Постанова № 124739517, 29.01.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/11907/24

Провадження №: 3/336/254/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

03.11.2024 о 21.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювався нецензурними словами на її адресу, кидав металеві предмети в голову потерпілої, битою побив вікна в будинку та вікна в ТЗ потерпілої, внаслідок чого була завдана фізична, психологічна та економічна шкода потерпілій. Вказані дії були вчинені в присутності малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є також потерпілою. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Окрім того, 03.11.2024 о 21.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювався нецензурними словами на її адресу, кидав металеві предмети в голову потерпілої, битою побив вікна в будинку та вікна в ТЗ потерпілої, внаслідок чого була завдана фізична, психологічна та економічна шкода потерпілій. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постановою суду від 03.12.2024 справи об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив обставини справи, вину визнав, про що надав відповідну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до вмотивованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення, у якому зафіксований факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП;

- даними рапорту;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;

- письмовими поясненнями;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- Терміновим забороненим приписом;

- відеозаписом подій.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Дитина, яка бачить насилля щодо інших, є не свідком, а жертвою (пункт 2 частини першої статті 1, стаття 22 Закону №2229-VІІІ).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Сукупність досліджених судом доказів є достатньою для доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні фізичного, психологічного та економічного насильства щодо дружини у присутності малолітньої дитини.

При ухваленні рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, суд врахував Міжнародні стандарти у сфері протидії домашньому насильству, відповідно до яких увесь тягар доведення у справі щодо вчинення сімейного насильства не може бути покладений на жертву насильства в сім`ї. Діє презумпція вини особи, що завдала майнову чи немайнову шкоду внаслідок сімейного насильства, як прояву дискримінації за ознакою статі.

Згідно положень ст.23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлені.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення, вважаю за можливе застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 173-2, 283, 284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винуватим увчиненні правопорушень,передбачених ч.1ст.173-2КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягненняу виглядіштрафу урозмірі 20неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить340(тристасорок)гривень (Отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл. 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, Код банку отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу адміністративний штраф).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок вдохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: Н.С. Звєздова

Строк пред`явлення виконавчого документа «____»___ 20___р.

Постанова набрала законної сили «____»___ 20___р.

Дата видачі постанови «____»___ 20___р.