Рішення № 124752836, 21.01.2025, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2025 року Справа № 903/877/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника відповідача: Прилуцького О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Овертранс

до відповідача: Приватного підприємства Транс-Атлас

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша

про стягнення 24398грн. 93коп.

встановив: позивач ТОВ Овертранс звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП Транс-Атлас (відповідача) 24398грн. 93коп. заподіяних збитків. Також просить стягнути з відповідача 3028грн витрат по сплаті судового збору.

Зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 15000грн, в т.ч. 3028грн. судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 22.02.2024 року о 23 годині 19 хвилин на автодорозі М-06, 830 км., водій- ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT MAGNUM 520.19T, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом LECSOR ТFB-1360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, допустив зіткнення з напівпричепом SCHWARZMULLER S1, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У відповідності до Постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2024 року у справі №308/4220/24, водія ПП ТРАНС-АТЛАС, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Позивач вважає, що оскільки ПрАТ СК Перша виплатило страхове відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону №1961-IV, - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу та франшизи, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності). Станом на 16.10.2024 року за Приватним підприємством "ТРАНС-АТЛАС" рахується заборгованість у сумі 24 398,93 грн.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У позовній заяві позивач просив суд розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.10.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша".

У відзиві (вх..№01-75/7316/24 від 05.11.2024) на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив (вх..№01-75/7314/24 від 05.11.2024) та у додаткових поясненнях у справі (вх..№01-75/7386/24 від 08.11.2024) відповідач зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог з огляду на неналежність доказів та передчасність їх заявлення до ПП Транс-Атлас відсутні, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому відповідач вказує, що доводи позивача про наявність підстав для визначення розміру відшкодування шкоди на підставі рахунку ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» № 2400722 від 23.02.2024, на який позивач посилається як на доказ розміру нанесеного йому збитку, суд не може брати до уваги як належний доказ, оскільки обов`язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому транспортному засобові, покладено саме на страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця. На відміну від ФОП Парфенюк Олени Валеріївни, яка на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 306/20 від 17.04.2020р., надає послуги оцінки вартості розміру збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» є лише постачальником товару, який, в даному випадку, він готовий продати за 32364 грн. Документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту немає, відповідно позивач не може отримати доплати у розмірі вирахуваних податків. Позивачем не доведено розміру суми, яку у відповідності із законодавством має відшкодувати заподіювач шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. При цьому, беручи до уваги, що Страховик відповідача здійснив виплату страхового відшкодування позивачу, а останній в свою чергу не оскаржував її розміри, то вимоги до відповідача не ґрунтуються на положенні закону. Підстави для задоволення позовних вимог з огляду на неналежність доказів та передчасність їх заявлення до ПП «ТРАНС-АТЛАС» відсутні. Для визначення розміру страхового відшкодування необхідні спеціальні знання для з`ясування відповідних обставин справи. Таким досвідом володіє лише експерт страховика, чий звіт не оспорював позивач та не отримував рецензії від належних установ.

У відповіді на відзив (вх..№01-75/7249/24 від 04.11.2024), додаткових поясненнях у справі (вх..№01-75/7353/24 від 07.11.2024) позивач зазначає, що доводи відповідача є безпідставними, так як позиція відповідача заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. Позивач та ПрАТ "Страхова компанія "Перша" (страховик відповідача) не досягли спільної згоди про розмір страхового відшкодування (як зазначено відповідачем), саме тому останнім і було проведено експертизу (Звіт №254-24_SOS_-240326-280125 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.04.2024). Звіт про оцінку з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Оскільки ПрАТ СК Перша виплатило страхове відшкодування за заявою позивача оцінену нею шкоду, визначеному статтею 29 Закону №1961-IV, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).

У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій має проводитися або було проведено ремонт автомобіля. Позивач не зобов`язаний здійснювати відновлювальний ремонт за власні кошти і лише тоді звертатись до суду по захист порушеного права.

06.11.2024 (вх..№01-75/7346/24) від третьої особи ПрАТ Страхова компанія Перша надійшли пояснення третьої особи щодо позову та відзиву, у яких третя особа зазначила, що керуючись ст.22 та 29 Закону ПрАТ "СК "Перша" здійснило оцінку пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до звіту № 254-24_SOS_-240326-280125 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.04.2024 (копія міститься в матеріалах справи) вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 23 005,08 грн. (включаючи ПДВ на ремонтні роботи, запасні частини, матеріали фарбування), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 9 558,08 грн. (включаючи ПДВ на ремонтні роботи, запасні частини, матеріали фарбування). ПрАТ "СК «Перша" виконало свої зобов`язання за даним страховим випадком у повному обсязі, перерахувавши на рахунок позивача виплату страхового відшкодування на суму 7965,06грн (без ПДВ 1593,01грн).

