Ухвала суду № 124747448, 27.01.2025, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1116/24

Номер провадження по справі 1-кп/387/52/25

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою

27 січня 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023120000000800 від 18.07.2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше судимого: 25.04.2002 вироком Добровеличківського районного суду за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.309 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; - 23.10.2007 вироком Добровеличківського районного суду за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, звільнено УДО - 06.05.2008 на не відбутий термін 2 місяці 13 днів; - 30.10.2014 вироком Добровеличківського районного суду за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; - 21.02.2017 вироком Добровеличківського районного суду за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; - 18.01.2018 вироком Добровеличківського районного суду за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився УДО 05.04.2022 на не відбутий термін 1 рік 10 місяців 10 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023120000000800 від 18.07.2023 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України.

Судовий розгляд призначено на 27.01.2024.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , яке обґрунтовує ризиками, що визначені ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися та не відпали, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані, виїхати за межі Кіровоградської області, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення даного кримінального правопорушення, враховуючи кількість вчинених епізодів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду. З огляду на зазначені обставини, сторона обвинувачення вважає, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив щодо поданого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою посилаючись на недоведеність обвинувачення та строк, який останній перебуває під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 при вирішенні поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу, підтримав позицію обвинуваченого. Просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 02.05.2024 ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 обрано вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави.

В подальшому обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався строком на 60 днів із визначенням розміру застави. Востаннє дію запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024 було продовжено до 14 год. 50 хв. 01.02.2025 з визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Особливість застосування тримання під вартою у судовому провадженні відповідно до чинногоКПК Україниполягає в тому, що законодавець не визначив граничний строк тримання під вартою, натомість зобов`язав суд періодично здійснювати судовий контроль за доцільністю подальшого застосування запобіжного заходу.

Такий спосіб визначення тривалості тримання обвинуваченого під вартою під час судового провадження є прийнятним у практиці ЄСПЛ і відповідає міжнародним стандартам права на свободу й особисту недоторканість, що вимагають процедури перегляду законності тривалого застосування такого запобіжного заходу, яку в чинномуКПК Українигарантує ч. 3 ст. 331.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Продовжуючи строк запобіжного заходу обвинуваченому суд виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів, а також ризиків, передбачених п.1, 4 та п.5 ч.1ст.177 КПК України, про наявність яких свідчать наступні обставини.

Так, обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінуються вчинення тяжких злочинів, за які законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Судом враховується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, особу обвинуваченого у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання,а також особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який, з огляду на наведені вище обставини, може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення даного кримінального правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, обставини, які свідчать про наявність ризиків передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, на цей час не змінилися, а отже, ці ризики не зменшилися, і разом з наявністю обґрунтованої підозри є підставами для продовження строку запобіжного заходу.

При продовженні запобіжного заходу судом враховано також вік обвинуваченого, сімейний стан, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Також варто зазначити, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків.

Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .

Враховуючи, що судове провадження не може бути завершено до спливу строку запобіжного заходу, а ризики, наведені прокурором, зокрема можливість переховування від правосуддя, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується, про що свідчать тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, що мають підвищену суспільну небезпечність, суворість покарання, яке загрожує у випадку визнання винним, а також наявність непогашеної судимості за правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, до теперішнього часу не перестали існувати і не зменшилися, тому слід дійти висновку про продовження саме раніше обраного запобіжного заходу.

Суд також бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК), з огляду на необхідність попередження наведених вище ризиків, зокрема переховування обвинуваченого від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання, можливість тиску ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Зокрема судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На переконання суду, продовження обвинуваченому саме такого запобіжного заходу, відповідно до пп. «с» п.1 ст.5 Конвенції відповідатиме принципу пропорційності, оскільки застосований до нього запобіжний захід буде необхідним за встановлених обставин, унеможливить переховування обвинуваченого від суду.

Суд зважає на доводи обвинуваченого та захисника, проте такі доводи не спростовують та не мінімізують наявних ризиків.

В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Виходячи знаведеного,наявні підстависвідчать прообґрунтованість клопотанняпрокурора,тому,з метоюзабезпечення належноїпроцесуальної поведінкиобвинуваченого доцільнимє продовженнястроку обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу в умовах ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», на 60 днів, а саме до 16 год. 15 хв. 28 березня 2025 року.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, суд вважає за необхідне визначену ОСОБА_5 ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2024, заставу залишити без змін у раніше визначеному розмірі.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) уникати спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176-178,182,183,194,197,199,331,369,372,395 КПК України,суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 16 години 15 хвилин 28 березня 2025 року.

Заставу, визначену ОСОБА_5 ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2024, залишити без змін у раніше визначеному розмірі.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі суду від 27.08.2024, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити для відома та виконання Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Дату закінчення дії ухвали суду встановити до 16 години 15 хвилин 28 березня 2025 року.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 17 год. 00 хв. 28 січня 2025 року.

Суддя ОСОБА_6