Ухвала суду № 124732506, 27.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1978/25

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

27 січня 2025 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9; ЄРДПОУ 37508470) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.01.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 26.11.2024 року № 172-24, яким ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 .

Позивач підставою позову зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин.

Адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України судом не встановлені.

Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до приписів частини 10 статті 12 та статті 257 КАС України справа відноситься до спорів, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, посилаючись на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання в порядку загального провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Позивач у позовній заяві не посилається на необхідність виклику свідків, призначення у справі експертиз, забезпечення доказів чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

У поданому клопотанні позивачем не наведено конкретних підстав, які б свідчили про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, оскільки позивачем не висвітлено конкретних даних та не наведено доводів щодо необхідності саме публічного розгляду справи, міркування ефективності та економії переважають в даному випадку з огляду на те, що питання права та обставини справи не становлять особливої складності.

Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача докази по справі.

Керуючись статтями 12, 77, 80, 160-162, 171, 248, 256-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін відмовити.

Зобов`язати Державну міграційну службу України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9; ЄРДПОУ 37508470) надати до суду в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали засвідчені належним чином копії матеріалів особової міграційної справи ОСОБА_1 , якому рішенням Державної міграційної служби України від 26.11.2024 року № 172-24 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно із частиною 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи;

Відповідно до частини 7 статті 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати статті 162 КАС України.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 КАС України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 КАС України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 КАС України.

Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.

До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення сторони, якщо такі докази не надані іншою стороною; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Роман КАРАВАН