Ухвала суду № 124731224, 24.01.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1470/25

1-кс/760/1757/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

20 січня 2025 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м.Києва клопотання лідчого 1-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , особі з інвалідністю другої групи, раніше не судимій,

у кримінальному провадженні № 42024100000000228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2024, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1 та ч.4 ст.27, ч.5 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 та ч.4 ст.27, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , спільно з громадянами України ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а також іншими невстановленими особами, маючи вплив на відповідних посадових осіб та тісні взаємозв`язки з іншими учасниками добровольчого формування територіальної громади (далі - ДФТГ), налагодили протиправний механізм із отримання неправомірної вигоди за надання послуг військовозобов`язаним особам з ухилення від призову за рахунок укладання контракту з ДФТГ «Лівий Берег».

З метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_10 № 64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Разом з тим, ОСОБА_8 , являючись громадянином України, достеменно знаючи, що російська федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 встановлено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, розуміючи, що перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, являється протиправним, маючи корисливу мету, прийняв добровільне рішення про перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом надання порад в протиправному уникненні військовозобов`язаних осіб від призову на військову службу шляхом формального укладання контракту з ДФТГ «Лівий Берег» або його структурних підрозділів без фактичного виконання такою особою цілей та завдань з територіальної оборони м. Києва , а також шляхом надання вказівок щодо поведінки та дій таких осіб під час правового режиму воєнного стану з метою подальшого формального підписання (укладання) зазначеного вище контракту, усвідомлюючи при цьому, що своїми діями останній перешкоджає законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК), в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше 30.05.2024, громадянин України ОСОБА_8 , маючи на меті отримання прибутку у вигляді частини від суми грошових коштів отриманих від осіб, які до нього звернуться за наданням допомоги в ухиленні від призову на військову службу, використовуючи власні зв`язки та знайомства з посадовими особами ДФТГ «Лівий Берег», будучи обізнаним, що згідно п. 6 Положення «Про добровольчі формування територіальних громад» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, членство у ДФТГ не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, однак достеменно знаючи, що командування ДФТГ «Лівий Берег» та його структурних підрозділів має фактичну можливість забезпечити учаснику ДФТГ, в тому числі шляхом домовленостей з представниками ТЦК, ухилення від призову на військову службу, прийняв рішення про здійснення перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу ЗС України та інших військових формувань.

Діючи на виконання свого злочинного умислу та переслідуючи корисливу мету, громадянин України та учасник ДФТГ «Лівий Берег» ОСОБА_8 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин, вступив у попередню змову з громадянами України ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , та заздалегідь домовився з ними про спільне вчинення даного кримінального правопорушення, завчасно домовившись з останніми про роль кожного з них під час його вчинення. Так, згідно досягнутих домовленостей та розподілених обов`язків, ОСОБА_5 забезпечувала пошук військовозобов`язаних громадян України, які в порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають намір ухилитися від обов`язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, та за заздалегідь обумовлену з ОСОБА_8 грошову винагороду, формально укладуть контракт з ДФТГ «Лівий Берег» або його структурними підрозділами, що надасть останнім можливість не бути призваними до ЗС України, шляхом забезпечення командним складом ДФТГ відповідної протекції.

Так, в ході реалізації свого злочинного умислу та діючи згідно раніше досягнутих з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домовленостей, ОСОБА_5 , в невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 30.05.2024, а також за невстановлених органом досудового розслідування обставин, познайомилась з громадянином України ОСОБА_11 , якому повідомила, що за грошову винагороду в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США може допомогти останньому з підписанням контракту з ДФТГ «Лівий Берег», що надасть йому можливість уникнути призову на військову службу в особливий період.

В подальшому, 23.09.2024 близько 12 годин 43 хвилин, під час телефонної розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_5 , остання повідомила про першочергову необхідність передачі їй означеної вище суми грошових коштів, для того щоб розпочати процедуру працевлаштування в ДФТГ «Лівий Берег», а також надала вказівку ОСОБА_11 щодо збору необхідних для цього документів.

