контрактом, підписуються одночасно в місці передачі Товару.

Видаткова накладна, акт приймання-передачі та/або інший документ, який підтверджує факт передачі Товару Виконавцем, в обов`язковому порядку має містити код УКТЗЕД для кожного найменування Товару.

Умовами пункту 4.1 контракту передбачено, що Виконавець зобов`язаний поставити Товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації.

Пунктом 7.2 контракту передбачено, що у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.п.1).

Згідно з п.7.7 контракту Сторона не несе відповідальності за порушення Контракту, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона не несе відповідальності за порушення Контракту, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Контракту.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом, якщо це невиконання або неналежне виконання сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). (п.7.8 контракту).

Специфікацією Державного контракту (додаток 1) сторони погодили найменування товару, у кількості 100 комплектів, ціну, загальну вартість товару в розмірі 15408000,00 грн. та строк поставки до 15.08.2024 року. (а.с.36 на звороті).

Додатком 2 до контракту сторони визначили комплектність товару, додатком 3 погодили зразок акту приймання-передачі (а.с.37, на звороті).

Додатковою угодою №1 від 09.08.2024р. сторони внесли зміни до контракту, виклавши в новій редакції пункт 2.2, сума контракту залишилась незмінною 15408000,00 грн. (а.с.38).

Претензією №11/2-10980 від 04.09.2024р. позивач вимагав від відповідача сплатити штрафні санкції, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань щодо поставки товару в строк до 15.08.2024р. (а.с.39-41).

У зв`язку з несплатою штрафних санкцій в добровільному порядку, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Житомирська торгова компанія" 2342016,00 грн., з яких: 1263456,00 грн. пені та 1078560,00 грн. штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Суд встановив, що зобов`язання між сторонами виникли на підставі Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №22/3-431-VDK-24 від 07.08.2024 року, який є договором поставки.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

Матеріали справи свідчать, що специфікацією товарів, яка є додатком 1 до контракту, сторони погодили, що строк поставки товару - до 15.08.2024р. (а.с.36 на звороті).

Однак відповідач умов укладеного між сторонами контракту не виконав та поставку товару не здійснив.

Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже вказувалось, п.7.2 контракту сторони погодили, що у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно розрахунку (а.с.4), позивач нарахував до стягнення з відповідача 1263456,00 грн. пені, нарахованої за період з 16.08.2024р. до 05.11.2024р. та 7% штрафу в сумі 1078560,00 грн.

Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків пені та штрафу, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично вірними, обґрунтованими та виконаним у відповідності до приписів чинного законодавства.

Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, та клопотання про зменшення штрафних санкцій, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків) , то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідками правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд зазначає, що застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідач зазначає, що причиною непоставки товару стали обставини затримки поставки контрагентами відповідача (виробниками) цієї продукції.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема,недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При цьому, ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені строки здійснення поставки товару.

Відносно посилань відповідача на неможливість замовити товар у виробника, суд вказує, що у п. 7.9 контракту сторонами передбачено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника відповідних коштів тощо.

Також судом ураховано, що у п. 1.3 контракту сторонами визнано та підтверджено, що укладання ними цього контракту здійснюється в умовах воєнного стану, а отже сторони були обізнані з усіма ризиками, що існують внаслідок зазначеної обставини, викликаної воєнною агресією рф в Україні.

Судом під час розгляду справи враховано і критичне значення своєчасності поставки відповідачем товару в умовах воєнного стану в Україні, при здійсненні захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 99,9%.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2342016,00 грн. з яких: 1263456,00 грн. пеня та 1078560,00 грн. штраф.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 28108,19 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Степана Бандери, буд. 7, офіс 316, ід. код 43672760)

на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 44725823):

- 1263456,00 грн. - пеня;

- 1078560,00 грн. - штраф;

- 28108,19 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.01.25

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи