Вирок № 124740689, 27.01.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5937/24

Провадження № 1-кп/345/107/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2025 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження №12024091170000456 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді номера обслуги 4 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, має інвалідність ІІІ групи, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, українця, громадянина України, згідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 25.05.2021 року у справі № 454/1450/21, яка набрала законної сили 07.06.2021 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 06.07.2021 року у справі №454/1851/21, яка набрала законної сили 22.07.2021, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років.

Не зважаючи на це, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з даними постановами, знаючи про позбавлення його права керувати транспортними засобами, 21.08.2024 керував автомобілем марки «OpelCalibra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига», с. Пійло, Калуської ТГ, Івано-Франківської області, де цього ж дня о 19. год. 57 хв. був зупинений поліцейськими групи реагування патрульної поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та відносно нього винесено протокол ЕПР 1 №115696 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №115710 про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.

Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що, 21.08.2024керував автомобілеммарки «OpelCalibra»реєстраційний номер НОМЕР_2 ,рухаючись поавтодорозі вс.Пійло,Калуського району,де цьогож днябіля 20.00год.був зупиненийполіцейськими.Йому було відомо про те, що постановами суду від 25.05.2021та від06.07.2021 його позбавлено права керування транспортними засобами. Розкаявся та зазначив, що більше такого не повториться.

Прокурор всудовому засіданніпросив визнати обвинуваченого винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, оскільки його вина у вчиненому повністю доведена та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити їй іспитовий строк тривалістю у 2 роки, поклавши на нього обов`язки передбачені ст..76 КК України. Питання речових доказіввирішити в порядку ст.100 КПК України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст.349КПК України дослідження фактичних обставин суд обмежив допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорювались, зокрема, доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанови суду, що набрали законної сили.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжкого злочину згідно зі ст. 12 КК України, особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він згідно з довідками медичних закладів за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, а також те, що він проходить військову службав в ЗСУ, має зареєстроване місце проживання, однак, протягом року притягався до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, те, що він згідно з довідками медичних закладів за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, а також те, що він має зареєстроване місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, має інвалідність ІІІ групи, притягався до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючої покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати покарання в межах санкції ч. 1 ст.382КК України у виді позбавлення волі.

Згідно із ст.75КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винуватого та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати відсутні. Арешт не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382КК України та призначитипокарання увиді позбавленняволі строкомна 1(один) рік.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю у 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі:

- копії матеріалів проваджень та постанов Сокальського районного суду Львівської області від 25.05.2021 року у справі № 454/1450/21, від 06.07.2021 у справі за №454/1851/21 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оптичні носії інформації DVD-R диски марки «Verbatim» в кількості 3 шт. із записами з відео реєстратора службового автомобіля поліії та портативних відео реєстраторів працівників СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя