Рішення № 12474755, 25.10.2010, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

0555 Справа № 2-898/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючої судді Ткачук С.С.

при секретарі Махоті О.В.,

за участю представника позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» - Буцика Р.А.,

відповідачки ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за отримані послуги, індексу інфляції та 3% річних,

в с т а н о в и в:

Позивач подав заяву до суду, де просив стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги теплопостачання та гаряче водопостачання для населення в розмірі 4157грн.51коп. за період 01.11.07 по 01.03.2010, індексу інфляції в розмірі 477грн.,92коп., 3% річних в сумі 122,09грн., понесені судові витрати в розмірі 30грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивачка є споживачем послуг і повинна своєчасно їх оплачувати, бо останній виконує свої зобовязання в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що заборгованість в сумі 4157,51грн. виникла в звязку з не оплатою послуги з теплопостачання. Він пояснив, що між ним та КП ОЖКГ Ясинуватської міської ради існує договір на теплопостачання до будинку в якому знаходиться квартира відповідачки, документи про її відключення від житлової організації не надходили, тому не можна вважати її самовільне відключення від внутрішньобудинкової мережі теплопостачання правомірним і просив позов задовольнити в повному обсязі, т.я. підприємство звільнено від сплати судових витрат при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Відповідачка позов не визнала і пояснила в суді, що її квартира кутова і у зимовий період опалення було недостатньо, тому для обігріву квартира застосовувала обігрівачі, а 08.10.2007 вона вже не є споживачем послуг позивача, бо в цей день в приміщенні її квартирі відбулось відключення від мереж теплопостачання, т.я. вона отримала дозвіл на встановлення автономного опалення у квартирі, заборгованість нараховувалась незаконно, просила відмовити у позові в повному обсязі, бо вимоги про стягнення з неї ще додатково індексу інфляції і 3% річних не оплачені судовими витратами та нараховані на не існуючу заборгованість. Роботи на відключення від мережі центрального опалення проводила самостійно за свої гроші, т.я. заступник керівника КП ОЖКГ назвав їй недоступну суму оплати за виконання цих робіт. 11.06.2007 оплатила житловому підприємству 30грн. за оформлення акту про відключення від центрального теплопостачання.

Представник 3-ї особи - КП ОЖКГ у своєму письмовому поясненні до суду зазначив, що у 2007р. відповідачка отримала лист узгодження і звернулася до їх підприємства про відключення її квартири від системи центрального опалення. Лист узгодження їй підписали і спеціалістами їх комунального підприємства було розяснено, щодо отримання дозволу на відключення необхідно отримати технічні умови. Але відповідачка технічні умови на відключення не отримувала, акт про відключення не складався і остання самостійно здійснила відключилася від системи центрального опалення будинку. Просили розглянути позов без їх участі.

3-я особа Приватне підприємство «ІРД» в особі філії «Домсервіс», розташованого в м. Ясинувата в судове засідання не зявились, але про час судового засідання були повідомлені належним чином.

Заслухавши поясненні сторін і перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що дійсно відповідачка зареєстрована як споживач теплопостачання в приміщення квартири АДРЕСА_1 і за період з листопада 2007 по лютий 2010 у звязку з не сплатою існує заборгованість перед позивачем у сумі 4217,51грн..

Відповідно розділу 1 п.1,2, розділу 2 договору №1 від 01.08.2006 укладеного між теплопостачальним підприємством в особі ОКП «Донецьктеплокомуненерго»

( виробник) і Комунальним підприємством ОЖКГ Ясинуватської міської ради (виконавець) щодо умов надання послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, який було прологировано до 01.05.2010, предметом договору є забезпечення постачання виробником теплової енергії у багатоквартирний житловий фонд виконавця, незалежно від форми власності для забезпечення населення послугами з центрального опалення та гарячого водопостачання за графіком, відповідно до діючих норм до точки розподілу до першої запорної арматури елеваторного вузла, в інших випадках до зовнішньої стіни будинку. Виконавець забезпечує розподіл, регулювання подачі теплової енергії, відповідно до діючих норм, для забезпечення централізованого опалення та гарячого водопостачання у середині будинку. Виробник приймає на себе зобовязання про безперебійну подачу теплової енергії у багатоквартирний житловий фонд згідно Правил постачання і користування тепловою енергією…… За положеннями п.4.1,4.2,4.3. цього договору за надані послуги споживач сплачує вартість отриманих послуг з центрального опалення на розрахунковий рахунок виробника, який вказано у договорі між Виконавцем та споживачем. Отримані кошти є доходами Виробника. Виробник самостійно веде облік оплати за поставлену теплову енергію, заборгованості споживачів, облік пільг і надання субсидій для населення. Самостійно виконує стягнення заборгованості, в т.ч. і в судовому порядку. Виробник проводить перерахунок розміру плати споживачем за час відсутності послуги з центрального опалення, надання її не в повному обсязі, зниження якості відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.04.2007р.

