Ухвала суду № 124732389, 18.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2503/25

Провадження № 1-кс/761/2325/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , при секретарі ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрована, як фізична особа - підприємець, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024000000000886 від 18.07.2024

ВСТАНОВИЛА

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024000000000886 від 18.07.2024.

Клопотання мотивоване тим, що Слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000886 від 18.07.2024, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України.

За обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у пособництві державі-агресору, а саме у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

17.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, яка обґрунтовується зібраними доказами, копії яких долучено до клопотання.

У клопотанні слідчий наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрювана може:

?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

?впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні;

?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

?вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Таким чином, до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Прокурор ОСОБА_13 підтримав клопотання в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яка є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що підприємство до 2021 року закуповувало сировину з Китаю, а згодом продукцію продавали до рф, але це було до повномаштабного вторгнення, наразі підприємство зупинило виробництво товару, лише займається продажем залишків товару, вказала на невірну кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, з огляду на те, що українське підприємство не вело господарську діяльність з рф, не завдано жодної шкоди Україні, лише наявний факт продажу продукції контрагенту- підприємству у Республіці Туреччина. Зазначила, що обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення підпадають під ознаки складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України. Просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є співмірним з обсягом та суттю повідомлення про підозру.

Захисник ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання.

Підозрювана ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що до повномасштабного вторгнення рф в межах дозволених законодавством України товариство провадило господарську діяльність із суб`єктами господарювання рф, після повномаштабного вторгнення господарську діяльність з рф припинено. Після 24.02.2022 керівництво почало шукати шляхи збуту раніше виготовленої продукції закордоном, оскільки склади були заповнені, а підприємство було фактично паралізовано, тоді у липні 2022 року було укладено контракт з контрагентом у Туреччині, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, відтак підприємство мало на меті виключно ведення господарської діяльності, а не завдання шкоди національним інтересам держави.

Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні слідча суддя дійшла наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що Слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000886 від 18.07.2024, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).

Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

З огляду на викладене, ОСОБА_6 , органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, тобто у пособництві державі-агресору, а саме у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

Сторона обвинувачення зазначає, що 17.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 111-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення підозрюваної, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, на даному етапі досудового розслідування.

З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 було належно повідомлено про підозру, а тому вона має статус підозрюваної у цьому провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України. Оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, відповідно, до неї може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім цього, доведеність причетності ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення потребує перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідча суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про такі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення

За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

Крім того, слідча суддя враховує, що підозрювана зареєстрована, як фізична особа - підприємець, має місце проживання та реєстрації, водночас усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування.

При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винною у злочині, у вчиненні якого вона підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Враховуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_6 .

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Стосовно ризику, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 хоча раніше і не судима, в той же час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також, з урахуванням цього, суд може оцінювати надані доводи щодо можливого знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено лише 17.01.2025 року.

Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_6 може чинити тиск на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, інших підозрюваних та дослідження їх судом.

Такі доводи не є вочевидь необґрунтованими та заслуговують на увагу. Так, ОСОБА_6 може намагатися впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадження, щоб уникнути від відповідальності за вчинене, до того ж вона може вчиняти тиск на таких осіб, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні.

Варто зазначити, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється, оскільки, на думку слідчого судді, такій ризики є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

За таких обставин, зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків та інших підозрюваних, знищення спотворення речей чи документів, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_6 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного не пов`язаного з триманням під вартою. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, спростовуються стадією кримінального провадження, в якому досудове розслідування не закінчено, свідки не були допитані безпосередньо судом, у зв`язку з чим наявна потреба у застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.

Інші доводи сторони захисту: щодо кінцевої кваліфікації вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, мають бути перевірені за наслідками подальшого проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до наведеної норми закону, а саме абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, їїроль; майновий стан підозрюваної, міцність її соціальних зав`язків, наявність постійного місця проживання та роботи, те, що підозрювана вперше притягується до кримінальної відповідальності.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжкими і передбачає покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрювана ОСОБА_6 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Наведені вище обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваної в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваної, щоб не здійснити втечу.

На думку сторони обвинувачення застава, не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого серед інших підозрюється ОСОБА_6 , її роль.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_6 , як альтернативу застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі, що перевищує зазначені п.3 ч.5 ст.182 КПК України межі.

Тож, за наведеного слід визначити ОСОБА_6 заставу у 1000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку; здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 202, 331, 323,140, 372 КПК України

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 17 березня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу у 1000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст оголосити 22 січня 2025 року о 12 годині 20 хвилин.

Слідча суддя ОСОБА_1