Третя особа просила здійснювати розгляд справи без участі її представника.

Ухвалою суду від 18.12.2024 постановлено перейти до розгляду справи №903/877/24 за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження до 20 січня 2025 року та призначити підготовче засідання 08.01.2025.

Ухвалою суду від 08.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 21 січня 2025 року. Визнано явку учасників справи у судове засідання на їх розсуд.

16.01.2025 від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій останній просив провести судове засідання без участі представника позивача за наявними матеріалами справи, повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

21.01.2025 від представника відповідача надійшла заява з поясненнями.

У судовому засіданні 21.01.2025 представник відповідача проти позову заперечив, просив у позові відмовити повністю.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

22.02.2024р. о 23 годині 19 хвилин на автодорозі М-06, 830 км. водій - ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT MAGNUM 520.19T, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом LECSOR ТFB-1360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, допустив зіткнення з автомобілем Volvo НОМЕР_4 з напівпричепом SCHWARZMULLER S1, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2024 (справа № 308/4220/24) водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ПП «ТРАНС-АТЛАС» була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Перша" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-218549326. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160000 грн., франшиза не передбачена.

23.02.2024 позивач звернувся до ПрАТ " Страхова компанія "Перша" з повідомленням про настання події, яка має ознаки страхової.

ТОВ «Овертранс» подав до страхової компанії заяву про страхове відшкодування, яка була отримана ПрАТ "СК "Перша" 29.02.2024.

16.04.2024 ПрАТ Страхова компанія Перша виплатило страхове відшкодування позивачу на його рахунок на суму 7965,07грн у розмірі з урахуванням фізичного зносу та франшизи, що підтверджується випискою по рахунку від 16.04.2024.

18.04.2024 позивач звернувся до ПП «Транс-Атлас», як до власника автомобіля RENAULT MAGNUM, із заявою про оплату різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у сумі 24398,93грн. У матеріалах справи міститься фіскальний чек Укрпошти та список згрупованих відправлень від 19.04.2024. Відповідь відповідача на заяву у матеріалах справи відсутня.

23.05.2024 позивач надіслав до ПрАТ "СК "Перша" запит з проханням надіслати на адресу ТОВ «Овертранс» розрахунок суми страхового відшкодування із зазначенням суми зносу.

30.05.2024 ПрАТ "СК "Перша" надіслала позивачу лист, в якому вказала, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 23005,08грн, однак вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 70% становить 9558,08грн. Страхова виплата була визначена на суму 7962,07грн. До листа ПрАТ "СК "Перша" додано Звіт №254-24_SOS_-240326-280125 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.04.2024 з калькуляцією вартості відновлювального ремонту, виконаних оцінювачем ФОП Парфенюк О.В.

Звертаючись із позовом до суду про стягнення з відповідача збитків позивач зазначає, що оскільки ПрАТ СК Перша виплатило страхове відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону №1961-IV, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу та франшизи, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності). Посилаючись на рахунок ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» №2400722 від 23.02.2024, згідно якого вартість борта бокового ELOX 25х800х3248 становить 32364 грн., позивач просить стягнути з відповідача різницю - 24398,93грн збитків (32364 7965,07).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 зазначеної статті).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала. Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування".

Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України (абзац 3 частини 1 статті 89 вказаного Закону).

Згідно статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV).

Законом N 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону N 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом N 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом N 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом N 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, якщо згідно із Законом N 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону N 1961-IV).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі N 760/15471/15-ц, від 14.12.2021 у справі N 147/66/17.

В Законі N 1961-IV наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон, який спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону N 1961-IV).

Тобто положення Закону N 1961-IV спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Таким чином, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 22.1 статті 22 Закону N 1961-IV встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону N 1961-IV).

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі Методика).

Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (п. 1.4 Методики).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що фізичний знос КТЗ (його складників) утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (п. 2.4 Методики).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + Cм + Cс х (1- Ез), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; Cм - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Cс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах N 910/3650/16 і N 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі N 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі N 910/3867/16, від 12.03.2018 у справі N 910/5001/17.