24.09.2024 біля 14 годин 53 хвилин, громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, біля входу до закладу громадського харчування «McDonald's» зустрілась з громадянином України ОСОБА_11 . В ході зустрічі ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, а також маючи на меті здійснення перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу ЗС України та створенні умов для уникнення громадянами призову на військову службу, отримала від громадянина ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США за допомогу в підписанні останнім контракту з ДФТГ.

Крім того, в ході зазначеної зустрічі, ОСОБА_5 надала поради ОСОБА_11 , щодо способів уникнути отримання повістки про прибуття до територіального центру комплектування військовозобов`язаних (далі - ТЦК), які полягали в наданні інструктажу щодо пересування містом власним автотранспортом, уникаючи місць загального скупчення людей та місць де потенційно можуть знаходитись співробітники поліції та ТЦК, а також повідомила, що їхньою кінцевою метою є формальне укладання відповідного контракту з ДФТГ «Лівий Берег», тобто без подальшої фактичної участі ОСОБА_11 у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони м. Києва , які покладені на вказане формування та фактичне уникнення останнім призову на військову службу до лав ЗС України у зв`язку із дружніми та сталими зв`язками керівництва (командування) ДФТГ «Лівий Берег» з військовослужбовцями ТЦК у м. Києві та Київській області.

Крім того, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_11 , що в подальшому, після формального підписання контракту з ДФТГ «Лівий Берег», останній матиме можливість виїжджати на відпочинок за кордон, під виглядом здійснення волонтерської діяльності, яку йому забезпечить командир ДФТГ «Лівий Берег» ОСОБА_9 , за відповідну грошову винагороду.

В подальшому, 12.10.2024 біля 11 годин 53 хвилин, під час телефонної розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , остання повідомила, що командиру ДФТГ «Лівий Берег» ОСОБА_9 , відомо про домовленості між нею та ОСОБА_11 щодо формального укладання контракту з ДФТГ без фактичного виконання останнім обов`язків з територіальної оборони м. Києва та про відповідну частину грошової винагороди за укладання такого контракту, а також надала вказівку ОСОБА_11 не обговорювати з ОСОБА_9 питання пов`язані з переданими їй грошовими коштами.

16.10.2024 біля 09 години 51 хвилини, під час телефонної розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , остання повідомила, що надасть його номер мобільного телефону заступнику командира ДФТГ «Лівий Берег» - ОСОБА_8 , який в подальшому зателефонує ОСОБА_11 з приводу визначення конкретної дати для особистою зустрічі, а також повідомить про обставини подальшого укладання контракту з ДФТГ.

В той же день, біля 12 годин 15 хвилин, ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та під час телефонної розмови останній повідомив, що всі необхідні для укладання контракту документи підготовлені, а сам контракт буде укладений ОСОБА_11 з ДФТГ «Дніпровець - 1», яке входить до складу ДФТГ «Лівий Берег».

29.10.2024, о 13 годині 51 хвилині, ОСОБА_11 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_8 та згідно раніше досягнутих домовленостей з останнім, прибув до штабу ДФТГ «Дніпровець-1», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дмитра Багалія, буд. №1. Зустрівшись за вищевказаною адресою з ОСОБА_8 , останній повідомив, що в цей день відбудеться знайомство ОСОБА_11 з командиром ДФТГ «Лівий Берег» - ОСОБА_9 , а контракт буде переданий ОСОБА_11 1 листопада 2024 року. Крім того, в ході розмови ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 про те, що командиру ДФТГ «ОСОБА_9» достеменно відомо про домовленості між ним та ОСОБА_11 щодо формального укладання контракту з ДФТГ без фактичного виконання останнім обов`язків з територіальної оборони м. Києва та про відповідну частину грошової винагороди за укладання такого контракту, а також надав вказівку ОСОБА_11 не обговорювати з ОСОБА_9 питання пов`язані з переданими ОСОБА_11 . ОСОБА_12 грошових коштів.