2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці на праві приватної власності. Наданий суду протокол засідання міжвідомчої комісії Ясинуватської міськради по розгляду питань, повязаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання для встановлення автономного опалення свідчить, що відповідачці, як споживачу, було надано перелік підприємств та установ для отримання технічних умов. Відповідачка отримала згоду на відключення в т.ч. 01.08.2007 від виробничої одиниці позивача - «Ясинувататепломережа», КП ОЖКГ. 11.06.2008 сплатила до КП ОЖКГ 30,59грн. за акт про відключення від центрального теплопостачання. За даними управління по газопостачанню і газифікації в м. Ясинувата 26.12.2008 в її квартирі було проведено монтаж побутового газового лічильника та газового котла, відбувся пуск газового котла сервісним центром в приміщенні її квартири.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно відповідачка разом з ним та іншими сусідами наймала за свої гроші робітників, які міняли труби теплопостачання у квартирі, але не підтвердив дату відключення від центрального теплопостачання названу відповідачкою 08.10.2007.

На підставі приведеного суд визнає, що з 26.12.2008 відповідачка почала користуватися у квартирі автономним опаленням, т.т. з цього часу довела в суді, що перестала бути споживачем послуги позивача з теплопостачання. Тому суд визнає, що за період з 01.11.2007 по 26.12.2008 відповідачка повинна була сплатити нараховану суму вартості послуг з теплопостачання, бо ніяких дій, визначених законом щодо порядку відключення або на зменшення вартості наданої у цей період послуги не здійснила.

Суд бере до уваги положення договору №1 від 01.08.2006 укладеного між позивачем і Комунальним підприємством ОЖКГ Ясинуватської міської ради, бо цей договір діяв в період існування спірних відносин.

В суді було встановлено, що між відповідачкою та КП ОХКГ не було укладено письмового договору, але сама відповідачка не заперечила про перебування на утриманні житлового будинку 12а по вул..Некрасова, в якому знаходиться її квартира, та прибудинкових територій в КП ОЖКГ до 31.12.2009, а з 01.01.2010 на утриманні філії «Домсервіс».

Виходячи положення ст.19 Закону «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених

наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, Закону України «Про захист прав споживачів» суд визнає існування між відповідачкою та КП ОЖКГ до 31.12.2010р. , а з 01.01.2010 з філії «Домсервіс» відносин на договірних засадах.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Але в суді відповідачка не надала докази оформлення актів претензії з виробничою одиницею позивача - «Ясинувататепломережа» та з КП ОЖКГ щодо не отримання послуг за показниками якості в порядку, визначеному договором або законодавством, а саме, не якісного подання центрального опалення чи неякісної роботи системи центрального теплопостачання в будинку.

Таким чином відповідачка не скористалась правом споживача, визначеним у п.4-7 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 2005 року №630 розрахунковим періодом для оплати споживачем послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Пунктом 21 цих Правил також передбачено, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами ( нормами) споживання. Відповідно до розрахунку розмір заборгованості з 01.11.2007 по 01.12.2008 становить 1476,34грн., за 25 днів грудня місяця 2008р - 266,25грн (330,06грн.:31день=10,65грн.х25днів=266,25грн.), тому розмір заборгованості з 01.11.2007 по 25.12.2010 дорівнюються 1742,59грн. дану суму слід стягнути на користь позивача. Незважаючи, що споживач згідно ст. 20 «Про житлово-комунальні послуги» має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, суд приходить до висновку, що надані суду відповідачкою докази не є переконливими про фактичне припинення нею отримання послуг позивача ще з жовтня 2007, тому позивач мав передбачені законом підстави для нарахування відповідачці вартості своїх послуг за надання послуг з опалення її квартири у цей період. Відповідно до п. 24 Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. В судовому засіданні встановлено, що з 26.12.2008 відповідачка почала користуватися автономним опаленням квартири, тому суд визнає, що з цього дня остання фактично не отримувала послуг центрального опалення і не може нести матеріальної відповідальності щодо сплати їх вартості незважаючи на самовільне відключення, бо заявлено спір про стягнення заборгованості по оплаті вартості наданої послуги з теплопостачання, які фактично відповідачка не отримувала, а відповідно до ст.904 ЦК у разі неможливості виконати договір про надання послуг за плату, що виникла не з вини виконавця, замовник зобовязаний виплатити виконавцеві розумну плату. Як вбачається з укладеного договору між позивачем та КП ОЖКГ замовником послуг центрального опалення у багатоквартирний житловий будинок виступає не відповідачка. Крім того, відповідно Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 8 жовтня 1992 року N 572 Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та п.2.8.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій підготовці до зими (проведення гідравлічних випробувань, ремонт, перевірка і налагодження) підлягає весь комплекс пристроїв, що забезпечують безперебійне постачання тепла в квартири (котельні, внутрішньобудинкові мережі, групові і місцеві теплові пункти в будинках, системи опалення, вентиляції). Організація та виконання цього комплексу робіт було покладено на КП ОЖКГ, (з 01.01.2010 на філії «Домсервіс»), але дана установа під час перевірки стану системи центрального теплопостачання в будинку 12а по вул. Некрасова перед початком опалювального період 2007-2008, 2008-2009 років не здійснила примусові заходи впливу на відповідачку щодо відновлення неї мережі центрального теплопостачання у квартирі, не притягла її до адміністративної відповідальності. Враховуючи приведене, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за період з 26.12.2008 по 01.03.2010 не ґрунтуються на законі і в цій частині позов слід залишити без задоволення. Ухвалою суду від 25.10.2010 позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 477грн.,92коп. і 3% річних в сумі 122,09грн. залишено без розгляду у звязку з несплатою судових витрат. Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції пропорційно розміру задоволених вимог , а саме, в розмірі 12грн.57коп. Відповідачка є дружиною померлого учасника ліквідації аварії на ЧАС 1 категорії, тому на підставі п.18ст.4 декрету КМУ «Про державне мито» витрати на сплату судового збору віднести на рахунок держави. Керуючись ст. 10,11,60,88,212 ЦПК України, суд в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» із зарахуванням на рахунок ВО «Ясинувататепломережа» (р/р 26000301520357 у філії відділення ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ОКПО 05759681) заборгованість в сумі становить1742грн.59коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи в сумі 12грн.57коп.

Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Ясинуватський міськрайонний суд.

Суддя

0555 Справа № 2-898/2010

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючої судді Ткачук С.С.

при секретарі Махоті О.В.,

за участю представника позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» - Буцика Р.А.,

відповідачки ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за отримані послуги, індексу інфляції та 3% річних,

в с т а н о в и в:

Позивач подав заяву до суду, де просив стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги теплопостачання та гаряче водопостачання для населення в розмірі 4157грн.51коп. за період 01.11.07 по 01.03.2010, індексу інфляції в розмірі 477грн.,92коп., 3% річних в сумі 122,09грн., понесені судові витрати в розмірі 30грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивачка є споживачем послуг і повинна своєчасно їх оплачувати, бо останній виконує свої зобовязання в повному обсязі.

Провадження по справі ухвалою суду було відкрито 31.03.2010.

В судовому засіданні від 01.09.2010 відповідачка заявила, що позивач при подачі позову не сплатив судові витрати в частині вимог що стосуються стягненні з неї індексу інфляції в розмірі 477грн.,92коп. та 3% річних в сумі 122,09грн., бо фактично він звільнений тільки від сплати судового збору за вимогу про стягнення суми заборгованості.

Ухвалою. суду від 01.09.2010 суд зобовязав позивача сплати судовий збір в розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90грн. з урахування вже сплаченої суми в розмірі 30грн. до судового засідання призначеного на 25.10.2010.

На час ухвалення рішення дана сума не була сплачена позивачем.

Відповідно до ст. 207 ЦПК суд постановляє ухвалу без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

З представлених суду матеріалів вбачається, що за рішенням Ясинуватської міської ради від 24.02.2010року № 57/1168 ОКП „Донецьктеплокомуненерго” звільнено від сплати до міського бюджету держмита ( судового збору) при подачі позовних заяв про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, що надаються мешканцям міста Ясинувата..

Згідно ст. 80 ч. 1 п. 10 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, які складається з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки на його користь не тільки заборгованість за надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, а і самостійні вимоги - індекс інфляції в сумі 477грн.,92коп. та 3% річних в сумі 122,09грн. Пільги щодо подання до суду позову з такими вимогами відповідачу вказаним рішенням міської ради не надано, тому на підставі Декрету КМУ від 21.01.93 року за №7-93 „Про державне мито” потребує доплати позивачем судовий збір в сумі 51грн.

Крім того, відповідно до постанови КМУ від 21.12.2005р. із змінами по справам позовного провадження з розгляду спору майнового характеру сплачуються витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120грн. позивачем сплачено тільки 30грн., тому різниця в сумі 90грн. підлягає оплаті. За положення ст..81 ЦПК позивачу не надано права на звільнення від сплати цих витрат при зверненні до суду з такими вимогами.