Згідно з абзацом 2 пункту 12.1. статті 12 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

При цьому пунктом 36.6 статті 36 Закону N 1961-IV передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно з пунктом 50 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування" страхова виплата (страхове відшкодування) - це грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу).

№254-24_SOS_-240326-280125 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.04.2024, складеного оцінювачем ФОП Парфенюк О.В., вбачається, що вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складових, що замінюються становила 23 005,08 грн, з яких: 3410,88 грн - вартість ремонтних робіт, 19210,00грн - вартість складових, які підлягають заміні, 384,20 грн - вартість необхідних для ремонту матеріалів. Крім цього, коефіцієнт фізичного зносу - 0,70, вартість (розмір) збитків - 9 558,08 грн, франшиза - 0,00 грн, 1 593,01 грн - ПДВ; розмір страхового відшкодування - 7 965,07грн.

Відповідно до п.36.2 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Позивач просив здійснити виплату страхового відшкодування безпосередньо на власний рахунок, тому страхове відшкодування, яке підлягало виплаті страховиком зменшилося на розмір ПДВ.

Згідно наданих пояснень третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Перша» вбачається, що розмір страхового відшкодування належного позивачу становить: 9 558,08 грн. - 1593,01 грн. = 7965,06 грн., де 9 558,08 грн. - вартість відновлювального ремонту зі зносом згідно звіту; 1593,01 грн. - ПДВ.

Страховик виплатив позивачу 7965,07грн страхового відшкодування, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, розміру франшизи та ПДВ.

Отже, ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, виконало покладений на неї приписами ЦК України та Закону N 1961-IV обов`язок по виплаті потерпілій особі - позивачу страхового відшкодування.

Суд зазначає, що позивач не звертався до ПрАТ «Страхова компанія «Перша» із запереченнями щодо суми страхового відшкодування. У надісланому компанії запиті № 1288 від 23.05.2024 позивач лише зазначив, що сума збитку перевищує страхове відшкодування та просив надати копії розрахунку суми страхового відшкодування та страхового полісу із зазначенням розміру франшизи.

Позивач посилається на рахунок ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» №2400722 від 23.02.2024, згідно якого вартість борта бокового ELOX 25х800х3248 становить 32364 грн. та вважає, що фактичний розмір шкоди у даному випадку становить 32 364,00 грн, страхове відшкодування (страхова виплата) - 7 965,07 грн. А враховуючи те, що винуватець ДТП - ОСОБА_1 є працівником ПП "Транс-Атлас" (страхувальника), тому для повного відшкодування завданої шкоди відповідач повинен оплатити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що становить 24 398, 93грн.

У постанові КГС у складі Верховного Суду від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17, на яку посилається позивач, зазначено, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

Також позивач наводить висновки Північного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 30.04.2024 у справі № 910/13031/23 про стягнення коштів за заподіяну шкоду. Дана справа є подібною, враховуючи підстави для відшкодування збитків нанесення шкоди транспортному засобу та не погодження із сумою відшкодування, виплаченою страховиком. Але вони не є аналогічними. У згаданій постанові розмір страхового відшкодування визначено на підставі

висновків експерта про вартість майнової шкоди, заподіяної потерпілій особі, тоді як у даній справі позивач посилається на рахунок постачальника товару.

В матеріалах справи відсутні докази проведеного ремонту транспортного засобу позивача. ТОВ Овертранс» документально не підтверджено розміру та оплату ремонту, вартість якого визначена виконавцем робіт. Рахунок ТОВ «ШВАРЦМЮЛЛЕР УКРАЇНА» №2400722 від 23.02.2024 на суму 32 364,00 грн, на який як на доказ понесення збитків посилається позивач, лише вказує на вартість запчастини - борта бокового ELOX, оплату за яку має здійснити ТОВ «Овертранс».

Водночас у заяві про проведення засідання за відсутності представника позивача від 06.01.2025 позивач повідомляє, що станом на сьогодні транспортний засіб не відновлено та знаходиться у пошкодженому стані.

Позивачем не доведено розміру суми (збитків), яку у відповідності із законодавством має відшкодувати заподіювач шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Крім того суд зазначає, що доказів надіслання ПП «Транс-Атлас» заяви №961 від 18.04.2024 про оплату різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою на суму 24398,93грн позивачем суду не надано. У матеріалах справи міститься лише фіскальний чек Укрпошти та список згрупованих відправлень від 19.04.2024, з яких не вбачається про надіслання відповідачу такої заяви.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 28.01.2025.

СуддяО. Г. Слободян