Ухвала суду № 124734153, 27.01.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1291/25

провадження № 2-з/753/18/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"27" січня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Котенко Р. В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Вітліної Марини Олександрівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії, стягнення відсотків річних та відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва звернулась представник позивача адвокат Вітліна Марина Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії, стягнення відсотків річних та відшкодування збитків.

Позов обгрунтований тим, що 03.10.2024 з рахунків позивачки, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», декількома транзакціями були списані грошові кошти, у т.ч. кредитні, у загальній сумі 156 649,50 грн, з яких 56 688,00 грн - власні кошти позивача, 99 961,50 грн - кредитні кошти. 04.10.2024 позивач звернулась до Дарницького УП ГУНП у м. Києві з повідомленням про кримінальне правопорушення, а також звернулась до АТ КБ «Приватбанк» про повернення списаних з її рахунків без її відома грошових коштів. Листом від 04.11.2024 АТ КБ «Приватбанк» відмовив у задоволенні вимог позивачки. 05.12.2024 позивач повторно звернулась до банку із заявою про повернення їй коштів, на що 16.12.2024 отримала відмову. Разом з цим, АТ КБ «Приватбанк», починаючи з 03.10.2024 здійснює нарахування відсотків на суму кредитних коштів 97 050,00 грн. Вважаючи дії банку незаконними, представник позивача просить суд зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» здійснити зарахування коштів на картковий рахунок позивача шляхом відновлення залишку рахунку станом на 03.10.2024 21:24, що складав 57 237,96 грн; зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» здійснити списання заборгованості, що обліковується за картковим рахунком позивача шляхом відновлення залишку рахунку станом на 03.10.2024 21:24, що складав 0,00 грн; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» відсотки річних у розмірі 492,81 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 2 968,63 грн, пеню у розмірі 25 000,00 грн.

Разом із позовною заявою представником позивача адвокатом Вітліною Мариною Олександрівною подана заява про забезпечення позову, якою вона просить суд заборонити АТ КБ «Приватбанк» здійснювати нарахування штрафних санкцій та відсотків на суму коштів, списаних як дебетовий переказ з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 97 050,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що існує реальна загроза істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась, оскільки на час звернення із заявою про забезпечення позову відповідач здійснює нарахування відсотків на суму коштів, списаних як дебетовий переказ з рахунку позивачки у сумі 97 050,00 грн. Невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить ефективний захист прав позивачки в межах даного провадження без ініціювання інших судових процесів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Котенко Р. В.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Тобто, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача.

При цьому, відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Проаналізувавши доводи представника позивача адвоката Вітліної Марини Олександрівни щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та дослідивши подані до суду докази, суд дійшов до переконання, що між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності здійснення відповідачем банківської операції зі списання з рахунків позивача грошових коштів та списання з позивачки кредитної заборгованості.

Так, відповідно до виписки з особового рахунку позивача вбачається, що 03.10.2024 у період з 01:59 год. по 02:27 год. було здійснено шість операцій зі списання з рахунку позивача грошових коштів на інші банківські картки по 26 622,50 грн, одна операція - перерахування 6 003,00 грн з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_2 , а також зарахування на картку позивача 97 05,00 грн. При цьому, станом на 03.10.2024 01:59 год. на рахунку позивача перебувало 57 237,96 грн.

На звернення позивача до АТ КБ «Приватбанк» від 09.10.2024, 05.12.2024 щодо неправомірного списання з її картки власних та кредитних коштів, АТ КБ «Приватбанк» листами від 04.11.2024, 16.12.2024 відмовив у припиненні нарахувань відсотків за кредитом, списанні заборгованості та поверненні списаних грошових коштів.

Окрім того, за заявою ОСОБА_1 від 04.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

Дослідивши зазначені докази, проаналізувавши доводи представника позивача про необхідність забезпечення позову, суд дійшов висновків, що у разі задоволення позову позивач буде змушена ініціювати інший судовий процес аби повернути грошові кошти, які наразі стягуються відповідачем як нарахування відсотків за користування кредитним коштами, а саме 97 05,00 грн, та нарахування можливих штрафних санкцій. Тобто, у разі невжиття заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, існує ризик незабезпечення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача.

При цьому, суд вважає, що обраний представником позивача вид забезпечення позову є адекватним, пропорційним і співмірним з пред`явленими позовними вимогами.

Суд також зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову наявні, а, відтак, вона підлягає задоволенню.

При цьому, беручи до уваги те, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд доходить висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Вітліної Марини Олександрівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії, стягнення відсотків річних та відшкодування збитків - задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» здійснювати нарахування штрафних санкцій та відсотків на суму коштів, списаних як дебетовий переказ з рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 у сумі 97 050,00 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Заявник (позивач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Суддя Р. В. Котенко