За визначенням термінів, приведених у ст. 1 розділу 1 „Загальні положення ” Закону України „Про житлово-комунальні послуги ” від 24.06.04 за № 1875-1У із змінами, термін комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Даним законом врегульовані і питання відповідальності сторін та штрафних санкцій за невиконання умов договору, що згідно статті 26 цього закону є істотними умовами договору між виконавцем/ виробником та споживачем.

Позивачем не надано до позову договору, укладеного з відповідачем, про надання послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, який би передбачав для відповідача відповідальність за порушення строків оплати за надання послуг, а саме, сплати індекс інфляції та 3% річних. Дана відповідальність передбачена загальними правилами ст. 625 ЦК , тому визнаю цю вимогу як самостійну, яка не охоплюється позовною вимогою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Враховуючи, приведене суд визнає, що вимоги позивача про стягнення індексу інфляції в розмірі 477грн.,92коп., 3% річних в сумі 122,09грн. слід залишити без розгляду

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго” в інтересах Виробничої одиниці „Ясинувататепломережа” до ОСОБА_3 в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали через Ясинуватський міськрайонний суд.

Суддя

Ухвалою суду від 01.09.2010 позивача було зобовязано до ухвалення судового рішення сплатити судові витрати в розмірі 141грн., бо позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 477грн.,92коп. 3% річних в сумі 122,09грн. самостійні і ґрунтуються на підставі ст.625 ЦК, т.т. є відповідальністю за порушення грошового зобовязання, а ні договірних відносин щодо оплати комунальних послуг. Згідно рішення Ясинуватської міськради від 24.02.2010 за № 57/1168 позивача звільнено від сплати держмита при поданні позовів про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання і гарячого водопостачання. Законних підстав для звільнення від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, передбачених ст. 87 ЦПК не передбачено.

і а згідно на підставі ст.. слід залишити без розгляду

тому вої за порушення порядку відключення або пошкодження системи опалення вимога

Судом встановлено, що відповідачка відмовилась від послуг по опаленню її квартири у грудні 2004 року, а від водопостачання у травні 2004 року. Позивач цю відмову прийняв. Тому нарахував оплату своїх послуг по опаленню по грудень 2004 року включно, а по водопостачанню по квітень 2004 року. І відповідно до ст. 67 ЖК України відповідачка має сплатити ці послуги на розрахунковий період за встановленими тарифами.

Доводи відповідачки про те, що позивач неналежним чином виконував свої зобов"язання по опаленню квартири, і водопостачанню, порушував її права споживача, не підтверджені в судовому засіданні. Посилання відповідачки на пояснення свідків безпідставні, оскільки ці докази не є доказами достовірними. До позивача позивачка з такими претензіями у розрахунковий період не зверталась, акти претензії не оформлювала. Тому позивач мав передбачені законом підстави для нарахування відповідачці вартості своїх послуг за опалення квартири і водопостачання.

Судом також встановлено, що відповідачка є наймачем квартири і плату за користування жилим приміщенням не вносить. її доводи про те, що позивач взагалі не надає їй будь які комунальні послуги необґрунтовані і не є підставою для звільнення позивачки від сплати квартирної плати.

Склад витрат підприємств житлового господарства, пов"язаних з утриманням будинків і при будинкових територій, що входять до квартирної плати (плати за утримання житла) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560, а раніше постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 939.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій - послуги комунального підприємства визначається на підставі саме цього складу витрат. Судом встановлено, що вартість послуг позивача по наданню відповідачці квартири у найом визначена з урахуванням механізму формування тарифів, встановлених вказаними постановами Кабінету Міністрів України. Підстав для звільнення відповідачки від сплати визначених позивачем сум законом не передбачено.

Тому відповідно із ст.68 ЖК України відповідачка має сплачувати позивачеві і квартирну плату, яка з січня 2004 року по квітень 2006 року включно складала по 15.43 грн. на місяць, а з травня 2006 року по липень 2006 року складає по 42.43 грн. на місяць.

Крім того, відповідачка не сплачувала позивачеві послуги по асенізації, вартість яких складала за розрахунковий період по 4.50 грн. на місяць.

Доводи відповідачки про те, що позивач вказані послуги не надає безпідставні і нічим не підтверджені.

За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для відмови позивачеві у задоволені його позовних вимог про стягнення з відповідачки вартості комунальних послуг, наданих за період з січня 2004 року по липень 2006 року.

Згідно розрахунку, що наданий позивачем, заборгованість по оплаті комунальних послуг з урахуванням сум, сплачених відповідачем у добровільному порядку, складає 896.47 грн. Саме ця сума і має бути стягнута з відповідачки на користь позивача.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не урахував встановлених обставин, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, не повно з"ясував обставини, які мають значення для справи і не застосував норма матеріального права, що мали бути застосовані. Тому рішення суду є незаконним і на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 79, 81, 83, 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції 30 грн.