Рішення № 124744696, 27.01.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3833/24

Провадження № 2/369/1798/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судового засідання Липченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

До провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла вказана цивільна справа. Позов обґрунтований тим, що 06.10.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 .

20.12.2021 року в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 007048/4605/0000289.

Згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 20.09.2023 року ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнову шкоду власнику автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 .

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну життю, здоров`ю та майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «СК «ПЗУ Україна» згідно полісу ЕР № 214841170. Ліміт відповідальності страховика становить 160 000,00 грн., франшиза 2600,00 грн.

15.12.2023 року АТ «СК «ПЗУ Україна» виконало своє зобов`язання сплативши ПрАТ «СК «УНІКА» - 157400,00 грн. (ПД № 00107551).

Таким чином, з винної особи підлягає стягненню сума відшкодування у розмірі: 29026,90 грн., а саме: 186426,91 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА») 157400,00 грн. (сума страхового відшкодування згідно полісу АТ «СК «ПЗУ Україна» = 29026,90 грн.

На підставі вище наведеного, представник позивача, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» майнову шкоду в розмірі: 29026,90 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року відкрито провадження по справі та справу до розгляду призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання в якому просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття, позовну заяву з додатками відповідачу напрвалено на адресу зареєстрованого проживання. Конверт повернувся з відміткою "адресат відстуній", що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Про судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 06.10.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 .

20.12.2021 року в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 007048/4605/0000289.

Згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 20.09.2023 року ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

В силу вимог ч. 6 ст.82ЦПКУкраїни постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнову шкоду власнику автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 .

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено: - страховий акт від 20.09.2023 року та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 181,895,71 грн. (ПД №113336 від 21.09.2023 року); страховий акт від 11.12.2023 року та визначено розмір страхового відшкодування, який підлягає доплаті), в сумі 4531,20 грн. (ПД №129982 від 12.12.2023 року.), а всього 186426,91 грн.

Розмір страхового відшкодування визначено та перераховано на СТО на підставі рахунків № НОМЕР_3 .

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну життю, здоров`ю та майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Audi», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «СК «ПЗУ Україна» згідно полісу ЕР № 214841170. Ліміт відповідальності страховика становить 160 000,00 грн., франшиза 2600,00 грн.

15.12.2023 року АТ «СК «ПЗУ Україна» виконало своє зобов`язання сплативши ПрАТ «СК «УНІКА» - 157400,00 грн. (ПД № 00107551).

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, зважаючи на викладене вище до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка мала місце 04.08.2023 року в м. Києві.

За змістом п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Так, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу визначається лише при розрахунку страхового відшкодування на підставіст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Разом з тим, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних затрат по договору страхування наземного транспорту, а з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, яке одержано ним від страховика відповідача.

Таким чином, з винної особи підлягає стягненню сума відшкодування у розмірі: 29026,90 грн., а саме: 186426,91 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА») 157400,00 грн. (сума страхового відшкодування згідно полісу АТ «СК «ПЗУ Україна» = 29026,90 грн.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суми шкоди в розмірі 29026,90 грн.

Щодо вимог про стягнення понесених судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат представник позивача подає договір доручення №1ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01.11.2023, додаткову угоду №1 до договору доручення №1ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01.11.2023, договір №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023, додаток №2 до договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023, акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг №1/3376 до договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023, складений 07.07.2024, згідно з яким вартість наданих послуг складає 5000,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Тому, із урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та витраченого ними часу по даній справі, суд вважає в повній мірі доведеним обсяг робіт з правничої допомоги.

Враховуючи складність справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); заявлених вимог та складністю справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Крім того, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн., які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 990, 993, 979, 988, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 29026,90 грн. (двадцять тисяч двадцять шість грн. 90 коп.), судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоух валив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