В подальшому в той же день, біля 15 годин 17 хвилин, знаходячись в підвальному приміщенні штабу ДФТГ «Дніпровець-1» за адресою: м. Київ, вул. Дмитра Багалія, буд. 1, відбулася зустріч ОСОБА_11 з невстановленою органом досудового розслідування особою на ім`я « ОСОБА_13 », який, як стало відомо в ході розмови, теж є особою, що фіктивно працевлаштовується до лав ДФТГ «Дніпровець-1», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 провели інструктаж ОСОБА_11 щодо порядку пересування учасників ДФТГ по території України під час особливого періоду, закцентувавши увагу останнього на тому, що у випадку необхідності подорожі до інших областей України, останньому від ДФТГ буде надано відповідний лист на відрядження та будуть повідомлені відповідні паролі для безперешкодного проїзду через наявні блок-пости та пересування в комендантську годину. Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що пересування по території м. Києва та Київської області для ОСОБА_11 буде безперешкодним, оскільки на цій території співробітники ТЦК обізнані про нього як командира ДФТГ «Лівий Берег» та учасників даного ДФТГ, у зв`язку з чим ОСОБА_11 не буде вручено повістку про явку до відповідного територіального центру комплектування військовозобов`язаних.

18.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 та ч. 3 ст. 369 КК України.

Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, крім того наразі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.

Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної, просили відмовити в його обранні та застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Додатково зазначили, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 2 групи, із захворюваннями, які можуть прогресувати під час тримання під вартою, оскільки підозрюваній необхідно проходити періодичні медичні огляди. Надали для огляду в судовому засіданні підтверджуючі документи.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 та ч.4 ст.27, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369 КК України.

18.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 та ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та викладені у клопотанні обставини стосовно ризиків, які існують під час досудового розслідування, вбачається за необхідне застосування до підозрюваної запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної, її вік та стан здоров`я.

Крім того, підозрювана має постійне місце проживання та реєстрації, що свідчить про її сталі соціальні зв`язки та відсутність ризику вважати, що вона може здійснити дії спрямовані на ухилення від виконання процесуальних обов`язків під час досудового розслідування або можливого переховування він органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Доказів того, що під час проведення досудового розслідування та слідчих дій підозрювана допускала порушення, які б могли свідчити про перешкоди для досудового розслідування, стороною обвинувачення не надано.

За таких обставин, вбачається за можливе застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу, однак з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється.

В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Факти та інформація, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 та ч. 3 ст. 369 КК України, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленого його підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.

Також, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

В даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваної, на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає доведеними вказані прокурором ризики, передбачений п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Матеріали клопотання дають підстави вважати, що підозрювана розуміючи можливість призначення покарання може тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи прокурора в цій частині є доведеними.

Водночас, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження ще триває, ОСОБА_5 перебуваючи не під вартою може знищити або сховати вказані речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Крім того, враховуючи той факт, що підозрюваній ОСОБА_5 стали відомі обставини кримінального провадження в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає доведеним ризик, що підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, що перебуваючи на волі підозрювана ОСОБА_5 , враховуючи режим воєнного стану, особливості вчинення кримінального правопорушення, високий ступінь його суспільної небезпеки, в якому він підозрюється, що існує реальна можливість продовження вчинення вказаного злочину чи вчинення інших подібних кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, а також інших кримінальних правопорушень.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 та ч. 3 ст. 369 КК України, до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує визначений розмір. Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрювана не буде порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченої, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.03.2025.

Одночасно визначити розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить сумі 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ, м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в даному кримінальному провадженні,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти та повідомляє усно і письмово слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, остання зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, строк дії яких встановити до 18.03.2025, включно з моменту внесення застави.

Визначити строк дії ухвали до 18.03.2025 включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1