Рішення № 124739668, 14.01.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8221/24

Провадження №2/463/287/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м.Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючий суддя Юрій БІЛОУС,

за участю секретаря судового засідання Оксани КОЗАК,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

суть спору: про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

його представник адвокат Олексій САВЧУК,(ордер серії ВС №1299089 від 28.08.2024 року),

відповідачка ОСОБА_2 - не з`явилася,

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та позиції сторін:

Представник позивача ОСОБА_3 , - адвокат Савчук О.Л., звернувся в суд із позовними вимогами до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , який продовжує навчання, Вищого професійного училища ЛДУБЖД, в розмірі від заробітку починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_6 , двадцяти трьох річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

В обґрунтування позовних вимог, покликається на те, що позивач перебував з відповідачкою по справі ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 26.04.2017року року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області. Від спільного шлюбу мають двоє дітей, сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наголошує, що згідно із судовим наказом Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.06.2023року, з відповідачки, починаючи з 15.06.2023року стягувались аліменти на користь позивача ОСОБА_10 до досягнення дітьми повноліття, у розмірі від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Зазначає, що на даний час син сторін ОСОБА_11 вже досяг повноліття, однак продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує додаткових витрат на придбання літератури, канцелярських товарів, проживання, харчування, витрати на транспорт.

Вважає, що відповідачка має можливість надалі надавати матеріальну допомогу на час навчання.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідачки в користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , у зв`язку з навчанням у розмірі від заробітку (доходу) щомісячно, - до закінчення ним навчання у навчальному закладі або до досягнення ним 23-річного віку. Також просить суд стягнути з відповідачки судові витрати по справі.

ІІ. Процесуальні дії у справі:

Відповідно до проведеного 02.09.2024р., автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Леньо С.В..

Відповідно до проведеного повторно 07.11.2024р., автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Білоус Ю.Б..

Ухвалою від 18.11.2024року, справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

ІІI. Позиція учасників процесу:

Представник позивача адвокат Савчук О.Л., в судовому засіданні позовні вимог підтримав повністю.

Відповідачка ОСОБА_12 , була належним чином повідомлена про час та місце проведення судових засідань ,однак в такі не з`являлася, жодних відомостей щодо поважності своєї неявки в судові засідання не надіслала на адресу суду.

Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явилася, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з таких підстав.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин:

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог вказує на невиконання відповідачкою її обов`язку як матері утримувати повнолітню дитину ОСОБА_5 , оскільки такий продовжує навчання, що передбачено положеннями ст. 199 СК України.

Спірні правовідносини регулюються Сімейним Кодексом України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, тощо.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: позивач ОСОБА_13 та відповідачка ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , від 16.03.2006 року.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області у цивільній справі №450/2660/16-ц від 26 квітня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , зареєстрований 01.06.2003 року Виконкомом Винниківської міської ради м.Львова, про що зроблено актовий запис №13.

Судовим наказом Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.06.2023 року у цивільній справі №450/2850/23 з відповідачки ОСОБА_16 стягувалися на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання дитини: сина- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.06.2023р. і до досягнення дитиною повноліття.

Син ОСОБА_11 досяг повноліття та на даний час навчається у Вищому професійному училищі ЛДУБЖД на денному стаціонарі спеціальність 261 «Пожежна безпека» за рахунок державного замовлення, що підтверджується довідкою Вищого професійного училища ЛДУБЖД №531 від 15.08.2024 року.

Термін навчання на освітньому рівні «фаховий молодший бакалавр» з 17.08.2023 року по лютий 2026 року.

Відтак суд встановив, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачкою її обов`язку як матері утримувати, до досягнення двадцяти трьох років свого повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, за умови, що вона може надавати матеріальну допомогу.

Судом з`ясовано, що форма навчання сина є денною, що призводить до неможливості студенту офіційно працювати та отримувати доходи.

Отже, повнолітній об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину ОСОБА_5 можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов він потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Судом з`ясовано, зокрема із пояснень представника позивача адвоката Савчука Л., що повнолітній син сторін має задовільний стан здоров`я, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_17 , за однією адресою та знаходиться на його утриманні.

Згідно довідки, позивач ОСОБА_13 працевлаштований та працює командиром відділення-водій у 1 Державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС у Львівській області, та отримав, за період роботи з січня 2024р.. по грудень 2024р., заробітну платню в розмірі 404053,55 грн.

Отже позивач є працездатним та отримує дохід, однак таких не вистачає для належного забезпечення освітнього процесу повнолітнього сина, який продовжує навчання, оплату його доїзду до місця навчання, а це місто Вінниця, проживання у гуртожитку, канцелярських товарів, одягу та харчування, тощо.

Суд не мав змоги з`ясувати позицію відповідачки, щодо даного спору, оскільки така не побажала прибути у судове засідання чи шляхом скерування на адресу суду письмових пояснень, висловити свою позицію

Матеріали справи не містять відомостей про офіційне працевлаштування відповідачки та суму її доходів та такі відомості сторонами у судовому засіданні не долучалися.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.04.2017 року у справі №450/2660/16-ц; судовим наказам від 15.06.2023року у справі №450/2850/23; копіями свідоцтва про народження дітей; довідкою Вищого професійного училища ЛДУБЖД №531 від 15.08.2024 року; довідкою про суми нарахованого доходу з/п позивача; копіями паспорта сторони та іншими матеріалами справи.

V. Оцінка Суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права Судом:

У відповідності до положень частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частинами 7 та 8 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Зазначене випливає також з Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у п.20 якої роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відтак, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання. Сімейний кодекс не конкретизує, в якому навчальному закладі така особа буде продовжувати навчання. Отже для отримання права на батьківське утримання, дитина може навчатися в будь-якому навчальному закладі будь-якої форми власності; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов`язку батьків утримувати таку дитину не виникає; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Зважаючи на пояснення сторони позивача, а також враховуючи матеріали справи, суд погоджується з тим, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_11 потребує матеріальної допомоги.

Разом з тим, однією з обов`язкових обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан дитини, майновий стан обох сторін, а також те, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків та інтереси їхньої дитини будуть у такий спосіб захищені.

Крім цього, визначаючи розмір аліментів, суд виходить також з того, що відповідачка є особою працездатного віку, має об`єктивну можливість виплачувати аліменти. Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідачка не надала, а матеріали справи не містять.

Щодо виду аліментів, які просить позивач стягувати з відповідачки, то слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначений позивачем вид аліментів на утримання повнолітньої дитини в розмірі від заробітку, виходячи з середнього розміру заробітної плати, яка на час звернення до суду складала 20 600грн., що становить 5150грн., на дитину, що продовжує навчання буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам дитини, при цьому не порушуючи прав та інтересів відповідача та інших осіб.

Обставин, які б унеможливлювали стягнення аліментів з відповідача на період навчання ОСОБА_5 , по справі не встановлено.

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що позивач навів належні докази необхідності стягнення з відповідачки аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , у зв`язку з його навчанням.

У відповідності до вимог ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (Справа «Проніна проти України» №63566/00, §23, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи, зокрема беручи до уваги усі наведені обставини та враховуючи заяву одержувача аліментів про визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - в розмірі 5150 (п`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 02.09.2024року до моменту закінчення ОСОБА_18 навчання, однак не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років..

Згідно ст.430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VI. Судові витрати:

Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання на підставі п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідачки слід стягнути в дохід Держави судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 150 (п`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень з заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.09.2024 року до моменту закінчення ОСОБА_6 , навчання, однак не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Припинити стягнення аліментів у разі припинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , у дохід держави судовий збір в сумі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Юрій БІЛОУС